<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[Tanyshka - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/</link>
<description><![CDATA[Заметки в блоге Tanyshka на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/avatar/3/1/359313_3.jpg</url>
<title><![CDATA[Tanyshka - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[Танци]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/536156/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/536156/</guid>
<description><![CDATA[Ребятки, у кого есть желание заниматься спортивно-бальными танцами?<div>Может попробуем потанцевать?</div><div>Занятия в г.Киеве 2 раза в неделю на 20:00, территориально возле Дома учителя.</div><div><br />
</div><div>Первое пробное занятие уже завтра :)</div><div><br />
</div><div>Всем спасибо!&nbsp;</div><div>Предложение уже не актуально! :)</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/536156/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 13 Sep 2010 17:13:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Мои милые мужчины]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/242805/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/242805/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote>Милые и такие дорогие моему сердцу мужчины всегда так мало дарили мне цветов...<br />
</blockquote><blockquote>Они дарили мне счастье, радость, улыбку, розовых слонов, умные книги... Они дарили мне время; невероятно приятные ощущения, когда летаешь, когда видишь себя откуда-то свысока, свою счастливую улыбку и глаза которые только подтверждают счастье. Они дарили мне нежность с утра и самые обожаемые объятья и заботу...<br />
</blockquote><blockquote>А цветы.. пускай бы они и дальше росли...<br />
Зачем мне нужны били эти цветы...<br />
</blockquote><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/242805/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 14 Apr 2009 19:39:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Влюбленность и счастье]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/196682/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/196682/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote>
А я похоже влюбилась…
И я похоже счастлива…
</blockquote><blockquote>Да, я все-таки влюбилась, я до последнего не понимала этого и не отдавала себе отчет в этом, но я влюбилась!!! :)</blockquote><blockquote>И это так замечательно.. когда понимаешь, когда знаешь, когда чувствуешь…</blockquote><blockquote>Когда встречаешь его, видишь его замечательную, милую и нежную улыбку, его изумительные глаза, обнимаешь его, прижимаешься к нему и тихо шепчешь «Я тебя обожаю»… и ведь, правда, обожаю!!! :)

Мне безумно нравится с ним беседовать, он умный, у него есть много ответов на много моих вопросов.</blockquote><blockquote>Он замечательно готовит, и умудряется очень нежно и ласково разбудить меня с утра… В этом его большущее преимущество и хитрость… Будить меня так никто и никогда не пробовал.. наверное,&nbsp;&nbsp; даже в мысли не приходило… :)</blockquote><blockquote>А еще я обожаю, проснувшись ночью, обнять его и целовать спинку или животик… </blockquote><p style="text-indent: 35.45pt;">Я просто счастлива!</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/196682/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 23 Dec 2008 00:51:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Изумления в День Рождения]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/184693/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/184693/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote>Просто изумительно...<br />
</blockquote><br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Для начала вместо того, что бы лечь хотя бы в полночь и относительно выспаться, я снова легла в 2 часа ночи, впрочем как обычно. Далее, соответственно, хотела встать пораньше, что бы привести себя в порядок до такого уровня, что бы выглядеть сегодня изумительно.. у&nbsp; меня же праздник, конечно же я проспала на 15 минут.. :) Далее, когда кремом мазала вокруг глазиков, ногтем зацепила глазик.. Я бы поняла, если бы у меня были длинные ногти.. а так.. я просто поняла.. &quot;День начался&quot;. Я улыбнулась про себя и подумала ну что же.. :) Одела красные сапоги, леопардовое платье, накрасила ногти, подвела глаза и вышла из дома.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А далее все было еще круче.. :) <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я на 10 минут позже вышла из дома, в результате, просидела в пробке не 20 минут как обычно, а 40. Когда бежала к метро поскользнулась на ступеньке и красивенько так проехалась... В результате чего я получила разбитую коленку, не сильно правда, но все же, и соответственно дырку на замечательных красивеньких, новеньких чулках... А еще на моей правой ноге красуется замечательный такой длинный синяк практически через всю часть ноги, что ниже коленки… ну не изумительно ли? Я конечно же мужественно приподнялась, вытерла коленку салфеточкой и потопала дальше в метро... Внутри меня было что-то среднее между изумлением, радостью, иронией и сарказмом, а возможно даже злостью. Поскольку пальто длинное, мою разбитую коленку практически никто не заметил. Впрочем, меня мнение прохожих людей не особо волновало, по этому я отнеслась к этому спокойно... Душу грело то, что в сумке есть запасные колготки. Придя в офис, опоздав на минут 10 первым делом занялась конечно же колготками... Но спустя 15 минут меня окатило новой волной злости и сарказма, а так же непонятного веселья по причине того, что на правой ноге красовалась замечательная такая стрелка.. :) как она меня порадовала.. :) Понимая что в сумке больше запаса колготок нет, нужно было выждать обеда... при этом свести передвижение к минимум, что бы может быть никто не заметил эту оплошность... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Во время обеда меня встретила возле работы подружка, подарила цветы. Эх... приятно.. :) &nbsp;<br />
