Чому я пішла зі школи. Ч 1. Оля, або Де той кордон?
- 18.06.13, 19:52
Мій віртуальний друг Странник спонукав мене написати замітку.
Чомусь, глибоко не занурюючись у роботу шкільного вчителя та досконально не знаючи
специфіки його роботи, кожен може плюнути в сторону педагога.. У нас же тепер демократія.
Якщо я хоча б частково розвію міфи про вчителів-корупціонерів, то буду дуже цьому рада.
Іду місцевим базаром. Зима, градусів під 30. На розі ринку торгує пиріжечками Ольга - мама мого учня Олега. У коротенькій шкірянці, такій же короткій плетеній червоній спідничці, напівпрозорих тоненьких колготах. Ноги сині. Жінка притупує на місці, але модельні чобітки її не спасають. "Кому потрібні такі понти?" - певно, сказав би сучасний молодий чоловік. "Ех, валянці б сюди!" - подумалося.
Час від часу, щоб не закоцюрбнути на холоді, жінка підігріває себе спиртним. Тому скоро доходить до кондиції. Ось уже її відвели в сторону. Рве. Добре, що мене не бачила.
Через декілька днів говоримо по душам. Про жіночий алкоголізм, про те, що потрібно тепло одягатися і не застужувати органи малого тазу...
- А у мене їх уже немає. Органів... Викинули..
Мовчу...
- Так нирки, печінка іще залишилися, Олю. А у вас син, чоловік, ви така молода...
- Молода, - плаче, - мені ще 34... Народила Олега у 17... А знаєте що, Ларисо Василівно, спасибі вам...
- За що?
- За те, що поговорили.. Зі мною уже давно ніхто так по душам не говорив... Побалакайте ще із Вадимом (чоловіком - а.)У мене ж батьків немає. У нього теж. Хай не п'є...
І знову плаче...
Подруга (другого дня):
- Мати Терезо! Тобі за що платять: за виховання дітей чи їхніх батьків?
Я не знаю, де той кордон, за що мені платять, а за що ні. Просто не можу пройти повз людське горе...
Чомусь, глибоко не занурюючись у роботу шкільного вчителя та досконально не знаючи
специфіки його роботи, кожен може плюнути в сторону педагога.. У нас же тепер демократія.
Якщо я хоча б частково розвію міфи про вчителів-корупціонерів, то буду дуже цьому рада.
Іду місцевим базаром. Зима, градусів під 30. На розі ринку торгує пиріжечками Ольга - мама мого учня Олега. У коротенькій шкірянці, такій же короткій плетеній червоній спідничці, напівпрозорих тоненьких колготах. Ноги сині. Жінка притупує на місці, але модельні чобітки її не спасають. "Кому потрібні такі понти?" - певно, сказав би сучасний молодий чоловік. "Ех, валянці б сюди!" - подумалося.
Час від часу, щоб не закоцюрбнути на холоді, жінка підігріває себе спиртним. Тому скоро доходить до кондиції. Ось уже її відвели в сторону. Рве. Добре, що мене не бачила.
Через декілька днів говоримо по душам. Про жіночий алкоголізм, про те, що потрібно тепло одягатися і не застужувати органи малого тазу...
- А у мене їх уже немає. Органів... Викинули..
Мовчу...
- Так нирки, печінка іще залишилися, Олю. А у вас син, чоловік, ви така молода...
- Молода, - плаче, - мені ще 34... Народила Олега у 17... А знаєте що, Ларисо Василівно, спасибі вам...
- За що?
- За те, що поговорили.. Зі мною уже давно ніхто так по душам не говорив... Побалакайте ще із Вадимом (чоловіком - а.)У мене ж батьків немає. У нього теж. Хай не п'є...
І знову плаче...
Подруга (другого дня):
- Мати Терезо! Тобі за що платять: за виховання дітей чи їхніх батьків?
Я не знаю, де той кордон, за що мені платять, а за що ні. Просто не можу пройти повз людське горе...
31
Коментарі
Vlad-Mier
118.06.13, 20:27
sonce-33
218.06.13, 20:31Відповідь на 1 від Vlad-Mier
Гість: ksana 555
318.06.13, 20:31
вчитель - не професія, а, вибач, - діагноз (сама така)
Гість: ego39
418.06.13, 20:32
не тільки в бік педагога..кожен тепер може плюнути в бік кожного...і демократія тут ні при чому...
sonce-33
518.06.13, 20:33Відповідь на 3 від Гість: ksana 555
sonce-33
618.06.13, 20:34Відповідь на 4 від Гість: ego39
просто, це не демократія... Люди кинуті на виживання. Виживе - добре, ні - теж непогано...
Гість: друг 71
718.06.13, 20:35
sonce-33
818.06.13, 20:36Відповідь на 7 від Гість: друг 71
Гість: bayok
918.06.13, 20:37
Прискорбная история. Я с подобными сталкивался...только озвучивать не берусь
Гість: ego39
1018.06.13, 20:37Відповідь на 3 від Гість: ksana 555
Женщина на лавочке. Мужчина подходит, подсаживается. Через некоторое время говорит:-Вы наверное учительница.
-Да. А как Вы догадались?
-А у Вас лицо глупое.
Женщина обиделась:
-У Вас тоже лицо глупое.
Мужчина грустно:
-А я тоже учитель.
сам такий))))