- Снимай трусики и поворачивайся задом. - Нет, Дима, я в зад не хочу. - Да ты не бойся, Наташа, это не больно. - А Ленка сказала, что больно. - Ленка вертелась, я попасть толком не мог, вот и вышло больно. - Я стесняюсь. - Наташа, мы друг друга ещё со школы знаем. И вообще, меня стесняться не надо. Для меня нет никакой разницы мужчина ты или женщина. - А ты можешь не смотреть? - Как же я попаду, если смотреть не буду? - А ты наощупь. - Придумаешь тоже, наощупь... Ладно, открой рот. На ...

Читати далі...

Сидить на лаві сивий батько, На дочку дивицця свою. Підлогу миє, роботяща. Красива як весна в маю. Кремезним голосом питає У жінки «Чуєш но, стара, Це ж скільки років нашій кралі? І гарна станом, пишна вся.» «Та шо ж ти, дурню, се питаєш, Чи з глузду з*їхав обладуй. Згадай коли кохались разом. -відповідає- Порахуй!» Старий димком із люльки пихнув Поглянув на своє дівча, Сказав своїй любимій жінці:«Та я вже бачу шо пора…» © Ветер Города

Мозг неудержимо старается выпасть. Похмелье нах. Фшопу работу. Нихера сьоня делать нибуду. Чистый шетверх мля. Очисчаюсь от труда. В субботу свадьба друга. Ужос. Сопьюсь к чёрту. Странная вещь, спохмела неудержимо хочется секса.....

На виїзді зі Львову, ранком, Стоїть гарнюній пост ДАЇ І парубок красивий в формі Із палкою стоїть на нім. Спиняє пешу ліпшу тачку: «Добридень пане!». «Шо такє?» «А покажіть-но документи І вийдіть, пане, на шоссе» «Будьласка!» все зробивши чинно Являється з машини хлоп У гарній білій вишиванці, Красивий станом, моцний лоб. І усміхається тихенько У вуса посмішку хова. «Шо? В пана сьодні гарний настрій? «Та гарний так, шо аж овва!» «Будь ласка, пане...

Читати далі...

Село красиве на Волині. Іде по вулиці вуйко І раптом чує крик мужчини Неначе ріже хто його. В подвір*я входить, бачить Батько зловив якогось москаля І прив*язавши до колоди Старою пилкою пиля. Питає в нього: «Тату, що ви, Невже нема рушниці в вас? Направте в нього і патрони Усі ви випальте за раз. А чи нема у вас сокири Красивої , з важким держалом? Візьміть її і москалю Строміть у лоба, й їжте сало. А може в вас мотузка є, Товстенька з ниткою...

Читати далі...

Раз на узліссі, їжачок До мишкі підійшов непевно В ручає їй букет цвітов І либицця собі блаженно. Спитала мишка «Це мені?» «Тобі.» «Ти шо їжак сказився? Щось я нічого не пойму, У чом підйобка? Ти вкурився?» «Та нє. – заводить їжачок – Погода просто пречудова, Співають пташкі, он струмок, Веселка в небі кольорова. В повітрі тхне весною ніжной, І сонце сяє надомною. Усею радістю своєю Хотів ділитися з тобою!» Хоча і стрьомно їй було Взяла букет...

Читати далі...

На горизонте леса нить, Пред ним лежит зелёно поле. Я знаю там село стоит. Оно охвачено войною. Пылают пламенем нещадным, Дома с несчастными людьми. Они погибнут все напрасно, Они на смерть обречены. Я издали за всей картиной Смотрю с слезою на глазах. Он всё разрушил, всё что было Угробил страшный, лютый враг. Вот в небо пыль взвинтилась лихо Шесть всадников в угаре злом, Несутся в сторону мою А с шашек кровь течет ручьём. Сбавляет свой галоп...

Читати далі...

Одного дня, на чистім полі, З*явилось дещо незвичайне. Сиділо, мигало очима, І якось зирило нахально. І ні на шо не було схоже. Оце створіння чудернацьке. Присутністю своєю хижой, Шугало всіх людей зненацька. Манєнькі в нього були вуха, І здоровєнні оченята. Кігтясті волохаті лапи І чорні ратиці на п*ятах. Якогось кольору страшного Було створіння це незнане. Неначе темного рудого, І ніби скрізь червоні плями. Чого хотіло від людей? І звідкіля...

Читати далі...

Проснулся утром бодр и весел, Глаза искали совершенство, Душа просила лёгких песен, А тело жаждало блаженства. И ветерок трепал нахально, Кудрявы волосы мои. А сердце клянчило банальных Покоя, счастья и любви. И чтобы мир был на земле, И чтобы рыбы полны сети. Дороги ровные везде И не болели чтобы дети. Душа хотела пенья птиц И растворения в нирване. Прогулок с милой до зари, И развлечений в пенной ванне. Хотелось на роскошном байке...

Читати далі...

Катился по городу Старый трамвайчик Прохожих встречая звоночком. А мы шли с тобою На дождь не взирая Смотря в совсем разные точки. Как небо умело Для нас подобрало Погоду – души отраженье. Мы всё обсудили Слова все сказали Осталось от них огорченье. Давай мы вдвоем Заберёмся в трамвайчик Чтоб дождь не тревожил нам плечи. Проедем без цели Лишь несколько станций Быть может дорога излечит. Вдвоем из окошка На серое бремя Посмотрим согревшимся взглядом...

Читати далі...