1.Рот будешь открывать у стоматолога.

2.Ума как у ракушки.

3.Что на жизнь насрать? Или бегать быстро умеем?

4.ЕЩЁ ОДИН ГУДОК С ТВОЕЙ ПЛАТФОРМЫ И ТВОЙ ЗУБНОЙ СОСТАВ ТРОНЕТСЯ.

5.Засохни гербарий!

6.Чтоб ты свою свадьбу в "McDonalds" отмечал.

7.Не зли меня, мне уже трупы прятать некуда! Да ладно, шучу я, шучу, есть ещё место.

8.Помолчи, жертва пьяной акушерки!

9.Да, красотою мир вы не спасёте.

10.Ваш ум затмить способен свет торшера.

11.Может перейдем на ты? А то мне в морду дать вам не удобно.

12.Говорите, говорите... я всегда зеваю, когда мне интересно!

13.Чао,персик-дозревай!

14.Когда аист принёс тебя твоим родителям - они долго смеялись и хотели сначала взять аиста.

15.Эй вы, пятеро! Да, да, вы, четверо! Идите сюда, трое! Еще раз увижу вас вдвоем – отпи*дячу! Ты меня понял?!?

16.Иди на кухню и руби вены топаром.

17.Да что бы тебе в бане чайной ложкой можно было прикрыться!

18.Детка, я тебя не пугаю, я же не зеркало.

19.Тобой Бабайку в детстве не пугали?

20.- А ноги - как у газели!- Что такие стройные?- Нет, покрытые шерстью...

21.- Какие у вас длинные ноги… Особенно левая.

22.Ещё один "Вяк" в мою сторону........и твой папа зря потел....

23.ВКонтакте-сайт для нормальных людей,а для таких отмороженных тормозов,как ты,давно пора создать новый сайт- ВТанке.

24.Пушкин дописался, Гагарин долетался, А ты щас {censored}!©

25.- иди на х*й!
- не парься, дойду с оргазмом!

26.-спасибо.
-отработаешь

27.-Девушка,скучаете?
-Не настолько...

28.Че стоишь? Бегаешь быстро или у тебя запасная челюсть в кармане?

29.Клизма,знай своё место.

30.В тебе есть одна хорошая черта,она делит задницу пополам.

31.Дааа...не всех Чернобль стороной обошел.

32.Иди,приляг.желательно на рельсы.

33.Правильно делаешь, что хихикаешь с такими зубами не смеются.

34.Скажи мне кто я, и я скажу тебе на сколько ты меня недооценил.

35.Я б вас послал, да вижу - вы оттуда.

36.Бьюсь об заклад, что вас зачали на спор!

Президенту України Віктору Януковичу Від трьох американських друзів України

Після перемоги на чесних та відкритих президентських виборах в лютому 2010, ви можете пишатися чималими здобутками для вашої країни

Ваша правляча більшість в парламенті прийняла таку необхідну пенсійну реформу; нескінченні чвари, що характеризували адміністрацію вашого попередника нарешті позаду; ваш уряд домігся значного прогресу, наблизившись до завершення перемовин, щодо зони вільної торгівлі та угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Проте вашим досягненням загрожує небезпека, якщо ви та ваш уряд не припините нехтувати правами людини та демократичними принципами. Для тих, хто бажає вашій країні добра і процвітання, такі тенденції видаються тривожними.

Кримінальне переслідування колишнього прем’р-міністра Юлії Тимошенко, яку ви перемогли в другому турі президентських виборів минулого року, є свідченням погіршення ситуації в країні.

Її справа стала приводом для розгляду міжнародним співтовариством як брутальне порушення законодавства з метою переслідування головних політичних опонентів.

[ Читати далі ]

І це не єдиний привід до занепокоєння. Міністр внутрішніх справ уряду Тимошенко Юрій Луценко перебуває за гратами з грудня минулого року. Він також став жертвою підозрілої підвищеної активності прокуратури.

Ваші представники говорять, що розслідування проводяться проти більше, ніж 400 нинішніх чиновників, але жоден з цих випадків не торкається осіб з таким політичним статусом.

Поцедура проведення таких кримінальних розслідувань не викликає довіри ні в Україні, ні за кордоном. Чотири різні кримінальні справи було порушено проти Тимошенко.

Служба безпеки України та Генеральна прокуратура, здається, вийшли з-під контролю і намагаються зачепитися за будь-що, що може буте використане як звинувачення проти Тимошенко з метою позбавити її права участі в майбутніх виборах.

Європейський суд з прав людини буде розглядати цю справу. І це лише доводить те, що порушення українського судового законодавства відбувається з політичними цілями і є нехтуванням європейськими нормами та цінностями.

Пане президенте, Ви повинні покласти край цьому негайно. У відповідь на зростаючу критику у зв'язку зі справою Тимошенко, ви нещодавно вирішили припинити будь-які втручання у процес розслідування. Так, такий крок міг би бути доцільним, але лише у разі справедливої та неупередженої процедури судового розгляду справи.

Проте, за браком авторитету, нездатність зупинити ці переслідування може лише зашкодити вашим намаганням приєднатися до ЄС і позбавити вас цієї важливої рівноваги у відносинах з Росією.

Вибіркові переслідування – не єдина проблема. Місцеві вибори у жовтні минулого року відбувалися з грубим порушенням демократичних стандартів, ламаючи позитивну п’ятирічну тенденцію проведення чесних і справедливих виборів.

Служба безпека бере на себе занадто велику відповідальність, зважаючи на необгрунтований тиск співробітників служби на громадських активістів (українських та іноземних), а також журналістів.

Парламент погруз у бюрократії. Корупція і досі залишається величезною проблемою на всіх рівнях влади. Політика в галузі освіти, релігії та мови лише посилює суспільну ворожнечу та чвари і зовсім не сприяє національній єдності.

