Повернись живим

Вова – один з тих, ким я пишаюся. Ми з одного міста. Міста на Дніпропетровщині, про яке кажуть - «50х50». От, він в тих кращих «50».

Коли ми з ним зустрілися вдома, то проговорили кілька годин. Ніби і ні про що, але про все. Він навіть зізнався, що йому легко згадувати війну у моїй компанії. Це для мене був комплімент, значить, «не напрягаю».

Вова раніше працював транспортним логістом. Після війни вийшов на роботу знову, але, каже, що не витримав там. «Виходиш в курилку, а в них розмови про кросівки з розпродажу, карбюратор, який потік – біда така в людей. Я з ними не можу знаходитися. За два місяці вдома я себе не знайшов. З військовими значно легше спілкуватися, ніж з цивільними».

«Ти вже повертаєшся не таким, як усі. А тобі доводиться вертатися до звичного життя, ставати тим, ким був. Але я не розумію навіщо. В мене був один день, коли я спілкувався з двома вдовами. Їм ще 30 немає. В одної донька, в іншої син. Іноді так сидиш, думаєш – гинуть найкращі. Вони гинуть, а ти живий. Але це егоїстичні думки. Це так себе жалієш».

Ще Вова розповідає смішні або милі історії. Дивишся на нього – дорослий чоловік, а слухаєш, і розумієш – чоловіки, все таки, дорослі діти. А він сміється і говорить:

«На війні характер стає трохи, як в дитини. Гроші там не мають цінності, а от коли волонтери привезуть сигарети, ти можеш на них дивитися, розглядати - «моя прелесть». Минулого року на Новий рік волонтери привезли апельсини. Всім дали по одній, а старшина взводу їх не їсть, віддав і ти ходиш, дивишся на неї, під ковдру ховаєш, радієш. Або одному хлопцю передали відро зелених помідорів домашніх. Вони такі кислі і їх так хочеться, що ти душу за них готовий віддати, ти ходиш і з ним дружиш. І він дає тобі той помідор, щоб ти відстав від нього».

«Минулого року, коли нам привезли ватні штани, фуфайки, так тепло стало, таке враження, що втратив свідомість. Тоді якраз Горлівку обстрілювали, там зарево таке, а ти ліг в цьому, і тобі тепло, добре і думаєш: «от зараз міна якась прилетить, що навіть клаптиків від тебе не залишиться», а все одно хочеться спати. Таке враження, що хтось на кнопку натиснув, навіть не було терміну засинання – вирубаєшся просто. Потім через кілька годин почався бій. Хтось біг, перечепився через тебе, тоді аж прокидаєшся...»

Вова не зміг вдома, повернувся на війну. Зараз десь на Донеччині. Не розповідає де саме. А там зараз стріляють. Не те, щоб припиняли колись, та починають це робити інтенсивніше і нахабніше. Тому, хлопцям потрібен тепловізор Pulsar HD 50S. Він коштує $2800. Ми можемо це вважати подарунком на свята, а для хлопців зараз це найбажаніше і найнеобхідніше. Тому, давайте подаруємо їм свято, поки вони дарують нам спокій.

Дар’я Бура

Проект «Повернись живим»
http://www.savelife.in.ua
http://twitter.com/backandalive
https://www.youtube.com/c/SavelifeInUaKiev…

Звітність за посиланням: savelife.in.ua/report-cash/

Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5168 7423 5191 2419 Стократюк Вікторія
PayPal: звертайтесь в особисті повідомлення групи
Contact / Coinstar / moneygram / etc (на прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 3611 9455 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 3611 9059 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
Заявки від військових:
(068)796-85-57
Графік прийому дзвінків:
Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00
Наш офіс:
Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)
Безготівка::
Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»ЄДРПОУ 39696398
Р/р №26007300905964
ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк» МФО 322669
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям