У туристичних
колах, особливо серед тих, хто цікавиться сакральною спадщиною, досить відомим
є визначення мармароської готики. Мова про дерев’яні готичні церкви,
розташовані в регіоні Марамуреш у східних Карпатах. Згідно із сучасними
кордонами, це переважно Румунія і трішки українського Закарпаття.
Тільки
румунські 8 церков загальновідомі і внесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А
от про українські майже ніхто не чув (я сам узнав за кілька місяців до поїздки)
і далеко не всі вони перебувають у належному стані.
Основна
частина «наших» храмів, а саме п’ять (чотири з половиною, якщо бути чесним),
знаходиться в п’яти селах Хустського району, по ним і пропоную сьогодні
прогулятись. Ще мінімум по одній подібній церкві є в Тячівському та
Виноградівському районах і до них я колись повернусь в улюбленій альтернативній
реальності, де на все вистачає часу і є телепорт.
1.
Головним фото
замітки вибрав храм із села Крайниково, але все ж піду по хронологічному
порядку.
так, ту тячівську я й мав на увазі серед двох, які не бачив. а ці, хустські церкви 17-18 ст. теж без "нео-" ?Так. Це була дотепер жива корінна середньовічна традиція, а не ''готична мода" в архітектурі
Без натяку на дзвони
--------?-?
По бідних громадах не було грошей на дзвони, висіли калатала, або трискіткив сенсі, що не лишилось ні дзвонів, ні калаталок.
Чеські дослідники 1920-30 рр, у монографіях стверджували, що у 16_18 ст ці храми були протестантськими, з напрестольними чашами з простого скла, і легендами що дзвони були перелиті в аркебузи і гармати, щоб стріляти папішаків (католиків) і схізму ( православних)
--------------?------
(Але сучасні вірні, зрозуміло, про це не знають)
Гонт на дахах вже сучасний , пиляний- не колотий. О! Це ціле мистецтво колоти гонту. І тоді дах може стояти віками. Не страшні йому ні морози, ні спека, ні багна. Як камінь.
А цей , що на фото " реставрований", потребуватиме за 8-12 років заміни
Хтось міг вичитати вік церкви
-----------
Дм.Яворський (1930),Л. Нідерле , в рад.часи М.Орос, тепер - Михайло Сирохман
Яворський підняв масу писемних джерел
Коментарі
NoTaRь
124.01.20, 19:52
Впало в око- " неоготичний".
Хм. Кричівська церква Тячівського району, аналогічна цим, датується 1415-30 рр.
Тому "нео-" недоречне, це готика
NoTaRь
224.01.20, 20:02
Хрести на стінах замінюють камяні епітафії особливо шанованих вірних, вони поховані під стінами церкви
visnyk
324.01.20, 20:14Відповідь на 1 від NoTaRь
так, ту тячівську я й мав на увазі серед двох, які не бачив. а ці, хустські церкви 17-18 ст. теж без "нео-" ?
NoTaRь
424.01.20, 20:20
Без натяку на дзвони
--------?-?
По бідних громадах не було грошей на дзвони, висіли калатала, або трискітки
NoTaRь
524.01.20, 20:21Відповідь на 3 від visnyk
Так. Це була дотепер жива корінна середньовічна традиція, а не ''готична мода" в архітектурі
visnyk
624.01.20, 20:40Відповідь на 4 від NoTaRь
в сенсі, що не лишилось ні дзвонів, ні калаталок.
NoTaRь
724.01.20, 21:00Відповідь на 6 від visnyk
Чеські дослідники 1920-30 рр, у монографіях стверджували, що у 16_18 ст ці храми були протестантськими, з напрестольними чашами з простого скла, і легендами що дзвони були перелиті в аркебузи і гармати, щоб стріляти папішаків (католиків) і схізму ( православних)
--------------?------
(Але сучасні вірні, зрозуміло, про це не знають)
NoTaRь
824.01.20, 23:00
Гонт на дахах вже сучасний , пиляний- не колотий. О! Це ціле мистецтво колоти гонту. І тоді дах може стояти віками. Не страшні йому ні морози, ні спека, ні багна. Як камінь.
А цей , що на фото " реставрований", потребуватиме за 8-12 років заміни
NoTaRь
924.01.20, 23:10
Хтось міг вичитати вік церкви
-----------
Дм.Яворський (1930),Л. Нідерле , в рад.часи М.Орос, тепер - Михайло Сирохман
Яворський підняв масу писемних джерел
Nech sa paci
1025.01.20, 03:54
Ніби ніколи не бачив такого.