 

Ми не є прихильникамии попередньої адміністрації, хоча давно підтримуємо Україну. Нескінченні чвари між президентом Віктором Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко мали паралізуючий вплив на політику.

Той період характеризувався економічною кризою і неефективним управлінням. Корупція і тоді була величезною проблемою, зважаючи на газову угоду з Росією у 2006 році. Тому зовсім не дивно, що адміністрація не виправдала очікувань учасників Помаранчевої революції у 2004 році. П'ять років після Помаранчевої революції були періодом втрачених можливостей. І Україна не може дозволити собі рухатися в неправильному напрямку ще п'ять років. Саме тому ми закликаємо Вас втрутитися і припинити ці антидемократичні дії, доки не стало надто пізно і ви не змушені відмовитися від членства в ЄС та припинити переговори.

Тривалі тривожні тенденцій у вашій країні ведуть Україну до клептократії та авторитаризму. Це загрожує катастрофічними наслідками для країни. І це зовсім не те, для чого вас обрав народ.

Зараз час продемонструвати ваше вміння керувати країною, пане президент. І, як кажуть на Заході: якщо ви опинилися в ямі, то в першу чергу потрібно перестати копати, тобто потрібно припинти робити те, що ще більше ускладнює ситуацію. Ще не пізно, але часу у вас майже не залишилось. Девід Кремер, Деймон Вілсон, Роберт Нурік http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/pane-prezidente-ne-kopajte-sobi-yamu-25463.html

Сергей Власенко привез из-за границы, как сам утверждает, “достаточно интересные факты” в доказательство невиновности своей подзащитной Юлии Тимошенко. Раскрыть козыри защитник, народный депутат от БЮТ обещает на заседании Печерского суда Киева. Сейчас он готовит ряд новых ходатайств, в том числе о возвращении дела на дорасследование с целью проведения новых очных ставок.

О том, кто проводит аудит и анализ газовых контрактов Тимошенко, насколько самостоятелен суд в принятии решений и почему в судебный процесс вмешалась его бывшая супруга, Власенко рассказал в интервью ЛІГАБізнесІнформ по возвращении в Киев. - Судя по всему, вы уже в Киеве… Давно вернулись из поездки за границу?

- Да, я в Киеве. Вернулся. - Что вы делали за рубежом, какие доказательства невиновности Тимошенко в газовом деле собирали? Нашли, что хотели?

- Десять дней, которые меня не было на судебном процессе, я действительно провел за сбором доказательств, причем не только за границей, но и в Украине. Мне кажется, мы собрали дополнительно к тому, что есть в материалах дела, достаточно интересные факты. Все они свидетельствуют об абсурдности обвинений, которые выдвигаются Тимошенко, – на мой взгляд, они их полностью опровергают. Больше о том, что именно мы собрали, вы узнаете в рамках ходатайств, которые мы заявим в деле. Это будут ходатайства об истребовании документов, о допросе свидетелей, которые не были допрошены по непонятным для нас причинам, о приобщении к материалам дела тех документов, которые есть в нашем распоряжении, о возвращении дела на дорасследование с целью проведения очных ставок. - С кем следует провести очные ставки, и что за недопрошенные свидетели?

- Могу привести такой пример. Директивы, незаконность подписания которых инкриминируется Тимошенко, касаются всех четырех контрактов, подписанных между Нефтегазом и Газпромом. Речь идет о контракте купли-продажи природного газа в 2009-2019 году, о контракте по транзиту природного газа через территорию Украины в этот же период, а также о договорах, по которым Газпром и Газпромэкспорт переуступили свои права требования по отношению к компании Росукрэнерго и передали права кредитора по этим требованиям Нефтегазу.

Так вот, из четырех контрактов три, насколько я помню, подписал Игорь Диденко – тогда первый зампредправления Нефтегаза Украины. При этом я могу абсолютно уверенно утверждать, что Диденко не был допрошен в рамках дела Тимошенко. Что сделала прокуратура? Она взяла протокол допроса Диденко из другого дела (причем датированный датой до возбуждения дела против Тимошенко), просто подшила к материалам и сказала: “Все, Диденко допрошен”. Процедура с точки зрения уголовного процесса совершенно абсурдная. Даже если Диденко подтвердит хотя бы один из пунктов, которые изложены в протоколе его допроса в рамках другого дела, то придется как минимум проводить очную ставку между Диденко и Ющенко, который говорит другие вещи. Точно так же необходимо проводить очную ставку между Тимошенко и Ющенко, и между Тимошенко и Азаровым, который также был допрошен по этому делу в качестве свидетеля.

- А как вы оцениваете освобождение из СИЗО двух других фигурантов газового дела – экс-таможенников Макаренко и Шепитько? Есть версия, что их выпустили за содействие следствию в деле против Тимошенко…

- Ни Макаренко, ни Шепитько, насколько я помню, не были допрошены в рамках уголовного дела, возбужденного против Тимошенко по газовым директивам…

На самом деле у меня сложилось стойкое впечатление, что это дело вообще толком не расследовалось, прокуратура просто сгребла какие-то документы, которые так или иначе относятся к переговорам с Россией в конце 2008 – начале 2009 годов, по папочкам разложила, назвала это материалами уголовного дела, человек 60 допросила и быстренько, с нарушением закона, передала документы в суд. Если бы это дело рассматривал хотя бы минимально беспристрастный суд, то, поверьте, как минимум дорасследование было бы гарантировано на миллиард процентов.

- Вы рассчитываете на то, что доказательства, добытые вами за рубежом – насколько известно, в США…

- Это ваше предположение…

- О том, что вы были в США, говорила Тимошенко.

Да, я действительно был, в том числе, в Соединенных Штатах, где, в том числе, общался с представителями компаний Covington & Burling LLP и BDO.

- Почему выбор пал на эти компании?

