Або "які дивні досягнення є у вас"? Мене, наприклад, уже тричі шманали копи на предмет того чи я наркоман / закладник наркоти.
Вперше було давненько, ще в студентські роки в Кривому Розі. Перестріли мене під час моєї традиційної велопокатушки у зоні обвалення. До того їздив там десятки разів і взагалі не зустрічав людей та не підозрював, що місце є популярне серед наркоманів. А воно таки популярне, бо під кущами вже сиділи пару спійманих чуваків зі звязаними руками.
Вдруге уже в Вінниці, зацікавились що я роблю на скелі над Бугом (за психушкою і кладовищем) в 6 ранку. Звісно, зустрічаю світанок, а не закладки роблю, лол.
Втретє сьогодні на виході (далеко не основному) із лісопарку, куди ходжу розвіятись в обідню перерву.
У першому і третьому випадку поліціянти були в цивільному.
У першому і другому випадку сфотографували паспорт.
У першому і третьому випадку обшукували речі й дивились фото та переписку в телефоні (уже потім вичитав, що під час військового стану вони мають право перевіряти телефон, тому добре, що не бикував).
Загалом це для мене невесело із двох причин. По-перше, кожен раз виявляється, що я в такій ситуації втрачаю волю до спротиву. Добре, що всі три рази копи були адекватні, а не такі, що самі підкинуть щось цікаве або запропонують проїхатися з собою. Той же паспорт і телефон можна не віддавати й показувати з рук, і хто мені доктор, що без заперечень віддаю? (У цей момент спрацьовує думка, що мені нема чого приховувати, правда, цього разу з мене поржали, що підписаний на чатик де роздають повістки). По-друге, вертатися в місця, де попався, не хочеться ще дуже довго, а біля роботи більше немає де прогулюватись.
А все тому, що самотній тип у безлюдному місці за замовчуванням виглядає підозріло. Навіть якщо він ніякий не наркоман, а хоче розвіятися і сховатись від усіх, бо люди його заїбали.
Таке собі.
