Знову для малюків

Казочка дідуся Тараса №2

-        Дійові особи: кабан Борька, білочка Мілка, сова Соня та інші звірі.

-         

Жив у лісі дикий кабан Борька. Цілими днями він вовтузився у болоті, а під вечір вилазив весь у багнюці і тупцював спати. Одного разу зустріла його Мілка, і каже:

- Борька, подивись на кого ти похожий – брудний, неохайний, весь у багнюці! Піди на озеро, та скупайся!

- Хай купаються ті, кому ліньки чухатись, а я не з ледачого роду!

- Та з тебе ж усі звірі сміються!

- А ну кажи, хто конкретно сміється!

Зрозуміла Мілка, словами Борьку не переконати, і побігла до сови за поррадою.

- Тітонька Соня! Ви сама мудра у нашому лісі, то підкажіть будь ласка, як переконати Борьку хоч трохи слідкувати за собою?

- Треба подумати, придумаю – скажу, а зараз біжи, не заважай думати!

Через деякий час Соня зустріла Борьку, і каже:

- Борька, а ти знаєш, що в Африці живуть твої родичі, котрі називаються бегемоти, так вони такі охайні, такі чистенькі, бо по п*ять разів на день у прозорій воді купаються! А як би вони тебе, такого замазуру побачили, то уяви, як би їм було за тебе соромно!

- А де вона, ота Африка?

- Далеко на півдні!

- Та ти мені не вумнічай, ти крилом напрямок покажи!

- Крилом не вийде, бо то дуже далеко, але як що між сходом і заходом сонця зловити момент, коли тінь найкоротша, і запам*ятати напрямок, куди світе сонце, то там і буде південь!

- Все ясно, я побіг!

- Куди?

- В Африку, бо дуже мені захотілось зі своїми родичами бегемотами познайомитись!

- Стій, дурбецало, то дуже далеко і небезпечно, не добіжиш!

- Що? Я, та й не добіжу? Чи може ти думаєш, що я злякався? Та я із принципа збігаю до бегемотів! Бувай здорова, тітко Соня!

- Та ти хоч помийся на дорогу!

- Нащо час витрачати? Висохне, і по дорозі саме повідпадає!

Поглянув Борька на сонце, прикинув напрямок і побіг, тільки земля з – під ратиць вилітає.

(далі буде)