- Covington & Burling LLP – одна из крупнейших юридических компаний США с офисами в нескольких странах. В Вашингтоне она считается номером один-два, не ниже. Это очень авторитетная юридическая фирма, которая имеет достаточно серьезных клиентов и очень серьезный вес в юридическом сообществе. Бывший партнер Covington & Burling LLP на сегодня – генеральный прокурор США (он же – министр юстиции США Эрик Холдер, экс-сотрудник Covington & Burling LLP, – ред.). BDO – авторитетная аудиторская компания с офисами в более чем ста странах мира. Не понимаю, почему эти фирмы называют лоббистскими, – к сожалению, некоторые наши журналисты не всегда компетентны в том, о чем пишут.

- Аудит по газовым делам эти компании уже провели?

- Они его заканчивают. Это у нас экспертизу, извините, могут склепать за один день, а потом всей стране гордо рассказывать: смотрите, у нас здесь есть экспертиза. Нормальные специалисты должны разобраться с документами, с информацией. Как правило, это требует времени. У нас дело против Тимошенко по обвинению в подписании газовых директив было возбуждено 11 апреля, очень жестко и активно его начали расследовать с середины мая, уже 24 мая было завершено следствие, а 17 июня дело передано в суд. Такие темпы не совсем адекватны нормальной работе нормальных специалистов.

Мы за аудитом и анализом по газовым делам обратились к этим компаниям, если мне не изменяет память, в начале или середине мая. Соответственно, нормальным аудиторам и юристам, чтобы проанализировать достаточно большой объем информации и документов, нужно время. Я еще раз говорю: они – не наша Генеральная прокуратура. Итогом работы будут юридический анализ, официальные аудиторские заключения, выводы и отчет по результатам работы. Но у меня уже есть предварительный юридический анализ газовых контрактов.

- И когда с ним можно будет ознакомиться?

- В суде.

- В ближайшую пятницу, на которую назначено рассмотрение дела Тимошенко?

- Почему в пятницу? Я частично наблюдал за процессом, – у меня в машине стоит телевизор, и я в поездках могу наблюдать за тем, что происходит. Так вот, исходя из моего понимания событий, в пятницу судья должен решить всего два вопроса. Первое: допустить к участию в деле того защитника или защитников, которых выберет себе Юлия Владимировна вместо Николая Титаренко. Второе: принять решение, сколько времени дать вновь вступившему в дело защитнику на ознакомление с материалами дела. Больше суд не может никаких решений принять. Иначе это будет абсурд. Защитник должен ознакомиться с материалами дела, чтобы получить возможность защищать клиента, он же не просто манекен, которого допустили озвучивать ходатайства. Если он не видел материалов дела, о чем он может вести речь в процессе?

- А почему вы решили, что с новым адвокатом суд не поступит так же, как с предыдущим? Есть ли основания думать, что ему дадут месяц-два на изучение дела?

- Любому защитнику должны предоставить время для ознакомления с материалами дела. Это прямая обязанность суда, в соответствии с частью 2 статьи 289 УПК, у суда нет альтернативы. Не предоставляя время на ознакомление, суд грубо нарушает закон.

Хотя, честно говоря, я просто возмущен поведением судьи, который не знает основ уголовного процесса. Статья 289 УПК была принята в 1960 году и вступила в действие в 1961-м, в Советской Украине, которая, как и весь СССР, была далека от демократии. Но даже там были заложены какие-то демократические принципы, обеспечивающие хотя бы минимальное право на защиту. В УПК четко сказано, что вновь вступившему адвокату судья обязан предоставить время, достаточное для ознакомления с материалами дела. Не два часа, а “достаточное время”. Судья себе берет по семь дней на написание постановления, а защите дает два дня на изучение всех материалов дела!

- Суд по делу Тимошенко самостоятелен в принятии решений?

- Нет, конечно. А что, не видно? Мой опыт мне говорит, что судьей управляют извне. Да, судья, может быть, принимает какие-то процедурные решения самостоятельно. Но в целом – нет.

- В чем это проявляется?

- Ну, например, в понедельник судья ушел в совещательную комнату на два с половиной часа, чтобы принять решение о принятии отказа Тимошенко от защитника. Позиция номер один: для этого судье не обязательно уходить в совещательную комнату. Но я понимаю, что молодой судья Киреев этого не знает. Второе: на принятие и письменное оформление решения (об отказе от защитника, – ред.), которое он по закону обязан принять, без альтернативы, ему надо 15 минут, а не два с половиной часа. После этого судья выходит из совещательной комнаты и говорит: “Тут мне через канцелярию передали письмо…”. И зачитывает какой-то бред. При этом у меня вопрос: как ему в совещательную комнату кто-то что-то передает? В простонародье это называется нарушением тайны совещательной комнаты, это грубейшее нарушение в рамках процесса.

Зачем ему было сидеть больше двух часов по решению, которое требует в устном режиме пяти минут? На самом деле он должен был, не выходя из зала судебного заседания, сказать: “Я принимаю заявление Тимошенко об отказе от защитника и даю три дня на поиски нового” – все.

Плюс к этому, он вдруг озаботился отсутствием второго защитника. Да он должен был озаботиться этим еще в начале судебного заседания! Неужели судья не знает, что обязан в начале каждого судебного заседания проверять явку участников процесса?

- Кстати, в пятницу в суде мы увидим второго защитника – Власенко?

- Если не произойдет ничего экстраординарного, надеюсь, что да.

- На орбите судебного процесса по делу Тимошенко внезапно появилась ваша бывшая супруга – Наталия Окунская. Когда все думали, что вы еще за рубежом, она подала заявление о том, что вы в Киеве и вводите суд в заблуждение. Это сведение личных счетов или ее втянули в политику?

- Партии регионов просто стало явно не хватать одной “черной” технологии – Инны Богословской. Валерия КОНДРАТОВА ЛIГАБiзнесIнформ

Керування
автомобілем дуже часто стає справою напруженою, нервовою і вимотуючою. І
найчастіше проблема тут не в тому, що в затори ми стаємо все частіше,
машин стає все більше, а рух - усе повільнішим. І навіть не в тому, що
кожен вважає, що “навколо лише дурні”. Просто у всьому, як завжди,
повинна людська природа.

