Просто пісня

Група "Сокира Перуна" є одною з моїх улюблених. І є там одна пісня. Кожний раз, коли я її чую - у мене дух перехоплює. Чому - не знаю, але подобається... Пробуджує фантоми підсвідомості, абощо... Не зовсім тільки ясно, чому у вираю назва скандинавська. Вальгалла - це мрія відважного сканда, однак, у слов янських воїнів був свій вирай. Той, куди допускали тих, хто гинув, затиснувши останнім порухом у жменю грудку политою його кров ю рідної землі.
Але, незважаючи на деякі неточності, пісня таки чудова.

Вітри між мечів

Віддаю тобі душу –
Перуне, почуй мій клич.
В срібних чертогах вирію,
Сяду коло тебе обіч.
Як і всі, що до мене,
Я згину за кров, за честь.
Стояти в раті твоїй –
В героїв таке право єсть
Дай же знак -
Вітрило став,
Останній раз прощай.
Доля кличе. Я іду.
Безсмертя, зустрічай!

Кличте відьму хай гада,
Прошепче закляття.
Над нами, що впали в бою –
Не власні ні смерть ні життя.

Приспів:
Ми Перунові сини,
Вогнем палають серця.
Нащадки славних королів.
Що правлять в небесах.
Вітри між мечів,
Вставай в атаку брат.
Якщо вмремо, що ж
Нові життя будуть.
У злий вітер та у дощ
Ріже хвилю лодія.
Наша путь в ночі пітьму,
Чарівні зорі нас ведуть.

Сьогодні кров на моєму мечі
Не висохне до зорі.
Багато відправив я до могил –
Тішачись смерті їх!

Приспів
Ми Перунові сини,
Вогнем палають серця.
Нащадки славних королів.
Що правлять в небесах.
Вітри між мечів,
Вставай в атаку брат.
Якщо вмремо, що ж
Нові життя будуть.
У злий вітер та у дощ
Ріже хвилю лодія.
Наша путь в ночі пітьму,
Чарівні зорі нас ведуть.

Моє тіло покладіть
На човен і "Вогню!"
Хай мій дух взліта.
Валькірії мчать навстріч.


Я йду до Вальгали
Де чекає вся рідня.
Рветься в небо полум’я,
Жити вічно буду я.

Приспів