Смарагдове, глибоке наче повінь,
По самі очі небо – захлинусь.
Один єдиний надчуттєвий промінь,
До нього я метеликом торкнусь
Смарагдове небо, трава бірюзова
Моїх почуттів первинна основа.
А те шо дальтонік я, це не біда
Метелики б токо летіли сюда...
Коментарі
Гість: Citrus Cat
110.03.11, 15:42
Гала
210.03.11, 15:57