Журнал Motor Trend провів
дослідження, яке було покликане з'ясувати, що ж найбільше приводить
водіїв у сказ. У результаті з'ясувалося, що існує 5 найпоширеніших
джерел роздратування на дорозі.


1. Найбальш дратівливим чинником на дорозі визнано повільного водія.
Згідно з опитуванням, неоперативність і нерішучість на дорозі дратує
43,5% опитаних учасників руху. Тут варто зазначити, що якщо ви їдете
повільніше потоку, то сусідам по дорозі важко зрозуміти, що насправді у
вас на думці: може, ви хочете різко перебудуватися, але не включили
поворотник або ви взагалі "бєспрєдєльщик" і зараз будете розвертатися, а
може, ви так мститеся машині, що слідує позаду і мигає "дай
проїхати"... Причин може бути багато, і неможливість зрозуміти їх дратує
найбільше. До речі, не шанують занадто повільних водіїв і співробітники
ДАІ, що підозрюють, що в такій машині може бути нетверезий або
неадекватний водій.


2. На другому місці в рейтингу ті водії, які, перебуваючи за кермом, намагаються робити кілька справ одночасно,
що позначається на їхньому водінні і поведінці на дорозі. 23%
респондентів заявили, що їх дратує, коли за кермом набирають смс або
розмовляють по телефону. Зрозуміло, що на швидкості таким займатися
досить складно, і подібним водії займаються, коли рух на дорозі
утруднено. Але ось це й дратує...


Коли в пробках боротьба йде за кожен метр, "загальмованість" водія
машини, що їде попереду, який строчить щось пальцем в телефоні, дає
можливість водіям з сусідніх смуг втиснутися перед ним у вашу смугу, яка
(як вам здається) рухається швидше за всіх. Нерозторопність такого
смс-ника стає причиною того, що ви стаєте все далі і далі від кінцевої
мети своєї подорожі. І це бісить...


3. Третій пункт серйозного невдоволення - ті, хто не включає поворотник.
16,1% опитаних водіїв вважають це дратівливим чинником. Чому? Тому що
на дорозі екстрасенсів, як правило, немає. Ваші думки ніхто не читає, і
водіям сусідніх машин хотілося б знати ваші дії на найближчі декілька
секунд. Що ви задумали - продовжуєте рухатися прямо, хочете
перестроїтися, розвернутися або звернути у провулок? Якщо ви не включили
поворотник, значить, ви продовжуєте рух і від вас не чекають жодних
неадекватних дій.


Але, судячи з опитування і кількості незадоволених, на дорогах дуже
багато таких водіїв, кому просто ліньки зробити один рух рукою і
включити сигнал повороту. Складно припустити, що серед нас так багато
тих, хто двома руками вчеплюється в кермо і боїться відірвати мізинець,
щоб дати сигнал повороту. Найчастіше так чинять ті, кому всі навколишні
глибоко по барабану. І тут душу гріє думка, що "кожному воздасться по
справах його...".


4. Агресивні водії, які також ні в що не ставлять оточуючих і підрізають,
викликають роздратування, як не дивно, лише у 10% опитаних водіїв. Але
опитування це проводилося у США, і, можливо, їхні американські реалії
дуже далекі від того, як прийнято їздити шляхами України. У нас же,
навскидку, можна виділити три основні групи водіїв, які "підрізають".


По-перше, це ті, хто не просто підрізає, а любить це робити.
Більшість з них - власники швидкохідних і дорогих засобів пересування,
які вважають, що "у кого швидше й крутіше - той і головний". У цій же
категорії також ті, хто думає, що "змушений" підрізати, так як державні
справи не можуть чекати. Володарі мерехтливого синього німба над дахом,
поєднаного з невиразним кряканням, переконані, що їхнім водіям слід
швидко обходити перешкоди на дорозі, тобто інших учасників руху.


До другої категорії відносяться щасливі володарі у смерть убитих
авто, що виїжджають на дорогу кожен день як на подвиг, щоб розповісти
знайомим пацанам, як він когось "зробив".


Ну і третя група, і, звичайно, найнебезпечніша - ті, хто підрізає
через відсутність правильних навичок водіння: не відчувають габаритів,
не дивляться в бічні дзеркала і дзеркало заднього виду, не включають
поворотники... Вони на дорозі як у своєму акваріумі, вважаючи, що світ,
який за лобовим і бічним склом, далекий від них. Але треба пам'ятати -
часом реальність вбиває.


5. На п'ятому місці в рейтингу стоять водії, які не повертають праворуч на червоне світло.
Це не можуть зрозуміти і стерпіти 7,2% респондентів. Але тут треба
зазначити, що видання Motor Trend, що проводило дослідження, -
американське. А правила дорожнього руху в США говорять, що на червоному
світлофорі дозволяється виконувати поворот праворуч у разі, якщо він
безпечний - не заважаючи при цьому транспортним засобам і пішоходам, які
рухаються на дозволяючий для них сигнал світлофора. У нас такі
світлофори доповнені додатковою білою секцією із зеленою стрілкою поруч з
червоною секцією.


Якщо ж переводити цей пункт невдоволення американських водіїв на
"український ґрунт", то, ймовірно, в Україні подібне роздратування
викликають ті водії, які не збираються повертати праворуч на стрілці, а
перебудувалися в правий ряд лише для того, щоб обігнати потік, коли
замерехтить зелений. За такими "хитромудрими" на стрілці збирається
натовп незадоволених водіїв, яких позбавляють можливості повернути, хоча
ПДР прямо не забороняють чекати дозволяючого зеленого сигналу для руху
прямо перед світлофорами, обладнаними додатковою стрілкою.


