Віктор Бойко "ІСТИНА"

Де ж та істина?.. – не знаю,

Але щоб там не було,

Знаю сонечко палає,

Щоб дарувати всім тепло.

Вірю лише тому другу,

Що не пнеться в чужий двір,

Що по долі тягне плуга

Й не «ричить» на всіх як звір.

У житті всього багато,

Та життя завжди одне,

Якщо Бог тебе засватав

Долю ти – не обійдеш.

Не діли на двоє совість,

Завш самим-собою будь,

Бо життя несе, як повінь

І не буде легким путь.

Не дивись в чужі засіки,

Май завжди в житті своє,

Завжди вчись в малої пташки,

Як вона гніздечко в’є.

Все життя по соломинці,

У турботах і в поту

Із собою на одинці

Вибудовує мету.

Не надійсь на милість Божу,

Побори жадоби власть –

То на старість тобі може

Хліба кусень хтось подасть.