Закупившись шоколадом и колготками :) потопала обратно в офис. <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; В офисе кое-кто догадался что у меня День Рождения после того, как я начала угощать всех шоколадом и после того, как заметили цветы и подарок лежащий на столе, который мне подарили еще вчера, но не разрешили открывать до 6 вечера сегодня.. :)<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Далее руководство предложило выполнить большой и хитрый кусок работы таким образом тоже поздравив меня С Днем Рождения и пожелав мне удачи.. :)<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А впереди еще большой кусок дня... еще нужно доехать домой, что-то приготовить.. ждать родственников, которых кстати и не очень-то хочется видеть, как минимум некоторых...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мне вот даже самой интересно, а что же еще? А может наоборот меня ждет большая радость??? :)<br />
<br />
Я обожаю сегодняшний день... :)<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/184693/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 20 Nov 2008 17:24:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Проблеми в Вищому Навчальному Закладі]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/177319/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/177319/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ранок... годинник показує п`ять хвилин на восьму, я вже на зупинці. Моя маршрутка. Майже година, і я біля метро, далі затримка при вході в метро, наступна „пробка” при переході зі станції на станцію і ось нарешті станція метро „Лук`янівська”. Тепер останній ривок і я в Академії. Забравшись на гірку і майже дійшовши до будівлі академії розумію, що якось забагато студентів зібралося на лавочках поряд із корпусом. Підходжу ближче і розумію... Закриті двері... Так... Саме так... Закриті двері!!!! На годиннику 08:35...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я відверто вражена. Закриті двері... Це як називається? Це такими методами борються зі студентами, що би вони вчасно приходили на пари?? Цікаво, досить цікаво... Однак, протиріч багато викликає. <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А якщо мені потрібно на 2 пару і я приїжджаю раніше щоб зайти в бібліотеку чи до викладача, то мені також необхідно чекати під академією, аж допоки відкриють двері. А якщо приїжджають заочники, щоб дізнатися розклад, зустрітися зі своїми викладачами, вони також не можуть зайти. Я би зрозуміла, якби такі дії були введені в середній школі, або в навчальному закладі із бюджетним фінансуванням. Тоді б це було як мінімум обґрунтовано та логічно.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; На вулиці не літо. Зараз осінь, на вулиці віє вітер і досить прохолодно. Сховатися немає де. І що тепер??? Тепер мені потрібно мерзнути під академією? Мимоволі напрошуються думки: Чекати наступну пару, з усіма шансами замерзнути і захворіти, але прийти на пару; чи їхати додому, але зменшити шанси захворіти? Тоді в мене виникає питання: „За що ми заплатили гроші”? За те що би посидіти під академією, що би замерзнути, що би захворіти і унеможливити свою появу на парах ще як мінімум на тиждень?<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ми не діти, і коли навіть ми запізнюємось, ми звітуємо перед собою у тому, що ми ж позбавляємо себе можливості прослухати лекцію спочатку і тим самим завдаємо собі шкоди. Оскільки, ми заплатили гроші за навчання і маємо отримувати знання, але в даному випадку ми самі винні, бо не прийшли вчасно. І лише ми самі перед собою несемо за це відповідальність. Ми самі вирішуємо, чи йти зараз на пару, просити вибачення у викладача, чи вже йти на наступну. Справа в тому, що це ВНЗ і якщо хтось не хоче ходити на пари, то він не ходитиме взагалі. Але ми ходимо, ми хочемо ходити, ми хочемо отримувати знання. Але, то одне, коли ми з власної вини запізнюємося на 5, 10 чи 15 хвилин, і зовсім інше, коли працівники навчального відділу не пускають нас до навчального закладу, тим самим позбавляючи нас змоги отримувати знання, за які, до речі вже заплачено кошти батьками, або ж самими студентами. Більшість із нас працює і більшість розуміє вартість зароблених грошей, і якщо вже ми їх інвестуємо в навчання, то ми за будь яких обставин не хочемо замерзнути під корпусом Академії замість того, що би вчитися.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Також страшенно дивує те, що на такий пункт як „запізнення студентів” так болісно реагує навчальна частина, при тому при всьому, що загалом у нашого навчального закладу є багато інших, на багато важливіших проблем. Запізнення то проблема, і ми з тим згодні, але є більш важливіші проблеми, які чекають позачергового вирішення:<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <i><b>Бібліотека.</b></i> Так, вона в нас є, це вже добре. Але, навіть бібліотекар відмовляється назвати кількість присутніх в бібліотеці книжок, і тим самим унеможливлює вирахування кількості книжок, яка припадає на одного студента нашої академії. Показник був би цікавим. Кожен студент, як і кожен викладач, так і кожен працівник нашої академії хоч раз мав бути в бібліотеці і приблизно розуміє що та кількість книжок яка є, її не просто не достатньо, книжок, необхідних для вивчення багатьох предметів просто немає!<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <i><b>Розклад.