хочу сюди!
 

YuLita

51 рік, рак, познайомиться з хлопцем у віці 43-55 років

Самозасліплення диктатора, сумна правда

  • 02.02.26, 16:05
Подобається це комусь чи ні, але всі диктатори припускаюся однієї помилки, вони не хочуть чути поганих новин, не хочуть чути тих, хто буде робити їм зауваження і показувати їхні помилки. В результаті вони оточують себе людьми, які лише співають диферамби, та голосно захоплююся розумом та ерудицією самого-самого. Найстрашніше в цій ситуації те, що диктатор дійсно починає вірити в свою геніальність і ні про що інше чути не хоче. В чому небезпека такого становища? Диктатор починає вірити в свою геніальність та безгрішність, робить помилки, а ніхто не наважується вказати на явну помилку, а якщо хтось і наважиться, то для нього це скінчиться погано, в найкращому випадку його просто відсторонять від височайшого, а про гірший варіант навіть думати не будем. Не вірите? Погляньте на оточення товаріща путлєра, де всі ті, хто казав, що війна з Україною не буде ані легкою, ані швидкою і зовсім не факт що буде переможною. В його оточенні залишилися ті, що говорили: будуть зустрічати квітами, душити в обіймах, вони всі мріють жити у вялікой расеі під керівництвом геніального царя-геостратєга. Він на все це купився і розпочав спєцапірацию, яку хотів закінчити за три дні, або ще швидше. Що вийшло з геніального плану всі побачили. Вже навіть упороті поцріоти кажуть, що треба цю дурню закінчувати, хоч якось.
Колись в цю ж пастку потрапила родина Чаушеску, Ніколае та Олена, правителі Румунії. Олена, пані невеликого розуму і практично нульовою освітою, але з непомірною вірою в свою геніальність. Підчас візиту до великої Британії в 1978 році, доки Ніколае вирішував ділові питання, Олені, аби було не скучно, був виділений розкішний автомобіль і було запропоновано покататись по Лондону. З нею був особистий перекладач на ім'я Доріан Габлінський. Подорож почалася з того, що товаріщ Олена наказала зупинитися біля супермаркету, зайшла в середину, довго кружляла між полицями, мацала товари, а уважно дивилася як люди проходять повз каси розплачуються, а потім виходять на вулицю. Повернувшись до машини вона наказала водієві їхати прямо, потім почалося, праворуч, ліворуч, біля супермаркету стій! Знову те саме, зайшла в середину, перемацала купу товару, і довго дивилася на покупців, як вони розплатившись виходять на вулицю. Все це повторилося кілька разів, нарешті перекладач Олени Чаушеску не витримав і запитав:товариш Олена, ви шукаєте щось конкретне, то скажіть мені що саме? Та йому відповіла: Я не можу зрозуміти як вони вгадують куди саме я захочу поїхати і встигають завезти і розкласти таку купу товару і де беруть стільки акторів! На що перекладач відповів: товаріщ Олена! Ви справді думаєте що це все імітація заради вас? Ні, це звичайне життя звичайних людей! Не може бути, у них капіталізм, вони жебраки, у них нічого немає! Товаріщ Олена, ви що, власним очам не вірите? А ти, мабуть, "Стяуе* (румунський варіант Правди) не читаєш, тому і мелеш всяку дурню! Нічого, от повернемся додому, там з тобою Секурітате ( румунське КДБ)попрацює, швидко розуму наберешся! Тут хлопець і зрозумів, що додому йому повертатись не можна, тому серед ночі він втік і попросив політичного притулку. Скандал був страшний. Але все обійшлося.
4

Коментарі

12.02.26, 16:52

Отож. Висновки правильні.

    22.02.26, 18:37

    Але історія знає винятки: авторитарних лідерів, які дозволяли інституційну критику, навіть якщо не дозволяли політичну свободу. Серед них — Ден Сяопін у Китаї, Мустафа Кемаль Ататюрк у Туреччині та Лі Куан Ю в Сінгапурі. У цих випадках проблема була не стільки в самій диктатурі, скільки в тому, чи існували канали правдивого зворотного зв’язку між владою й реальністю.