Я іншої не мала Батьківщини,Коли родилась і коли буда дитям…Я чула всюди голос України.Тендітний, ніжний, наче фіміам.Росла козачкою, на мові щебетала,Любила й пізнавала рідний край,Франка читала і Шевченка поважала,По мрії бігала в квітучий пишний гай.Розкинуся в траві, заплющу очі.І вже думки літають між зірок…А зоряні, прекрасні, тихі ночі?А ранок, пташиних сповнений пліток?Сказати, що тоді любила Україну?Не знаю… Не було таких думок.І лиш сьогодні зрозуміла, що загинуЯк втрачу…Я плачу...
Читати далі...