На цьому американське дослідження закінчується. Зрозуміло, для
українського водія список дратівливих чинників був би іншим і набагато
більш повним. У нього, напевно, увійшли б скутеристи і мотоциклісти,
"мажори", "новобранці", "проліски", "гнилиці", "мигалки", фури,
"ГАЗелі", маршрутки, тролейбуси, трамваї, дачники, фарбовані жінки за
кермом і просто жінки за кермом і, звичайно ж, "безбашенні" пішоходи...


Не оминули б в Україні роздратуванням і погодні умови: завжди
несподіваний для комунальників сніг, дощ, який відразу ж стопорить рух,
спека, колії на дорогах.


Зрозуміло, дісталося б і власне бідним дорогам, і їх тепер вже
багатим будівельникам. Є на що гніватися і скаржитися... Але, незважаючи
ні на що, нам все одно треба їздити. А якщо так, то нехай хоч щось нам в
цьому допомагає. І нехай це буде хоча б Ввічливість...

Візит до «Міжгір’я» «обраних журналістів» залишив більше запитань, ніж дав відповідей. Адже далеко не всі «красоти» президентської резиденції потрапили в кадр. Навпаки: найбільші принади таки не потрапили.

Загальновідомо: на думку Януковича, ідеальний керівник країни мусить мати скромний побут.

Так, за часів прем’єрства Віктора Федоровича – коли в «Міжгір’ї» ще залишалися старі об’єкти – він показав їх журналістам. Не забуваючи, пожалітися на тріщину в стіні старого радянського будинку.

Нині ситуація інша: маєток значно покращав – «світити» його на всю небагату країну вже якось не личить. Хіба що частково, зовсім трошки… Не надто акцентуючи: покращення – дивним чином – співпали з часами президентства Віктора Федоровича. Автор переконався в цьому особисто і має відповідні докази.

Оскільки на «почесну екскурсію» «Міжгір’ям» Lb.ua не потрапив, довелося здійснити власну, віртуальну, скориставшись для цього, документами митниці та податкової. Документами, що дозволяють зрозуміти: якою ж над прибутковою може бути президентська посада. Рік при владі, а покращень – на 1 млрд. грн

Як відомо, 2007-го майно колишньої державної резиденції опинилося на балансі ТОВ «Танталіт», що її заснували менеджери з команди старшого сина Януковича. ТОВ «Танталіт» взявся перетворити маєток в один з найрозкішніших в Україні. До речі, силами цих же «активістів» нині зводяться не лише різноманітні споруди на території Міжгір’я, але й вертолітний майданчик, спортивний центр, яхт-клуб, гольф-клуб, кінний клуб, озера, водоспади тощо.

Всі ці об’єкти мають різну ступінь готовності. Дещо про них навіть вдалося дізнатися журналістам. Втім, аби дійсно оцінити масштаб «перетрубацій» – варто ознайомитися з «прайсом».

Адже пересічному громадянину України важко прикинути «на око» справжню вартість подібних розкошів, як важно й відрізнити діаманти від біжутерії.

Отже, звернувшись до документів податкової – автор з’ясував: яку мінімальну кількість коштів уже витратили на розбудову маєтку. Чому «мінімальну»? Ні, не тому, що об’єкти підприємництва воліють занижувати цифри для офіційної звітності. Тому, що зафіксована тут сума була актуальна наприкінці 2010 року. Пройшло півроку, будівельні роботи не припинялися ні на хвилину, отже «капіталізація» об’єкту зросла.

Втім, навіть «мінімум» вражає. В балансі за 2010 рік, в графі «незавершене будівництво» ТОВ «Танталіт» показало активи на суму 1 млрд 24 млн 358 тис грн. Що особливо цікаво – 2009-го в тій же графі значилося – 3 млн. 956 тисяч. Темпи покращення житлових умов: на мільярд гривень за рік.

Януковичу купили комод з ліванського кедру

Вартість будівельних робіт – це ще не все. Окремі видатки – інтер’єри та меблі. За приклад візьмемо так званий «клубний будинок», що виріс на території маєтку. Віртуальним екскурсоводом нам слугуватимуть документи митниці.

«Я побудував один будинок такий, клубний… Його будувала “Хонка” – фінська компанія…», – зізнався якось, перебуваючи в Німеччині, Президент. Йшлося, як розумієте, саме про об’єкт нашого дослідження. «В чому була проблема? Древесина – той брус, з якого збирався будинок, – вона весь час “працює”. То сідає, то піднімається. І як можна закріпити різного плану… «отдэлку»?

Ми зробили такий тендер, невеличкий, і на тендері перемогли німці. І як цей дім не сідав, не піднімався, ця “обналічка” трималася красиво, нічого не руйнувалося…» , – деталізував, плутаючи слова та терміни, Віктор Федорович.

Німці дійсно зробили «красіво». І недешево.

Зазернемо в митні декларації ТОВ «СПС-груп» та ТОВ «Дом лесника». Саме ці дві структури, що їх вважають пов’язаними із старшим сином Віктора Федоровича, завозили з Німеччини все необхідне для оздоблювальних робіт та облаштування інтер’єрів клубного будинку.

Судячи з фото газети «Сегодня», «клубний будиночок» має чотири поверхи. Верхні два дерев’яні, дах мідний, карнизи і вікна декоровані міддю. Сам будинок зводився ще 2009-го. Нижні два поверхи, декоровані штучним каменем, 2010-го. Для чого з Москви завезли барельєфів, колон звичайних, витих колон з капітелями, чаш, балясин, балюстрад, пілястрів, консолей декоративних, карнизів з барельєфами на 4 млн. грн.

