В лабіринтах шизи: як Колєсо боровся з магнітами

В січні цього року головний - на словах - борець з ксенофобією, шовінізмом, екстремізмом та дискримінацією, а на ділі - затятий україножер і провідник московської п’ятої колони в Україні, Вадім Колєснічєнко здійснив чергову шизофренічну «операцію» з викриття цієї самої ксенофобії, шовінізму (далі за списком). Ця операція була здійснена за наводкою певних компетентних осіб (про них скажемо нижче). Отже, колишній працівник стадіону «Умань», агроном та оперуповноважений відділу по боротьбі з розкраданням соціалістичної власності, а нині народний депутат від Партії Регіонів, виявив осередки ксенофобії й дискримінації на карпатських курортах та на Майдані Незалежності.

Осередки ці були вдало замасковані під виглядом торговельних точок, що продають сувенірну продукцію. Розпалення міжнаціональної ворожнечі та пропаганда ксенофобії проходила шляхом продажу магнітиків з написами: «Дякую тобі, Боже, що я не москаль!» та «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями».

Оцінивши масштаби та наслідки діяльності осередків ксенофобії та шовінізму, Колєснічєнко подав до генеральної прокуратору депутатський запит з вимогою заборонити виробництво, продаж, торгівлю та розповсюдження ксенофобської продукції на території України. В запалі боротьби за шляхетну справу депутат наголосив на необхідності порушення карних справ щодо осіб, котрі займаються виготовленням та розповсюдженням ксенофобської продукції, а в разі доведення їхньої провини – притягнути до кримінальної відповідальності з обов’язковою конфіскацією цієї продукції.

Аргументуючи свої претензії до продавців сувенірів, Колєснічєнко перевершує всі можливі межі тупості й лицемірства. В своєму праведному гніві він доходить до того, що заявляє про небезпеку накладання на Україну міжнародних санкцій, виключення України з міжнародних організацій і втрати її авторитету на світовому рівні. І все це - через магнітики, що продаються в селі Паляниця Яремчанського району Івано-Франківської області та на Майдані незалежності.

Значить, за логікою «синьожопого» борця за толерантність та рівні права: політичні репресії, терор МВС по відношенню до громадян, злочинна соціальна політика діючого уряду – все це не може викликати «міжнародних санкцій» та «втрати авторитету». А от магнітики можуть.

Доречі, про самі магнітики. Цікаво було б почути від «гаспадіна» Колєснічєнка: хто надав йому право паплюжити ім’я геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка, називаючи магніт, що містить зображення поета і рядки з його поеми, засобом розпалювання міжетнічної та міжнаціональної ворожнечі? І чи не треба самого Колєснічєнка притягнути до кримінальної відповідальності за розпалювання цієї самої ворожнечі? Адже він в своїх заявах без жодних вагань ототожнює всіх російськомовних громадян України та іноземців з Російської федерації з «москалями». Цікаво, на яких підставах? На жодному з магнітів, які Колєснічєнко надає в якості доказів, немає навіть натяків ні на росіян, ні російськомовних українців.

Давно вже відомо, що представники Партії Регіонів не дуже розбірливі у використанні етнонімів, і можуть, як пан Царьов, на всю країну заявити, що їм «абідна за жидов і маскалєй». Але таким заявам місце в туалеті офісу Партії Регіонів, але не в депутатському запиті в генеральну прокуратуру.

Дещо прояснюють ситуацію особи, на основі звернень яких наш борець розпочав свою чергову політичну спекуляцію. Ні, це не обурені громадяни Російської Федерації, і не російськомовні українці, це – співголова Латвійського антифашистського комітету Іосіф Коренная і громадській діяч з Ізраїлю Міхаіл Райф. Неважко зрозуміти, чиє політичне замовлення виконував пан Колєснічєно, подаючи свій запит до прокуратури.

А про справжнє ставлення Колєснічєнка до ксенофобії і шовінізму можна зробити висновок зі справи одеського даішника (тепер вже колишнього) Швеця, який відкрито принижував українців, демонструючи недвозначні прояви ксенофобії та шовінізму. Так от, після його звільнення Колєснічєнко прямо заявив, що нікого Швець не принижував, і що він має боротися за своє відновлення на посаді.

Досить характрена позиція для народного депутата України. І вона буде такою, доки політичні сили, що декларують себе, як «свідомі українці», будуть спрямовувати свої сили на боротьбу з нічними клубами і сілуміновими істуканами під офісами комуністів, а не проти політиків, котрі відкрито проводять антидержавну діяльність.