</b></i> Ми розуміємо, що складання розкладу дуже складний та трудомісткий процес, і що в ньому потрібно врахувати всі побажання всіх викладачів. Та ми також просимо проявити і до нас, до студентів лояльність у цьому питанні. Ні для кого мабуть не секрет що переважаюча більшість студентів ходить на роботу. Дехто для того, що би мати кишенькові гроші і здобувати досвід, а дехто для того щоб здобувати досвід і сплачувати собі за навчання. І в більшості випадків є дві нерозривні складові частки нашого студентського життя: ми ходимо на роботу, щоб платити за навчання, і платимо за навчання, щоб ходити на роботу... Це коло замкнене. Виключивши одну складову втрачаєш все. У випадку коли пари ставлять на другу зміну студент втрачає можливість ходити на роботу, а як результат на кону стоїть і його можливість у подальшому навчанні.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<i><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кафетерій. </b></i>Або як його ще люб`язно називають наші студенти „Ресторан”. Ви бачили які там черги? Ви можете уявити як за таких умов, за 10 хвилин перерви можна встигнути придбати собі чай? А ще його потрібно встигнути випити... А коли за розкладом 3 - 4 пари, то більш ніж нормальним є бажання випити чаю, але коли бачиш чергу, то ще 5 разів думаєш про те, чи стояти в черзі, чи простіше залишитись без чаю... Дуже часто перевагу здобуває другий варіант. Що є досить прикро... А це є здоров`я...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<i><b> Сходи. </b></i>Якось дуже важко на перерві пересуватися між поверхами, особливо в області третього поверху, де безпосередньо знаходиться кафетерій, та другого поверху. У нас вже є побудований чудовий новий корпус, чому закриті сходи в новому корпусі? Відкривши сходи, Ви пришвидшите можливість пересування студентів між поверхами в нашому корпусі, що зменшить давку і час пересування. І одразу всім: і викладачам, і студентам стане на порядок приємніше та зручніше і набагато швидше ходити на перерві між поверхами. <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<i><b>&nbsp; Опалення.</b></i> Не мені Вам розказувати, Ви й самі прекрасно відчуваєте температуру в наших аудиторіях. Є тепліші аудиторії, а є ті, в яких неможливо сидіти без верхнього одягу, де дує з вікон. де не просто мерзнуть, а замерзають руки. В таких умовах дуже важко зосередитись на науці. Ходять чутки, що на початку листопада місяця обіцяють підключити опалення. Отож, подивимося. Ми дуже розраховуємо на це тепло, нам правда холодно.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<i><b>&nbsp;&nbsp; Гуртожиток.</b></i> А Ви були в гуртожитку? Як що ні, то раджу сходити і переконатися втому, що там немає гарячої води, що там іноді води немає взагалі, що там не працює душ і працює дві плитки на поверх. А кількість проживаючих у кімнатах?! Цікаво, хоч якісь норми там витримані? <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; При наявності таких гострих проблем ми боремося із дисципліною... А може спочатку вирішимо проблеми, які безпосередньо негативно впливають на навчальний процес і на сприйняття нашої Академії як достойного ВУЗу?<br />
<br />
Р.S.: А чого лишень варте нововведення у вигляді дзвінка на пару... Це згадка про школу, чи як? Не сприймається Ваш дзвінок, Панове! До речі, а ні студенти, а ні викладачі не розуміють логіки за якою лунає дзвоник.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/177319/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 31 Oct 2008 08:30:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Осенний мышонок]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/177240/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/177240/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Когда иду по безлюдной улице под светом фонарей, а сверху, с неба, падают осенние разноцветные листья и отбрасывают на асфальт тень, мне каждый раз кажется, что это пробегает мышонок...<br />
&nbsp;<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пока я придумываю как реагировать на мышонка, то ли отскочить от него подальше, толи попробовать поймать серенького пушистенького зверька, мышонок превращался в осенный одинокий листик и я понимаю что приключения с мышонком мне сегодня не светят... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А жаль...<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/177240/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 30 Oct 2008 22:26:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Счастье...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/157336/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/157336/</guid>
<description><![CDATA[<blockquote>А знаете, я сегодня почувствовала что такое счастье… <br />
</blockquote><blockquote>Я счастлива… <br />
</blockquote><blockquote>Это такое удивительное, интригующее и переполняющее тебя и твою душу ощущение… Когда улыбаешься, когда хочется петь, когда летаешь… </blockquote><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/157336/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 04 Sep 2008 01:10:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Такие разные мысли...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/150992/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/150992/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Извини... просто какие-то мысли в голове разные... непонятные..<br />