Всю цю продукцію виробила московська фірма ТОВ «Прогресс групп». І тут, треба зауважити, Янукович зекономив. Мармур би «потягнув» на значно серйозніші витрати. Хоча мармуру в «Міжгір’ї» також вистачає. Один з робітників маєтку розповів автору: на об’єкт завезли особливо дорогий блакитний мармур. Але в митних документах, що з ними працював автор, такий товар не фігурує. Випадковість? Помилка? Не виключено. Тому не стверджуватимемо нічого на сто відсотків…

Повернемося до оздоблення «клубного будинку». Двері. Згідно митних паперів, вхідні двері мають трьохметрову висоту і коштують майже 300 тисяч грн. У порівнянні з замком – дрібниця. «Замок дверний механічний,циліндричний з недорогоцінних металів» вражає вартістю… в 43 тисячі грн.

Уявімо, що маємо ключик від цього чудо-замка. Скориставшись ним, проходимо у хол. Зсередини будинок нагадує різьблену скринька. Тут, як і у всьому будинку, підвісна декоративна дерев’яна стеля, стіни оздоблені панелями з ліванського кедру. Ціна комплекту панелей лише для коридору – 1 млн 560 грн.

Дві трьохметрові лаковані шафи для одягу (в коридорі) – 123 тисяч. грн. Дверцята для них закуплялися за окремим прайсом. Як і скляні декоративні вставки.

Наявність у холі ще й ліфту викрив факт закупівлі деревини на оздоблення «пройому ліфта». Ліфтом можна дістатися до кабінету гаранта.

В «святилище» ведуть двері, які митницею позначені як «дерев’яні вироби з хвойних порід дерева (ліванський кедр) для внутрішнього оздоблення кімнат у дерев’яному будинку – міжкімнатні двері». Товщина дверної коробки – 43 см. Очевидно, встановити її можна лише в приміщенні із дуже товстими стінами. Віктор Янукович – любитель всього куленепробивного, звукоізольованого. Відтак, можемо припустити: конкретно ці двері призначалися саме для робочої кімнати. Коштували відповідно – понад півмільйона гривень. Рекордна вартість дверей навіть для цієї споруди, де за інші двері власникам довелося заплатити 115 тисяч, 164 тисячі чи 191 тисяч. Чимало витратили й на двері, що ведуть до зимового саду (їх цілих п’ять!). Кожна – по 250 тисяч грн. за штуку, всі – з цільного ліванського кедру.

Двері для «М/Ж» та для ванних кімнат «потягнули» на 1мл 89 тис. І хоча загальна їх кількість невідома, знаємо: ванних кімнат в будинку чимало. Окремо митниця пропускала «дверну фурнітуру» (ручка+накладка-14шт) – 79 тисяч грн.

Але повернемося до кабінету. Він весь оздоблений деревом: дерев’яні панелі внутрішньої обшивки, згідно митних документів, коштували 1 млн. 59 тисяч . В окремому ящику через кордон пройшло «облицювання для вікна (наличник) з масиву для робочого кабінету» за 227 тис грн. Вікно тут гігантське: висотою 3, 5 м, шириною майже 4 метри – від полу до підлоги. Щодо меблів. «Стіл письмовий для робочого кабінету(дерево, масив): розм.2460х1055х800мм. -1шт» – 343 тисяч. грн. Маленька шафка для кабінету висотою менше метра, а важить аж 100 кг і коштує 80 тисяч грн. Ще з нашого переліку: комод з ліванського кедру – 199 тисяч. грн. та софа – 135 тисяч. грн . Всі меблі вироблені Німецькою компанією Брюнольд.

Певно, в кабінеті та й в усьому клубному будинку, висять картини. Принаймні «СПС-груп» закупило «Додаткові крепіжні елементи та декоративні елементи до світильників над картинами». За все це добро заплачено 355 тисяч грн. Також були куплені «світильники настінні штучного виготовлення для підсвічування картин з бронзи з декоративним покриттям міді блискучої-10мкм.,золотом-1,5мкм., паладієм-0,1мкм» – 261 тис. грн. «Палаццо»

Перейдемо до вітальні. Зрозуміло, тут все найгарніше та найдорожче – обшито та декоровано ліванським кедром: підвісна стеля, барельєфи, колонада. Лише «портал с резьбой и капитель» коштували 592 тис. грн. За «різні деталі інтер’єру виконані з ліванського кедру», з-поміж яких – шикарний різьблений барельєф довжиною 4 метри і висотою 1, 8 м – виклали 769 тисяч. грн. Стіни вітальні обшиті панелями (шпонованими) з ліванського кедру ціною – 6 млн. 629 тис.

Облицювання колон ліванським кедром (вітальня виконана на подобі колонного залу) обійшлося в 3 млн. 197 тис. Між колонами, як в класичному палаці, іскряться золотом та кришталем люстри.

Тут Янукович не поскупився і купив найліпше – люстри та світильники роботи московської компанії «Рестамп». Цитую сайт: «головний напрямок діяльності: реставрація та відтворення високохудожніх виробів для палацового інтер’єру». Саме «Рестамп» відновлював та реставрував люстри для Мармурового Палацу, Храму Христа Спасителя, Строганівського палацу, Михайлівського замку, Московського кремля, Олександрійського театру тощо.

Люстри для Міжгір’я також нагадують старовинні, освітлювальні елементи в них схожі на свічки. Через митницю вони заходили двома партіями. Перша – бронзові люстри,торшери, виготовлені штучно по індивідуальному замовленню з декоративним покриттям міді блискучої та золота. Ціна партії – 3 млн 871 тисяч. Друга – кришталеві люстри та світильники вартістю у три з половиною млн. грн.

вичайно, в царській вітальні наявний величезний камін. Звичайно, його оздоблено декоративними панелями з ліванського кедру. Разом з карнизом для стелі (теж з ліванського кедру), вони коштують 3 млн. з половиною млн. грн. Для «оббудови каміну» і підвіконня використали мармуру на 415 тисяч. грн.

