Коли ж прийдеш ти, Великдень?

Сиджу і думаю - а що ж усе таки ми святкуємо завтра?
Християни мають відзначати Христове Воскресіння. Ще вони його називають - Паска, або ж Великдень.
Люди добрі - так треба ж усе таки визначитись, що ж ви святкуєте.
Воскресіння Христа - це стала дата певної події, що мусила відбутися дві з лишком тисячі років тому. Тоді чому ж у вас ця дата їздить по всьому квітню, інколи захоплюючи й травень?
Може ви святкуєте Паску? Це традиційне юдейське свято, і воно дійсно рухоме, бо залежить від місячного календаря. І розіп'ято Ісуса було якраз під час Пейсаху, або Паски.
Тоді чого ж ваше свято Христового Воскресіння не збігається в часі з Пейсахом, нехай він, цей Пейсах, і залежить від місячного календаря. Навпаки - якщо трапляється випадковий збіг - християнське свято відсувається ще на тиждень.
І зовсім не зрозуміло - до чого тут старий добрий язичницький Великдень.
Великдень у язичників - це астрономічне сонячне свято середини поміж Рівноденням та Сонцестоянням. Кельти називали його Бельтайн. У цього свята є й осіннє дзеркальне відображення - Велика Ніч ( котра у слов ян за доєвір я стала називатись Поминальна Субота), або ж Ніч Самайн.
Кельтський Бельтайн відзначався і відзначається першого травня. Але, оскільки Сонце не стоїть на місці, то справжня точка середини припадає на четверте-п яте травня. І нікуди не пересувається.
До того ж, якщо вірити Івану Вишенському, проповіднику и апологету православ я з 17 століття, то "Баби" (те, що нині стали називати пасками), крашанки, писанки - то язичництво і гидота перед господом"
"І освячувати їх у церкві - додає суворий проповідник - великий гріх."
Дійсно - подивіться лишень на оці писанки, котрі вчені-народознавці називають традиційними, і знайдіть там хоч один християнський символ.
Нема. Зате язичницьких повнісінько від безкінечників до свастик.
Так що я святкувати почекаю до четвертого травня. А то так і заплутатись можна...