Умань, частина 1. Місто для всіх

І почати, звісно, треба із Софіївки. Один із найбільш популярних парків України краще відвідувати у будні, а в кого немає можливості, то хоча б зранку. І це якраз мій випадок, тому пішов туди одразу ж після відкриття. У парку є сайт, де можна ознайомитися з розкладом роботи і цінами, а також придбати квитки онлайн.

2. Офіційних входів з касами, здається, три, я зайшов із вул. Київської, що найближче до автовокзалу. З цієї сторони розташований готель і господарча територія, а там стежками можна забрести на геть малолюдні й непопсові, у місцевих мірилах, галявини. Не всі, хто був у Софіївці, можуть знати, що деінде вона виглядає так:

3.

4. Китайський павільйон – перша з популярних локацій, яку зустрів на своєму шляху:

5. Є чималий загін з оленями, достатньо просторий, щоб вони там могли сховатися від людських очей за бажання. Довелось обійти більшу частину периметру, щоб здалеку помітити хоча би парочку:

6. Майже від загону побачив центральну частину Софіївки – тут і площа Зборів, і павільйон Флори з фонтаном вдалині:

7. Софіївка створена у 1796 році за проектом інженера Людвіга Метцеля (і руками уманських кріпаків). Замовником виступив магнат Станіслав Щенсни Потоцький, що присвятив парк своїй дружині Софії Вітт-Потоцькій.

…яка, правда, була ще тією шльондрою, наприклад зраджувала йому з його ж старшим сином, так що й не сказати, що сильно заслуговувала такої честі. Станіслав Щенсни помер у 1805 році, а в 1832 парк конфіскували у його нащадків за підтримку польського повстання. Імператор Микола І подарував його своїй дружині. У первісному варіанті парк виступав ілюстрацією поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», що логічно, адже Софія мала грецьке походження. У ролі «Царициного саду» він обзавівся багатьма новими елементами, зокрема китайською альтанкою, рожевим павільйоном і павільйоном Флори. Хоча можна сказати, що початкова стилістика цілком збережена.

8. Грот Аполлона:

9. Невеликій кількості відвідувачів, крім раннього часу, сприяла і спека. Шпак уже мліє:

10. Куди простіше лебедям, що складають основу паркової фауни. Води і тіні для них удосталь.

11. Граційні у будь-якій позі:

12. Намагається виміряти висоту водоспаду у кількості власних ший:

13. На основі рослинного розмаїття парку ще в 19 ст. було створено дендрарій та училище при ньому, яке з часом розрослося до Уманського національного університету садівництва. Над амфітеатром в північній частині Софіївки здіймається оранжерея:

14. За якою знаходиться повноцінне студмістечко. Як і сам університет, не така вже й часта річ для рядового райцентру. Звертає на себе увагу його головний корпус, явно дореволюційний:

15.

16. Та житловий будинок (1912) викладачів училища.

17. Але повернемося у парк. На Верхньому ставі знаходиться острівець із рожевим павільйоном, однією з найбільш пізнаваних споруд Софіївки:

18. Іти до нього далеченько, але варто. Подивитися на оздоблення в деталях:

19.

20. Зловити в кадр щось таке:

21. Грот Фетіди з білими ліліями:

22.

23. Павільйон «Фазанник» (1812).

24. Грот Каліпсо.

25. Водоспад і напис всередині можна побачити лише завдяки спалаху фотоапарату, так там суцільна темрява.

26.

27. Цікаво зрощені дерева:

28. Крітський лабіринт.

29. Амур. Також там увіковічені Арістотель, Гомер і т. д., але все перезнімати не хотілося.

30. Чимало водоспадів. Хай вони маленькі і штучні, та варто віддати належне зодчим, що їх створили. До парку це все було рівниною, а річка Кам’янка, на руслі якої знаходяться ці всі водоспади і ставки, тоді носила лаконічну назву Багно.

31.

32. Зрештою всі дороги ведуть до фонтану «Змія».

33.

34. На тлі гроту Аполлона:

35. На тлі мужика з веслом.

36. Павільйон Флори теж вище не раз мелькав, а так виглядає зблизька.

37. Від нього йде основна алея до головного виходу. Тут найбільше сувенірів і всяких розваг.

38. Обабіч входу знаходяться ще два озера, варті уваги. Найбільш вражаюче – Женевське, із спадаючими в нього цілими каскадами водоспадів.

39.

40. Так як діло йшло вже до полудня, а це найпопулярніший вхід, спіймати водоспади без людей було непросто.

41. Хоча й не завжди вони заважають, if you know what I mean

42.

43. На головній алеї скам’яніли один проти одного Потоцький та Софія.

44. За її спиною знаходиться Ліщинове озеро.

45. Більшість часу локації Софіївки виглядають якось так. Не дивно, що я сюди не дуже хотів і не сказати, що отримав найкращі враження. Добре, що це був уже кінець.

46. Лебедям теж важко, для всіх позувати – шия стомиться.

47.

48. Головна брама, з якої знайомство з парком у людей починається, ну а в мене закінчилося.

49. Буквально через дорогу знаходиться вхід у фентезі-парк Нова Софіївка, що виник буквально кілька років тому. На чужих фото він здався мені схожим на колгоспний ярмарок, тому туди я не пішов, віддавши перевагу прогулянці по самій Умані. Але вцілому варто похвалити містян, що на рівному місці створили ще одну популярну локацію, і взагалі це одне з, на жаль, поки небагатьох міст України, що зуміло зробити туризм вагомою статтею місцевих доходів.