Монте. Райський сад Мадейри з азійським присмаком

Найгарнішим ботанічним садом острова Мадейра найчастіше по праву називають Монте, що знаходиться на північ від Фуншала на схилах однойменної гори.

2. Дістатися зі столиці сюди можна кількома способами, найгарнішим із яких є фунікулер, нижня станція якого розташована майже в центрі міста.

3. Назвати його громадським транспортом язик не повернеться через жирні ціни (11 євро в один бік або 16 туди й назад), що співрозмірні з вартістю таксі. Але хоча би раз у житті проїхатися варто, заради видів, що відкриваються з вікон кабінки.

5. Численні тунелі проходять деінде прямо під житловими будинками…

6. …або ховаються глибоко в скелях.

7. Ніфігова хатинка з басейном, та й океан із двору має бути видно. Я б так пожив:

8. Просто між дворами туляться бананові плантації.

9. За 3,7 км довжини лінії фунікулер піднімає приблизно на півкілометра висоти. На верхній станції є оглядовий майданчик з уже знайомими видами, тільки тут не заважають відблиски, як із вікон кабінки.

10.

11. Ну а тепер ходімо в сад, що має площу 7 гектар. Блукати по ньому можна кілька годин і все одно побачити не все. Із входу якось одразу попали на виставку скульптур із Зімбабве.

12.

13.

14. Але основне там – це природа та шалене цвітіння, причому фактично весь рік:

15.

16. Зі штучними водоймами та водоспадами, само собою.

17.

18.

19. Португальська відповідь пісяючому хлопчику.

20. Кросівих рибов не продають, лише показують.

21. На цілком ліберальній до всіх поглядів Мадейрі скульптури можуть виглядати досить відверто.

22. А на керамічних плитках зобразили основні віхи португальської історії, в якій я нічого не тямлю, звісно.

23. Також нескладно помітити в плануванні й архітектурі саду східні мотиви. Він містить у собі китайську та японську частини, а от хто саме був тут таким азієфілом, в цих ваших інтернетах по-різному пишуть: чи то перший власник, чи останній, чи взагалі котрийсь із англійських монархів, що жив у садибі на старості літ. Спишемо неточності на складність перекладу з португальської і на те, що в мережі вірити взагалі нікому не можна.

24.

25. При моїй байдужості до обох культур, навіть не пробуватиму вгадати, де тут китайська частина, а де японська.

26.

27. Центральне озеро, навколо якого традиційно тусить найбільше людей.

28.

29. Палац на горі Монте з’явився в 19 столітті. Симпатичний, але будь-яка архітектура в цьому місці другорядна перед природою.

30. Все навкруги налаштовує на розслаблюючий лад.

31.

32. З-перед палацу також видно океан:

33.

34. Та висотні передмістя столиці.

35. Мабуть, це найближче з усього, що я бачив, підходить до визначення «райські сади».

36.

37.

38. Тьма ящірок, що діловито снують у кущах та підозріло поглядають із кам’яних стін:

39. Але настав час вибиратися назад, для чого я приглядів теоретично цікаву пішохідну доріжку, понад якою до того ж мало бути пару водоспадів. Спочатку вона взагалі цивільна:

40. Там же була помічена станція другого, коротшого фунікулера, що веде до ботанічного саду Мадейри (десь на півдорозі між центром і Монте, але одного квітучого безумства на день мені вистачило, а в наступні дні вже часу не знайшлося на нього).

41. Досить скоро доріжка стає дикою і з відчутним перепадом висоти. Повноцінний трекінг, навіть якщо йти суто вниз. Але ж не лінь було на всю її довжину робити сходи й деінде перила.

42. Ну а водоспади… вони як би є, але не після посушливого літа. Хоча в даному випадку шикарний місток рятує ситуацію навіть для сухого русла.

43. Повністю зникла і річка, головна в долині, по якій проходить трек. Але його розмір вражає, як і розмах будівництва якихось інженерних конструкцій. Повені на Мадейрі в принципі не рідкість.

44. Другий «водоспад»:

45. Ну а коли води мало, то її навпаки стараються максимально зібрати хоча би з гір. У якийсь момент на стежці з’являється канал, отже, ми на леваді – так називають тут іригаційну систему, розгалужену по всьому острову для доставки води з гір для господарських потреб. Хоча ця левада, видно, покинута, бо канал заріс, але більшість досі діючі, а попутно зробилися туристичними маршрутами.

46. Височезний міст, що його було видно ще з фунікулеру, тепер же я під ним пройшов. Накриття над дорогами, припускаю, зроблені для тварин.

47. З обох боків дорога по мосту врізається глибоко в скелі:

48. Десь під ним же я ультразумом знайшов крихітний водоспад, так що ніби не дарма перся пішки й заробив нормальну крепатуру на пару днів.

49. Ну а скоро навкруги замаячили вже знайомі черепичні дахи Фуншалу з невпинним рухом над ними фунікулеру.

50.

Коментарі

NoTaRь

117.11.21, 21:16

Que lindo

Криті дороги, здається проти обвалів каміння і зсувів. В Греції є схожі

visnyk

217.11.21, 22:36Відповідь на 1 від NoTaRь

До речі, може бути, не подумав. Проблема каменепадів прямо на дороги там дуже актуальна.

яНат

318.11.21, 10:33

райські хащі, красиво!

418.11.21, 10:46Відповідь на 3 від яНат

таки так)

Nech sa paci

519.11.21, 23:20

Блін, красиво!

visnyk

Монте. Райський сад Мадейри з азійським присмаком

Останні статті

Коментарі