Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Ксения

41 рік, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Марсіанка, два по сто і бутерброд.

  • 20.08.07, 15:24

В часи мого студентства наша компанія мала добру традицію – ми завжди приїздили на навчання рівно о восьмій без запізнень, але йшли не на пари, а в бар «Марсіанка», що знаходився через дорогу від університету.

Там ми займалися тим, чим займаються всі студенти –пили пиво, курили траву, і взагалі відпочивали, звісно ж від сесії до сесії… Бармен (він же власник) дядя Сєрьожа завжди був нам радий і дивився крізь пальці на дрібні порушення законодавства у вигляді вживання коноплі, для цього він інколи виділяв на підсобку.

Мій студентський друг Андрій був веселим і доброзичливим товстуном, душою компанії, і єдиним, хто мав звичку запізнюватися на наші «збори». До того ж, крім нього майже ніхто не пив зранку горілку, всі обмежувались пивом.

І от, в той час, коли всі в зборі, п’ють пиво і патякають ні про що, як правило, і з’являвся Андрій. Він відчиняв відчиняв двері «Марсіанки», і першими його словами завжди були не «доброго ранку», а репліка в сторону бару «два по сто і бутерброд».

Потім вже він підходив, вітався й садився за стіл до інших.

Підступний, він завжди брав 2 по 100, хоча й знав, що ніхто пити горілку не хоче, але ж відмовити цьому ходячому скупченню позитиву, сміху й веселощів було неможливо, і завжди знаходився хтось, хто випивав з ним ранішню чарку.

З часом це «два по сто і бутерброд» стало візитною каркою нашої компанії, і при цій фразі, де б вона не була сказана, ми сміялися під нерозуміючи погляди «непосвячених».

Також в Андрія був такий собі «дєжурний» жарт, що повторювався кожного дня – з криком «а тепер – тройний тулуп!» він витягав у когось із чашки з чаєм пакетик і починав крутити його над головою, прицьому всі оточуючі моментально забруднювалися краплями чаю. Зараз це виглядає тупим, але тоді було дуже смішно…

Минув час, і тепер ми вже не студенти, Андрій працює в суді і готується стати батьком, більшість поодружувалися, дехто емігрував із країни, а замість «Марсіанки» відкрився магазин автозапчастин.

Але я впевнений, шо будь-хто з тих, хто тоді був з нами, при словах «2 по 100 і бутерброд» посміхнеться, а, почувши фразу «тройний тулуп» за звичкою втягне голову у плечі, рятуючись від крапель чаю…

Я вже більше 3-х років не бачив нікого з нашої університетської компанії, але уявляю все, ніби  це було вчора. Є речі, які завжди пам’ятаєш, хоч для когось вони й здаються другорядними.

Тож, друзі, наливайте по 100 і будьмо!

9

Коментарі

120.08.07, 15:31

    220.08.07, 15:33

    когда я поступила, этого кафе уже не было
    а в целом - все так же

      320.08.07, 15:33

        420.08.07, 15:34Відповідь на 2 від Lika_uafm

        когда я поступила, этого кафе уже не было
        а в целом - все так же
        ти в ДНУ навчаєшся?

          520.08.07, 15:35Відповідь на 3 від Nikysia

            620.08.07, 15:36Відповідь на 4 від Дух

            увы, нет - четыре годика уже, как отучилась
            но повторила бы с удовольствием

              720.08.07, 15:37

              ВСІМ

                820.08.07, 15:38Відповідь на 6 від Lika_uafm

                увы, нет - четыре годика уже, как отучилась
                но повторила бы с удовольствием
                не може бути такого, щоб коли ти поступила, вже не було Марсіанки.

                Я поступив у 1998 і вона була до 2000, якщо я не помиляюсь.

                  920.08.07, 15:41Відповідь на 8 від Дух

                  так и я в 98. а напротив какого корпуса? 1-го?

                    1020.08.07, 15:44Відповідь на 9 від Lika_uafm

                    так и я в 98. а напротив какого корпуса? 1-го?ну звичайно 1-го.
                    я не думаю, що було 2 "марсіанки".
                    ми там практично жили весь перший курс

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна