Ти та

Ти та, чий дотик серце змушує стрибати

Ти та, чий погляд заворожує мене

Ти та, яку поближче хочу я пізнати

Ти та, чарівність котрої ніколи не мине

Ти та,  для котрої я хочу стати краще

Ти та, з якою мені так легко на душі

Ти та, що не спротивиться нізащо

Коли про допомогу попросиш ти її

Ти та, котра приносить у світ фарби

Ти та, що людям надає їх сенс життя

Ти та, яка народжує навколо себе барви

У сірості й буденності буття

Ти та, яких не має більш на світі

Ти та єдина, та одна 

Під ніжками якої розцвітають квіти

І під якими стелиться трава

Ти та, яка потроху повертає мені музу

Ти та, яка натхнення народжує в мені

Ти та, для котрої я не буду лузер

А буду лицарем на білому коні

Ти та, яка мене весь час безпечить

І спати не дає мені вночі

Ти та, яка дива на світі вершить

Яка знаходить від людських сердець ключі

Ти та, що ніжно так сміється

І посмішка якої мов зорі на весні

І голос твій він, мов струмочок, ллється,

А очі-то дві зірки на землі

Ти та, з якою хочу поряд бути

Ти та, яку я хочу бачити щодня

Ти та, яка на подвиг здатна мене надихнути

Яка приносить радість у моє життя

Твоє волося-то колосиста нива

Яку гойда вітер турботи і тепла

Ти та, яка найбільш за всих красива

Найбільше неймовірна й неземна

Ти янгол той, який до нас спутився

Ти Божий подарунок на землі

Ти та, якою, мов водою, хочеться напиться

Ти та, яка приходить навіть увісні