Реакция инвалидов на пощёчину от государства

                                 П Р О Т Е С Т

      На дії та бездіяльність, перевищення посадових обов’язків керівним складом Кабінету Міністрів України і Міністерства охорони здоров’я України до інвалідів, потерпілих на виробництві.

                 /Напідставі статті 40 Конституції України/.

            Статтею 3 Конституції України визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека  визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

            Шахтарі– інваліди обурені домінуючим ставленням до них і до всіх інвалідів праці (потерпілих) посадовими особами Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України – які таємно розробляють звужені за дією нормативні акти від Громадських Організацій, порушуючи права і законні інтереси шахтарів-інвалідів.        Стаття 22 Конституції України наголошує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

       За дорученням Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року за №14879/0/1-11 створені три міжвідомчі Робочі групи з розгляду найпроблемніших питань шахтарів-інвалідів,у тому разі  Робоча група №3 – з питань охорони здоров’я інвалідів праці в Україні. Засідання якої відбулося тільки один раз.

       В порушення частини третьої статті 7 Закону України від 21.03 1991р. №876 «Прооснови соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою встановлено, що «Нормативно-правові акти, які стосуються матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення інвалідів, розробляються за участю громадських організацій інвалідів».

    Без участі Громадських Організацій шахтарів-інвалідів державою скасовані нормативні акти: наказ МОЗ У від 22.11.1995р. №212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», зареєстрований у Мінюсті України 22.03.1996р. №136/1161, та наказ МОЗ У від 05.08. 1998р. №238 «Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності увідсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до Порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності увідсотках, затвердженого наказом МОЗ від 22.11.95р. №212», зареєстрований у Мінюсті України 14 жовтня 1998 року за №652/3092.

          Відповідно до скасованих документів, на цей час статус інваліда праці звужено державою без врахування думки Організацій в порівнянні з нормативними актами, які набрали чинність та збільшують масову корупцію в охороні здоров’я: Постанова КМУ від 03.12.2009р. №1317 «Положення про МСЕК і Критерії встановлення інвалідності»;  Постанова КМУ від 30.11.2011р. №1232 «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків»;  Наказ МОЗ У від 14.02.2012р.№110 – направлення закладу охорони здоров’я, за формою №088/о;  Наказ МОЗ від 05.09.2011 №561 «Інструкція про встановлення груп інвалідності»;  Наказ МОЗ У від 06.06.2012р. №  420 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення МСЕК ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», який зареєстрований у Мінюсті України 16.08.2012р. за № 1387/21699. 

      Щороку звужуються норми у програмах реабілітації інвалідів праці. У той же час Державою ігноруються пропозиції Організацій щодо поліпшення охорони здоров’я, ігнорується втілення програми адаптації інвалідів з стійкою втратою працездатності, з визнаним безстроковим строком інвалідності до наявних соціально - побутових умов життя, в порушення статті 5 З.У. від 21.03.1991р. №876 – «Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації».

    Ми обурені безпідставним звуженням МСЕК зменшеного строку до потерпілого, щодо переводу його на безстрокову інвалідність: замість набуття пільгового гірничого стажу. Без врахування думки громадських організацій збільшено строк до пенсійного віку – 60 років, аналогічно переогляд потерпілого (інваліда) у разі ніби то  зменшеного медикаментозного лікування, стороннього догляду та інше, у разі зменшеної потреби на медичну та соціальну допомогу, на визначений (ким?) термін -  два роки навіть, якщо він пенсіонер (50, 60,70, 80 років).

            Частина друга статті 9 З.У. від 21.03.1991р. №876 визначає: «Центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики з урахуванням думки громадських організацій інвалідів може входити до КМУ з пропозиціями щодо вдосконалення законодавства з проблем інвалідності, сприяє розвиткові співробітництва державних і громадських організацій з зарубіжними країнами в галузі соціальної захищеності інвалідів».

       Соціальний рівень життя інвалідів праці погіршується безпідставним звуженням Критеріїв встановлення їм груп інвалідності посадовцями, які не є фахівцями охорони здоров’я громадян в Україні у наведених документах МОЗ, КМУ. Відповідно Держава, як диктатор не піклується за життя, здоров’я і соціальні стандарти незахищених верств населення України, порушуючі міжнародну Конвенцію. Наведене збільшує особисті фінансові витрати і психологічне напруження у інвалідів, потерпілих на виробництві. Зростає напруження серед населення. 

           Шахтарі-інваліди вимагають:

   1.   Скасувати всі вищенаведені діючі нормативно-правові акти, які звужують статус інваліда, звужують конституційні права і законні інтереси інвалідів праці (потерпілих).  Відновити скасовані документи. Переглянути безстроковий строк надання МСЕК інвалідність потерпілому на виробництві за умови набуття ним пільгового стажу без подальшого переосвідчення.

    2.  Відновити роботу міжвідомчої Робочої групи №3, створену за дорученням Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року за №14879/0/1-11, роботу провадити прозоро з наданням необхідних документів. Дотримуватися норм Закону України від 21.03 1991р. №876 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

    3.   Відновити у нормативно-правових актах  охорони здоров’я України, всіх Фондів соціального страхування - статус підземних гірничих підприємств (шахт), як підприємства підвищеної небезпеки з шкідливими та важкими умовами праці.

    З повагою. Сергій Шубніков.