много мыслей всяких....<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хочу к тебе... &nbsp;<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; не могу решить вопросы с работой...&nbsp; не могу уйти с этой, не могу найти новую, не могу послать директора и забрать свои деньги...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; не могу тебя обнять, не могу чувствовать тебя сполна...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; не могу огорчить папу... не хочу ехать в Ноябре на море... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; хочу тюль нежно бежевого цвета... хочу снега.. потому что он легкий и пушистый.. хотя нет.. дождя.. проливного... хочу уметь контролировать свои эмоции, но не хочу быть жесткой и бесчувственной... хочу танцевать, но не хочу двигаться, хочу на улицу, но не хочу одна... могу видеть, но не могу описать, могу чувствовать и сохранить.. не могу делиться чувствами.. жадная...&nbsp; чувства - это мое... никому не отдам... хочу черешен... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А вообще... скорее всего мне нужен просто какой-то очень серьезный всплеск эмоций, адреналина.... не знаю.. наверное...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ... такие мысли...<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/150992/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 17 Aug 2008 21:15:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[То, что невозможно обьяснить...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/144606/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/144606/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я проснулась от ощущения что не могу пошевелить своим телом... абсолютно... и такое впечатление как кто-то держит... но не чувствуется никаких прикосновений... только тяжесть сверху... причем большая... минут 10 наверное пыталась пошевелится... И даже глаза открыть не могла...&nbsp; причем старалась.. я чувствовала как напрягаются мышцы тела... но шевеления они никакого не создавали... абсолютно... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Причем ощущение такое.. как будто кто-то еще в комнате присутствует....<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И это не во сне было.. я четко все соображала... я&nbsp; чувствовала свое тело и у меня сохранялась способность думать...&nbsp;&nbsp; так что это было не во сне... это точно! <br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прошло все только после прочтения в раз 10й молитвы...<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кстати, когда все прошло... я открыла глаза... полежала минут пять... и решила развернуться к стене... лечь на боку...&nbsp; как только развернулась и закрыла глаза... создалось такое впечатление...&nbsp; как кто-то лег рядом... но только в моем мозгу пролетел страх, за ним тихим шепотом прочитала молитву, как ощущение присутствия кого-то еще исчезло... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я&nbsp; в точности почти всегда могу сказать есть ли в комнате кто-то или нет....&nbsp; хоть куда прячься...&nbsp; со мной еще с детства не любили играть в прятки... в доме... потому что всех находила без проблем...&nbsp; чувствуется какая-то энергетика... Я уверенна что я чувствовала это что-то...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Блин.. а теперь смешанные непонятные чувства... потому что для меня моя кровать и одеяло - самые безопасные в этом мире... а что-то смогло напугать меня и там... мыр...<br />
<br />
* в общем я не знаю что это было... но чувствую спать теперь ложится буду с включенным компом...<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/144606/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 31 Jul 2008 13:04:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Парни бояться девушек!?]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/135559/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/135559/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Они меня бояться… <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Смешно аж просто…&nbsp; обращаются очень вежливо и аккуратно да&nbsp; еще и иногда на «Вы», не задают глупых вопросов.. если злюсь вообще не подходят близко… даже в аську пишут «Здравствуй» или «Приветствую» вместо «Дарова», «Приветы» и всего остального… разговаривают со мной исключительно на какие-то ITшные или бизнесовые темы.. никогда никаких мелочей… анекдотов не рассказывают, шутят очень редко…<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вчера с некоторыми такими &quot;экземплярами&quot; ходила «мочить» диплом, точнее заливать алкоголем.<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Оказывается они сошлись во мнении что я слишком строгая в обычной жизни и шутить со мной можно только когда я пью алкоголь.. елки… я же пью его не чаще разу в месяц…<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но веть я же нахожу общий язык со многими людьми… почему есть те которые меня бояться… я же не страшная и никого никогда не кусала.. и даже не пыталась..&nbsp; И люди ж нормальные, взрослые и адекватные...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Что собственно за ерунда?<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/135559/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 03 Jul 2008 17:22:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Смерть ходит рядом...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/133664/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/133664/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Что может быть хуже и горе больше завешенных зеркал!?<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хотя... может... <br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...ожидание того.. что вот-вот придется завешивать зеркала... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Страх.. немеет тело.. разум...<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/133664/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 27 Jun 2008 20:00:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Вирус... результат шокирует...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/123285/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/123285/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вот и мой компьютер пострадал от напасти, всем известной под одним словом &quot;вирус&quot;. И если с предвидущими я справлялась.. были потери конечно, но все обходилось малой кровью, но не тут то было...<br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Как результат полное отсутствие какой-либо информации на всех логических дисках... 80Гб самого ценного что собиралось 5 лет... но если программы. музыку, клипы и фильмы можно выкачать из сети, то фото... 5 лет жизни... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чувство как амнезия...&nbsp; ты помнишь где это было, ты знаешь как оно выглядело.. приходишь, смотришь.. а там ничего нет... страшно... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До сих пор отказываюсь в это верить... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пытаюсь надеятся на возможность восстановления информации... <br />
<br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Надежда умирает последней.<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/123285/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 28 May 2008 03:32:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Весна... экзамены... сигарета...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/114607/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/114607/</guid>
<description><![CDATA[<p>
</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Весна. Замечательная погода. Все цветет, благоухает. </p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А я в который день сижу дома и учу экзамены… <span style="">&nbsp;</span>Вроде как даже получается.. но что бы очень не сказала бы… Еще нужно написать курсовую и порешать неимоверное количество задач… Вроде и хочется и что-то мучает… не дает спокойно учится.. вроде никто и не мешает, а с другой стороны всем резко от меня что-то нужно… Скрываюсь.. просто скрываюсь от окружающего мира… 
<p>
</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не выдержала.. впервые с ноября месяца взяла в руку сигарету…
Пью кофе и курю… вроде успокаиваюсь.. но так ли это? </p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/114607/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 May 2008 17:19:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[ЭГОИЗМ]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/111843/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/111843/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Почему все общество, которое впринципи ждет от тебя только добрых, хороших поступков нацеленных на всеобщее благо на столько эгоистично??? Современным обществом правит эгоизм!? <br />
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И как с этим справляться если в тебе эгоизма 0,01%. Так же не выживешь. а быть другой? Есть ли смысл выживать в конфликте со своей сущностью?<div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/111843/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 24 Apr 2008 00:46:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Втроем]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/105457/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/105457/</guid>
<description><![CDATA[<P>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <BR>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И вот я поняла…</P>  <P>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Втроем может каждый дурак, а настоящая близость двоих, - вот что по настоящему ценно!!!<BR></P><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/105457/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 06 Apr 2008 18:32:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Эра Мрака]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/97272/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/97272/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-indent: 35.45pt;">
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Время Закона ушло. И на смену ему идет время Пользы. Выгоды. Тот же, кто осознает это первым, успеет урвать себе больше других.</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Рассвет Эры Пользы властно вступает в свои права. Однако, Закон еще таится по углам. И, уходя, успевает карать кое-кого из тех, кто слишком быстро сбросил его со счетов.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Теперь люди живут по Закону! Польза – вот их новый закон! И ему они следуют свято.</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Эра Мрака не заканчивается гибелью того мира, она ею начинается...</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/97272/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 17 Mar 2008 23:54:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Мужчина в жизни одной девушки]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/95363/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/95363/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-indent: 35.45pt;">
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Эта девушка особо ничем не приметна.. обычная девушка, в меру симпатична, в меру умна, в меру обаятельна и мила. У нее красивая улыбка. Она так же как и многие в ее возрасте, учится,&nbsp; работает, читает книги и увлекается интересностями.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Эта девушка моя хорошая подруга. И меня немного беспокоит то, что с ней сейчас происходит.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">У нее на данный момент нет парня. Когда-то ей сделали больно…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">У нее есть мужчина. Отличный, хороший, умный мужчина. Они много общаются, у них схожие интересы, он учит ее жить и понимать жизнь. Он подсказывает ей, дает советы. Он чувствует за нее ответственность…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Что для нее этот мужчина. Она возвела этого мужчину в ранг самых ценных для нее людей на данном этапе жизни. Она называет его Лучшим Другом! Он много для нее значит.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">При этом основным интересом, который их связывает является отличный, хороший и качественный секс. При том при всем, что это секс по обоюдному желанию и без никаких обещаний и требований с обеих сторон, без никаких обязательств… Они отлично и здорово проводят некоторое время вместе. 