Для «облицювання колон ліворуч та праворуч від вікна» у вітальні, також – інших кімнатах будинку, деревини придбали на суму 5,863 тис. грн. Чому все так дорого? Бо ліванський кедр – деревина, красива, міцна й довговічна (на ній, скажімо, стоїть Венеція). В 2010-му відповідних матеріалів – для оздоблення клубного будинку – закупили майже на 40 млн. грн.

Всі дерев’яні деталі: двері, панелі, підвісні стелі, меблі тощо – виробництва німецької фірми Brunold Innenausbau und Design GmbH. Відомої створенням виробів віп-класу, унікальним оформленням інтер’єрів. Саме її так нахвалював Віктор Федорович (див. цитату на початку тексту).

Наприкінці 2010-го «СПС-груп» почало завозити в клубний будинок меблі з Німеччини. Митниця «пропустила» крізь себе цілу колекцію дверцят для шаф, 304 одиниць скла для меблів. Також – дві стінні шафи для одягу. Вартість – 637 тисяч. грн. Шафи ці величезні – одна 9 метрів, інша – 4, 5. Окрім того, було закуплено дві шафи для гардеробної кімнати. Довжина кожної – ті ж 9 метрів, плюс – підвісна шафа з трьома висувними секціями (уже для гостьової). Все це потягнуло на 939 тис. грн. Літаюче диво

Окрім облаштування клубного будинку, «СПС груп» потурбувалося й про вертолітний ангар. Для нього, зокрема, купили «відкатні ворота з закругленою направляючою “Системи Butzbach” з електроприводом, для вертолітного ангару. Несуча конструкція виготовлена з алюмінію». Поставила їх фірма BUTZBACH GmbH INDUSTRIETORE Industrieweg 4-8 D- Німеччина. Коштувало чудо техніки – 221 тис. грн.

До речі, «Центравіа» – фірма на балансі якої знаходиться вертоліт гаранта і яка вважається близькою до бізнес-структур старшого сина Януковича, на різноманітні пристрої для гелікоптера витратила майже 3 млн. грн.

Обслуговування вертольоту дорога – недешеве, як бачимо, задоволення. Недарма громадянин Янукович здав його в оренду Президенту Януковичу і отримав 8 млн. державних коштів на експлуатацію «цяцьки».

***

Протягом 2010-го ТОВ «СПС-груп», а також ТОВ «Дом лесника» завезло в «Міжгір’я» різного товару на суму трохи більше 150 млн. грн. Це – лише незначна частина від потреб клубного будинку зокрема та «Міжгір’я» взагалі. Адже ще не йшлося про оздоблення підлоги, інтер’єрів більшості кімнат, сантехніки, дуже мало сказано про меблів… Можна лише уявити, в яку «копієчку» виливається покращення житлових умов для Віктора Януковича загалом. Точно – не порівняти з сумами, що їх Віктор Федорович декларує.

Р. S. На завершення – цікава деталь, яка може частково пояснити походження коштів для облаштування розкішного побуту. 2010-го фірма «Танталіт» «наробила» кредиторської заборгованості (за товари, послуги, роботу) на 970 млн. грн. Хто надає подібні кредити? І чим розраховуватимуться ті, хто забезпечує комфорт першої особи?

Татьяна Чорновил

Украинская организация свободного Интернета написала открытое письмо Марку Цукербергу по поводу цензуры в украинском сегменте Facebook. «Г-ин Цукерберг, обращаем Ваше внимание на то, что компания Facebook до сих пор не восстановила профиль независимого украинского журналиста и блогера Николая Сухомлина, по нашему глубокому убеждению безосновательно удалённый 1 июня 2011 года», – говорится в письме.

В организации напомнили, что 17 мая этого года Сухомлин опубликовал на личной странице в Facebook видео своего донецкого коллеги из медиа-центра «Восток-Медиа» Алексея Мацуки. «Сухомлин акцентировал внимание на том, что председатель Донецкой областной государственной администрации Анатолий Близнюк ездит на «Мерседесе» S-класса с дорогостоящим тюнингом. Стоимость такого автомобиля начинается от 700 тысяч гривен или $87 500. Это при том, что зарплата у Анатолия Близнюка – 254 тыс. грн. в год (21 тыс. грн в месяц) или $30 265 в год ($2625 в месяц). Близнюк задекларировал свой доход в 2010 году в размере 400 тысяч гривен или $80 000», – отмечается в письме.

«Как законопослушный гражданин и честный налогоплательщик Сухомлин разместил сюжет в ответ на предложение Близнюка скинуться на дороги», – аргументировали в организации.

«Николаю Сухомлину после публикации этого видео в Вашей социальной сети … начали угрожать неизвестные, а уже 1 июня удалили его профиль», – возмутились в организации, отметив, что личная страница Николая Сухомлина была одной из самых посещаемых в Украине, поскольку в течение 2 лет он ежедневно публиковал там собственные авторские материалы. Как отмечается в письме, все эти материалы, являющиеся частной интеллектуальной собственностью Николая Сухомлина, оказались недоступными и фактически уничтоженными. 2 июня 2011 года журналист вынужден был обзавестись новой страницей.

Организацию не устраивает стандартный ответ российского распорядителя, директора по развитию бизнеса Facebook в РФ Екатерины Скоробогатовой гражданину Украины Николаю Сухомлину. «Мы не считаем содержавшиеся на странице Сухомлина материалы «несанционированными» и поэтому просим в ближайшее время восстановить прежнюю страницу Николая Сухомлина в полном объеме, точно также как Ваша компания сделала это в марте 2011 года после немотивированного закрытия страницы украинской общественной организации FEMEN», – говорится в письме.

«Надеемся на Ваше уважение к действующим как в Интернете, так и за его пределами базовым принципам демократии, законности и священному праву частной собственности», – резюмировали в Украинской организации свободного Интернета.

http://gazetavv.com

Украинская организация свободного Интернета написала открытое письмо Марку Цукербергу по поводу цензуры в украинском сегменте Facebook. «Г-ин Цукерберг, обращаем Ваше внимание на то, что компания Facebook до сих пор не восстановила профиль независимого украинского журналиста и блогера Николая Сухомлина, по нашему глубокому убеждению безосновательно удалённый 1 июня 2011 года», – говорится в письме.

