Профіль

Олекса Бригас

Олекса Бригас

Україна, Самбір

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Останні статті

Плюшевий Ангел

Ведмедика з коричневого плюшу,Непевно, опікає Ангел свій…Бо як, скажіть, він зігріває душуСеред дощів, морозів і завій? І як маленьке серце з поролонуСпівчує щиро й ніжно зігріва,Коли з коханим поїзд від перонуУ темну ніч надовго відбува. Як оченята-ґудзички сміютьсяНа кожну вістку добру у листі,І нитки губок в посмішці зійдуться,Й на хвильку легше стане у житті. А на світанні Ангел іграшковийПоповнить радість, а печаль візьмеІ вже ведмедик зранку гоноровий&nbsp...

Читати далі...

З Новим 2014 роком!

[Приєднана картинка]

Кохання творить дива

Скажу я вам чесно не раз і не два,Щоб знали завжди ви і всюди, –Кохання, я впевнений, творить дива,Бо просто, само воно – чудо! Бо досить в депресію впасти тобі –І ти невимовно страждаєш.Та лише тоді скажеш «Чао» журбі,Коли безоглядно кохаєш. Живе у віках ця ідея проста, –Чи є хтось, хто все це спростує? –Кохання будує фортеці й міста… І їх же кохання руйнує! Це ніжне й солодке таке почуття,Що десь у душі розцвітає, –Вбиває воно і дарує життя,І військо назад...

Читати далі...

Не шукай

Не шукай, не пиши, не заходь,Не дзвони – номери поміняю.Викинь всю з голови химородь –Я іду, бо … тебе я кохаю. Ти відкрила мені цілий світ!Цілий світ ти мені перекрила…Ти для мене, мов пташки політ, -Та, чому мої зв’язані крила? Я тобою одною живу,Але ж так у житті не буває!По живому серця наші рвуІ з тобою від цього страждаю. Тож, лети, моя пташко, лети.Витри з пам’яті папки і файли,І пробач, що не зміг зберегтиУ листах незаплакані «смайли»...

Читати далі...

Склянка води

- Привіт, друзяко! Ти ще все – один?Вже стільки літ минуло після школи…А хто на старість піднесе води –Невже над цим не думав ти ніколи? Коротка зустріч і прості слова,І знову дні побігли за водою.А в парубка «розпухла голова»…Та ось до шлюбу йдуть із молодою! Все, як у всіх – пронеслося життя,І спокою у нім не знали руки.Нічого не побачив до пуття,А вже й обсіли, як то кажуть, внуки: Старої – так вже сталося – нема,Тож, дідові лишили «любі діти».На...

Читати далі...

Очікування свята

«O melhor da festa esperar por ela»*) У млосному очікуванні святаЗлітають нишком ці зимові дні,І все частіш мелодії колядокНа думку навертаються мені. І рознесеться ніжний запах хвоїВід штучної ялинки – дивина!А я в уяві поруч із тобою,І голова п’яніє без вина. У суєтності швидкісного світуСтає від згадки тепло на душі,І хочеться очікуванням житиНа грані недосяжності межі. Межі не ...

Читати далі...

Материнський біль

(розпач матері після розгону«Беркутом» Майдану, 1 грудня 2013 р.) Бодай же ви, виродки, дня не діждали!Та, що ж ви за люди?! Лихий би вас впік!І що ви тим дітям у голови вклали,Що годні з людей поробити калік? Та ж я споряджала єдиного сина,Щоб матір і батька від злого беріг,Щоб в мирі і спокої спала країна,Щоб духом орлиним гордитися міг. То, що ж мало статися, хто мені скаже,Щоб мрія моя білим димом пішла?Невже сподівалась, що каменем ляже,Що рідну кровинку на вік ...

Читати далі...

Теплі слова

В цю холодну зимову нічПромовляю я теплі слова:Про забуту з роками …піч,Де ми грілись малими бува… Я про шубу тобі розповімІз каракулю, чи песця.Спати в шубі – такий екстрим!Хай тебе гріє думка ця. А іще я тобі опишу,Як в багатті тріщить вогонь…Я зігріти тебе спішуТеплотою своїх долонь. Свого серця приношу жар,Щоб ніде, де б ти не була,Не лякав холодів ударЙ не забракло тобі тепла. В цю холодну зимову ніч…Все слова, і слова, і слова…Та, здається...

Читати далі...

Два Світи

Ти всюди є. Й тебе ніде немає…Дзвінок у двері! Ні – сигнал трамваю…Мобільний кличе… То лише будильник!Вже в телевізор я вдивляюсь пильно: Мені здається що у всіх новинахТи десь ось-ось з’явитися повинна,Що між юрби на велелюдному майданіЯ враз побачу обриси жадані… Я втратив сон. В душі живе неспокій,І все життя здається однобоким:Ліворуч – погляд твій, твої уста;Праворуч – темнота і пустота, А я між них, немов по лезу, йдуЙ боюся зачепити пустоту…І у очах втопитися боюсь...

Читати далі...

Нічний гість

Ти просто його кохала,Ти знала все наперед.Майбутнього не плекала –Життя не завжди, як мед. А він виникав щоночі,Чужий і до болю – свій.До ласок твоїх охочий,На видумки не скупий. Він знав стільки слів чудових –В житті ти не чула їх.Він входив у душу словом,А тіло стелив до ніг. Він щиро дивився в очі,У твій загадковий світ.Напевно він знав, що хочеДуша твоя у політ – В далекий політ за хмари,Де щастя не має меж…Він знав, безумовно, чариЙ...

Читати далі...