Став я побіля могили, Духом і думкою зрячий. Чую: киплять його жили, Серце клекоче гаряче.Молот камінні рве грати, Зморі нема прохолоди. Гнів, наче полум'я ватри, Мускули ятрить і подих.Крушить незрушність граніту Розмах за розмахом - чуєш? Кривди гнобителів світу З коренем вперто корчує.Поклик цей чує планета, Міць і приціли обуха. Силу дав тяти тенета Пломінь бунтарського духу. Меч всемогутньої мисліГострить гірка непокора.Падають брили навислі,Стогне стогорба потвора Зводить він плечі дебелі,...
Читати далі...