***
- 03.05.11, 07:28
Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче, І солодше любити знов... Сеньйорито, колюче щастя, Хто воно за таке - любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу, й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? У годину суху й вологу Відходились усі мости, І сказав я - ну, слава Богу, І, нарешті, перехрестивсь... Коли ж - здрастуйте, добрий вечір... Ви з якої дороги, пожежо моя?.. Сеньйорито, вогонь по плечі - Осінь, ви і осінній я... Микола Вінграновський |
11
Коментарі
novama
13.05.11, 07:44
романтик
Поговорим
23.05.11, 08:51
гарний вірш.
Lessa
33.05.11, 09:46
только с малым учили в конце недели прошлой
" сама собой річка ця тече,
маленька річечка, вузенька, як долоня.
ця річечка - Дніпра тихенька синя доня...."
goor13
43.05.11, 09:57
Когда в осеннем саду, на оголённой ветром ветке вы найдёте последнее яблоко
у него будет сумашедший вкус и такое же послевкусие.
Fox2003
53.05.11, 10:38
всё таки ты получЫв и мабуть зі спЄцАхвектамЫ.....
Луццкий
63.05.11, 10:38Відповідь на 5 від Fox2003
та пиздецЪ. аж обидно
Луццкий
73.05.11, 10:39Відповідь на 2 від Поговорим
микола винграновский.
Луццкий
83.05.11, 10:39Відповідь на 3 від Lessa
ааа.
Луццкий
93.05.11, 10:39Відповідь на 4 від goor13
ты прав
Fox2003
103.05.11, 10:40Відповідь на 6 від Луццкий
пойду и я батон свежий прикуплю, дабы и мне не перепало......ужо в пути.......