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">И собственно главное что меня беспокоит…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Неужели она на столько боится чувств, на столько боится боли и разочарования, что способна изначально убить это в себе и делать вид что у нее все хорошо и что с ней все в порядке…</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/95363/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 13 Mar 2008 01:17:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Мысли... Обращение]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/94087/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/94087/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-indent: 35.45pt;">
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Дорогие мои, милые, хорошие, любимые, могу ли я попросить Вас…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Я устала, я очень устала, я не могу делать все то, что вы меня просите... я устала, я хочу делать то, что хочу я, а не Вы… Как минимум я хочу отдохнуть... хотя бы несколько дней. Пожалуйста! Ну, разве так сложно не требовать от меня ничего на протяжении нескольких дней? Это же не так и сложно…</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Дайте мне время на то, что бы разобраться с собой, придти в себя и снова стать прежней веселой и улыбающейся. Я же не хочу Вам жаловаться и рассказывать о своих трудностях… Ни к чему это.. Я не гружу Вас. А можете ли Вы отнестись должным образом ко мне и дать мне несколько дней побыть сама с собой, разобраться.</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Помогите мне, просто не мешайте!</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/94087/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 09 Mar 2008 17:01:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Счастье...]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/91493/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/91493/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-indent: 35.45pt;">А ведь не так много нужно человеку. Что бы прочувствовать хотя бы отчасти то чувство, что называется «счастье»…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">В последний раз у меня это чувство вызвал ужин с хорошим человеком. Просто-напросто хорошие суши, замечательный фильм и интересный разговор…
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Все-таки не всегда для счастья человеку нужно много…
</p><div align="center"><div align="center"><div align="left">&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Больше всего я люблю, когда чувство счастья сопровождается умиротворением.. кажется, что есть только ты, твои мысли и везде красота, мир и покой, а может даже блаженство…
</div>
&nbsp;<img src="http://i.i.ua/photo/images/pic/7/0/792907_c24ec9d8.jpg">
</div></div><p style="text-indent: 35.45pt;">
</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/91493/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 02 Mar 2008 15:07:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Для Дорогих Мужчин!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/359313/88735/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/359313/88735/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-indent: 35.45pt;">
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Дорогие Мужчины, хочется поздравить Вас с этим праздником, с &quot;Днем защитника отечества&quot;.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Знаете, я тут думала...<span style="">&nbsp; </span>Мне не важно Ваше отношение к армии и к
военным службам, мне не важно служили ли Вы в армии, или нет, собираетесь ли Вы
это делать или так же нет, мне не важно можешь ли ты отжаться 40 раз и
подтянутся 30, мне так же не важно можешь ли ты пробежать стометровку за
12секунд.
</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Мне Важно, что бы когда будет
необходимо, ты смог защитить себя, своих родных, близких, дорогих тебе людей,
окружающих, народ своей страны и саму страну и меня!</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Я верю в вас!</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Я надеюсь на Вас!</p><p style="text-indent: 35.45pt;">Я рассчитываю на Вас!</p>
<p style="text-indent: 35.45pt;">Мужчины, я Вас обожаю! :)
</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/359313/88735/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Tanyshka]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 23 Feb 2008 19:22:00 +0200</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
