Батько.

Сидить на лаві сивий батько,

На дочку дивицця свою.

Підлогу миє, роботяща.

Красива як весна в маю.

Кремезним голосом питає

У жінки «Чуєш но, стара,

Це ж скільки років нашій кралі?

І гарна станом, пишна вся.»

«Та шо ж ти, дурню, се питаєш,

Чи з глузду з*їхав обладуй.

Згадай коли кохались разом.

-відповідає- Порахуй!»

Старий димком із люльки пихнув

Поглянув на своє дівча,

Сказав своїй любимій жінці:

«Та я вже бачу шо пора…»

© Ветер Города

Останні статті

120.09.07, 14:12

Эх, мова.

220.09.07, 14:14Відповідь на 1 від Скутер

в смысле " мова"?

320.09.07, 14:25

Да игра слов.
-відповідає- Порахуй!»...
«Та я вже бачу шо пора…»

На русском языке не скажешь Тільки мовою .. ріднесенькою

420.09.07, 14:31Відповідь на 3 від Скутер

ага. за мову!

520.09.07, 14:43

анонім

620.09.07, 17:36

720.09.07, 17:43Відповідь на 6 від анонім

пасибки.

анонім

820.09.07, 17:46Відповідь на 7 від Ветер города

шо не віршик - то шедевр
хоч вчи напам"ять