Про користь арифметики

Мені завжди таланило на хороших і цікавих людей, одна з них мій начальник відділу в інституті Дніпроагропроект, Олександр Іванович, людина дуже інтелігентна, ерудована і досвідчена. В часи союзу він деякий час працював в сільгосп відділі обкому партії, був там і такий, бо партія пхала свого носа скрізь. Татом, тобто першим секретарем тоді був В. Г. Бойко, і якось на одному з засідань він сказав, мовляв дамо області 10 млн. бройлерів і таким чином раз і назавжди вирішимо проблему дефіциту курятини. Інформація про сказане потрапила на гору, і з гори запитали, скільки має коштувати і в які строки буде вирішена проблема? Якось в сільгосп відділ забіг інструктор і запитав, Олександре Івановичу, ви ж чули про татову обіцянку? Вам тижня вистачить щоб хоч приблизно прикинути кошторис? Бери цигарку, ходім в курилку, доки будем палити я тобі все до копійки порахую. Прийшли, слухай! Вже давно і не мною вирахувано, щоб мати на рік одного бройлера треба вкласти п'ять рублів, що він там хотів, десять мільйонів, сам перемножиш? То це що, цілих п'ятдесят мільйонів? Та ви що? Так, але ж це тільки самі пташники, а чим ви збираєтеся годувати цих бройлерів? Як чим, комбікормом! А резерв комбікормів в області є? Його нема, комбікормів області не вистачає навіть зараз. Для того щоб вирішити проблему і не мати її в перспективі, з отими бройлерами треба побудувати п'ять міжрайонних комбікормових заводів, кожен кошторисом по вісім мільйонів, а щоб заводи забезпечити безперебійно сировиною біля них треба побудувати елеватори, кожен вартістю шість мільйонів, ще мільйонів двадцять треба буде витратити щоб збудувати забійні цехи з розподільчими холодильниками, ще мільйонів десять треба буде вкласти в інфраструктуру, десь дорога, десь водопровід, десь каналізація та очисні споруди, житло для робітників, школи, дитячі садки, магазини і таке інше! Це вже сто п'ятдесят мільйонів, та ви що? Хто ж нам їх дасть? Хто дасть то друге питання! А перше? Хто вам їх зможе засвоїти. Наш Облміжколгоспбуд засвоює на рік сім-вісім мільйонів, більше ніяк. То це що ж виходить, йому треба двадцять років щоб все збудувати? А що тато думав, дунув, плюнув і нате вам десять мільйонів бройлерів? Так не буває. Епопея з бройлерами як завжди закінчилася нічим. Бойка забрали спершу в Київ, потім, здається в Москву, а новий тато на цю затію плюнув.