Не Кастанеда, але в ту ж саму стєпь..

Ось приблизно так пишуть сучасні кіномани анонси до фільмів:

"Молода сирота викликає з мертвих страченого солдата, і разом вони розгортають пекло на території індіанців наприкінці 1800-х років."

(Стрічка "Ненависть" США, 2018)

Коротко, ясно і апетитно.

Я описую свої враження скромно, зі смаком, строго академічно й трохи еквілібрічно . До речі, сьогодні будемо завершувати дві останні серії "Темної матерії". Трохи там сценаристи разом з окультистами намутили, але в цілому враження непогане.

Динамічний фантастичний сюжет, зрідка гальмуючий на емоціях, езотеричний зміст, роздуми про моральний вибір, добротна гра головних героїв, тема багатомірності всесвіту (зараз це особливо модно і ще не встигло піплу набриднути), сімейні цінності, мужчіна-герой - паїнька, ідеальний, як десятигривнева монета, бо не стрибає в гречку навіть "во дні сомнєній" і його альтер его, "мальчіш-плохіш", антагоніст хрєнов. Одним словом, все як прописано в декларації про американських людей.

Не дякуйте, ходіть дивиться, нехай вам в житті козириться

Автор цього душевного тексту, ваш покірний слуга, що сьогодні, акі билінний герой, пройшов разом з жінкоюі в спеку дванайсіть кілометрів, приніс додому дві сумки їди, потім добре поїв-попив, заснув (як потім завірила Іріша, на півслові) на півгодини. І тіки проснувся, подумав про вас і ваш серіальний голод, то й видав від великої доброти в серці своє враження від "Темної матерії".