Чорний піар православної церкви.

Коли я йошов сьогодні на роботу, побачив на паркані друковане оголошення приблизно такого змісту:

«О чём молчит Норбеков?

- психические расстройства;

- галлюцинации;

ще щось, не пам’ятаю».

Оголошення не підписане, але надрукований номер телефону.З цікавості тільки що зателефонував, виявився телефон одного об’єднання православних громадян (назву не вказую).Таким чином, маємо класичний зразок чорного піару. Незвичними є тільки суб’єкти конкурентної боротьби – організації, що діють у сфері духовності (для тих, хто не знає, повідомлю, що Норбєков це один із сучасних «гуру», що презентує власну систему оздоровлення і духовного самовдосконалення; система базується на суфійських вченнях).

Хоча з іншого боку, що незвичного? Релігійні організації завжди знаходилися в стані боротьби. Просто раніше, коли більшість держав мала одну офіційну релігію, ця боротьба виступала можливим мотивом збройного протистояння держав. В сучасних умовах плюралізму ідей і відсутності офіційної підтримки церков боротьба за душі громадян ведеться шляхом, властивим для будь-якої конкурентної боротьби в умовах вільного ринку.Звичайно є і свої особливості, бо ж товаром тут виступає не що-небудь, а істина!

В найкомфортнішому становищі на українському «ринку» звичайно знаходяться православні. Але швидкий наступ модернових релігійних та містичних угруповань змушує і православну церкву змінити свій традиційно пасивний стиль агітації на більш агресивний.Підтвердженням тому є поява у ЗМІ інформаційних матеріалів про шкідливість практикування численних магічних та напівмагічних доктрин та розповіді про православні центри реабілітації.

Тобто православна церква позиціонує себе як старий перевірений бренд, що не принесе неприємних сюрпризів, на відміну від нових і нахабних конкурентів. Дієва рекламна концепція – показувати свою перевагу за рахунок недоліків інших, чорний піар  в чистому вигляді.

Цікаво, що об’єкти звинувачень православної церкви, як правило, не реагують аналогічними звинуваченнями у відповідь. Це викликано, на мою думку, не більш високою ступінню духовності «Норбєкових і Со», а банальним страхом. Вступати у відкриту боротьбу із тим, хто оголошує себе духовним монополістом, менш потужні організації не ризикують, тому відмовчуються і потерпають від ударів православних.

Вони більш прихильні до іншої концепції просунення товару на ринці – МЛМ, або мережевий маркетинг. Це особливо стосується протестантських церков, крішнаїтів та адептів інших вчень, заснованих на індуїзмі. Принцип простий та дієвий – приведи десятьох людей, з розрахунком, щоб кожен з них привів ще по 10, і так далі. Такий собі, духовний гербалайф, доречі саме на «зцілення» від хвороб роблять ставку протестанти і багато інших.

Тож у світі, де все продається і покупається, не виключенням є й істина.

Сумно але «маємо, шо маємо»…