Я ярлыки с себя срывала средь кутерьмы житейских тщет..
- 01.10.12, 11:57
Быть может время то ушло,
Когда так искренне дружили
Ведь это было так давно
Давно всё это мы прожили
Жизнь захотела разлучить А мы?Недолго мы страдали Осталась маленькая нить И ту недолго обрывали Так больно..резко..навсегда.. Её так быстро оборвали Чтобы когда пройдут года Мы даже и не вспоминали? Но Нет,Нельзя!Нельзя!Нельзя!О Доброта!
Ти-
Посмішка
Привітноїлюдини..
Рука, Простягнута У скрутную хвилину,Ти-
Щире світло
В душах всіх
людей,
Повітря, Без якого Жити неможливо!Звичайно, моя майстерність поетичного слова не зрівняється зі справжніми зразками поезій, але, зачувши слово «доброта»,в моїй голові миттєво почали народжуватися ці рядки. Саме так я, напевно, розумію це почуття. Таким воно постає в моїй уяві: надзвичайно світле, тепле і яскраве. Ніби сонечко, що рано-вранці будить тебе від довгого сну. Без неї, дійсно, жити, саме жити, насолоджуватись життям, а не виживати-неможливо!
Нещодавно я прочиталачудовий афоризм «Звільнетесь від зла - у вас залишиться добро. Звільнетесь від добра-що у вас залишиться?» Дійсно, давайте поміркуємо, на що перетвориться наше суспільство без тієї маленької часточки добра, що ще жевріє в кожному з нас, яким би не було наше ставлення до інших..Я кажу «без тієї маленької часточки добра», бо реально дивлюся на речі, які мене оточують. На сьогоднішній день люди настільки поринули у світ своїх проблем, переживань, що іноді навіть забувають про близьких. Звичайно, я не хочу сказати про те, що треба спочатку думати про інших, а про себе в останню чергу. Ні! Ні в якому випадку. Це типова помилка деяких людей, які живуть заради когось і кажуть: «Ось я такий весь хороший і добрий, ладен жертвувати собою заради блага інших людей» Тобто, в тебе будуть якісь переживання, а ти, не- зважаючи на них, підеш допомагати іншим? Це все одно, що пропонувати комусь прибрати в кімнаті, не маючи змоги навести порядок у своїй! Але чому б, навівши лад у своїй душі, не подарувати часточку тепла іншим людям? Це ж так просто! Щиро посміхнутися людині, адже посмішка - це найвеличніший дар, яким наділила нас природа. Вона триває недовго, але в пам’яті залишається навічно! Я думаю, в кожного з нас були періоди в житті, коли ми переживали розпач, здавалося, що й жити вже немає сил..! У такі періоди значення має все, що може повернути тебе до життя..! Чиясь щира усмішка, слова підтримки, несподіваний телефонний дзвінок від когось, навіть від людини, з якою ви вже давно не спілкуєтеся, але раптом вона вирішила спитати, як у вас справи; обійми близьких; оточуючі, що поцікавляться і будуть готові вислухати все, що вас бентежить. Усе це так важливо для людини, яка знаходиться в такому стані. Але, подивіться, як легко ми можемо підтримати її..Лише посміхнутися, але, що важливо, зробити це потрібно щиро, від усієї душі! Просто зателефонувати! Всього-на- всього запитати: «Як справи?» (Хоча зараз це питання вже можна віднести до розряду шаблонних, втім, людина, якій це важливо почути, неодмінно оцінить цей «жест», якщо вас це дійсно цікавить)! Не кажучи нічого, просто обійняти(маю на увазі, якщо людина вам близька) Нескладно сказати, може, й досить банальні,але щиросердні слова: «Не хвилюйся, я впевнена, в тебе все буде добре! Я допоможу тобі!» Вся справа в тому, щоб не бути байдужими до проблем інших людей, навіть чужих.. Допомогти піднятися всім, хто впав, притримати двері, викликати «швидку», якщо комусь погано. Чи це все настільки складно? Я так не вважаю! Це доступно кожному, тільки залежить все від нашого бажання і від того, чи є в нас хоча б маленька крапелька доброти по відношенню до інших! А ще по-справжньому добра людина завжди порадіє успіхам інших, бо знаєте, якщо вже багато хто може поспівчувати (або принаймні вдати, що співчуває),то не кожен здатен розділити радість іншого..
Це, як на мене,найвищий прояв людяності й щирості!
Мої правиладоброти, погодьтеся, не такі вже складні, а якщо ви робили приємне іншим людям, то знаєте, що їхня вдячність і радість від такого вчинку наповнює й вас тим світлим почуттям любові і добра!