В организации напомнили, что 17 мая этого года Сухомлин опубликовал на личной странице в Facebook видео своего донецкого коллеги из медиа-центра «Восток-Медиа» Алексея Мацуки. «Сухомлин акцентировал внимание на том, что председатель Донецкой областной государственной администрации Анатолий Близнюк ездит на «Мерседесе» S-класса с дорогостоящим тюнингом. Стоимость такого автомобиля начинается от 700 тысяч гривен или $87 500. Это при том, что зарплата у Анатолия Близнюка – 254 тыс. грн. в год (21 тыс. грн в месяц) или $30 265 в год ($2625 в месяц). Близнюк задекларировал свой доход в 2010 году в размере 400 тысяч гривен или $80 000», – отмечается в письме.

«Как законопослушный гражданин и честный налогоплательщик Сухомлин разместил сюжет в ответ на предложение Близнюка скинуться на дороги», – аргументировали в организации.

«Николаю Сухомлину после публикации этого видео в Вашей социальной сети … начали угрожать неизвестные, а уже 1 июня удалили его профиль», – возмутились в организации, отметив, что личная страница Николая Сухомлина была одной из самых посещаемых в Украине, поскольку в течение 2 лет он ежедневно публиковал там собственные авторские материалы. Как отмечается в письме, все эти материалы, являющиеся частной интеллектуальной собственностью Николая Сухомлина, оказались недоступными и фактически уничтоженными. 2 июня 2011 года журналист вынужден был обзавестись новой страницей.

Организацию не устраивает стандартный ответ российского распорядителя, директора по развитию бизнеса Facebook в РФ Екатерины Скоробогатовой гражданину Украины Николаю Сухомлину. «Мы не считаем содержавшиеся на странице Сухомлина материалы «несанционированными» и поэтому просим в ближайшее время восстановить прежнюю страницу Николая Сухомлина в полном объеме, точно также как Ваша компания сделала это в марте 2011 года после немотивированного закрытия страницы украинской общественной организации FEMEN», – говорится в письме.

«Надеемся на Ваше уважение к действующим как в Интернете, так и за его пределами базовым принципам демократии, законности и священному праву частной собственности», – резюмировали в Украинской организации свободного Интернета.

http://gazetavv.com

Супруга подсудимого экс-министра внутренних дел Юрия Луценко Ирина в интервью Обкому рассказала о вероломстве экс-президента Виктора Ющенко.

“У меня презрение к этому человеку. Еще с того момента, когда в Кабинет министров пришел Янукович. Юру тогда сняли, и на него было заведено 7 или 8 уголовных дел. И вот как раз в тот период у Сашки, нашего старшего сына, обнаружили рак щитовидной железы, он был фактически одной ногой в могиле, – сказала жена Луценко.

“И Яценюк позвонил Ющенко и сказал: вы знаете, что у Юры вот такое горе? Ющенко сразу же перезвонил Юре и сказал: “От, Юрку, ти такий гарячий, я знаю, що в тебе зараз не найкращі часи…”. Это говорил Президент, который давал Балоге прямое указание “мочить” Луценко!..”, – возмутилась Ирина.

“Это был июнь 2008 года. 8 криминальных дел – о пистолетах, самолетах, по Черновецкому и т.п. И вот Ющенко говорит: “От ти такий гарячий, а ти прийди, помиримось, я тобі допоможу; в тебе така біда, чим я можу допомогти?”, – утверждает супруга экс-министра.

“Юра ему тогда сказал: “Виктор Андреевич, у меня просьба одна. У меня сейчас ребенок в критическом состоянии. Я готов отвечать перед судом, я знаю, что невиновен, но дайте команду, чтобы мне дали возможность хотя бы три месяца не ходить на допросы и суды. Дайте заняться ребенком, вытянуть его. А потом пусть все возобновляется, я от ответственности не ухожу”, – передала она слова мужа.

По словам жены, Ющенко ответил: “Добре, добре, я все скажу, і Балога буде в курсі, ти займайся сином”. “Юра пришел и сказал: вот, у меня был такой разговор с Ющенко, думаю, мы можем спокойно ехать в ту австрийскую клинику и пролечить малого. И вот я собираюсь лететь с сыном на операцию, когда звонит Юра и говорит: я не смогу вылететь, против меня возбудили еще 2 уголовных дела…”, – рассказала Ирина Луценко.

“Для меня это был первый показатель относительно Ющенко. Это сделал отец пятерых детей! Это разве человек?! Скажите, что он может понять?! И что – к нему теперь обращаться? К отцу, который добивал отца другого ребенка? Он тогда ударил по самому больному Юриному месту, мы не знали, будет ли жить наш ребенок, или нет! (По лицу Ирины начинают течь слезы – ред.). И вот так добивать человека, когда он слаб, переживает за своего ребенка, – разве это мужик?!”, – отметила она.

“И я тогда сказала: “Юра, ты оставайся в Украине, мы сами поедем”. Нас не было в Украине 3 месяца… Было разрезанное горло и ребенок с пластырем. И Юрка, который раз в две недели туда к нам прилетал. Хорошо хоть у него не взяли подписку о невыезде. Но уголовными делами его дожимали. И прошел почти год, прежде чем мы все те суды повытягивали”, – подчеркнула супруга.

“Ющенко… Разве это мужик, разве это человек? Я никогда ему не прощу, сколько буду жить! Он для меня всегда будет проклят – как предатель, как полный подлец, понимаете?!”, – подытожила Ирина.

Как сообщалось, в декабре прошлого года жена Луценко написала обращение к Ющенко с обвинениями во лжи, предательстве и трусости.

http://korrespondent.net