Кенігштайн

Фортеця – одна з найбільших в Європі, і в цілому вигляді її можна побачити тільки якось так:

Зблизька ж – лише фрагментами. Твердиня площею 9,5 га і висотою стін до 40 метрів у буквальному сенсі вросла в 240-метрову скелю, на якій знаходиться. Вона воістину неприступна, за 800 років історії її навіть не намагалися штурмувати.

Для ледачих та багатих є ліфт:

Ну а ми пішечки.

Навколо відкриваються панорамні види, але на підступах до замку вони поки лише для розігріву.

«Стріла» - один із нижніх бастіонів:

Проходимо всередину.

На стіні виросла йолка.

Замок настільки величезний, що коли знаходишся всередині, це навіть не сприймається. Ціле маленьке місто.

Це така скромна і невеличка комора:

Гарнізонна кірха:

Флангова вежа із гордою назвою «замок Фрідріха»:

Батареї фортеці:

Бродити там можна пару годин і все одно побачити не все.

Гармати своїм розфарбуванням нагадали ос.

Неабияку роль у привабливості цього місця має долина Ельби, що повернулась меандром до північно-східної сторони фортеці.

До одного берега прилягає власне Кенігштайн – містечко на 5 тисяч мешканців.

Товарнячок з машинами. Неслабий такий:

Центр більш крупним планом, де виділяється церква св. Марії:

А навколо – Саксонська Швейцарія, химерні скелі із пісковиків, що групами неочікувано здіймаються просто з пасторальних німецьких рівнин.

Меандр Ельби. Узвишшя на півострові також типове для «Швейцарії», на подібному стоїть і фортеця Кенігштайн.

У поєднанні із замковими стінами:

«Вежа голодних»:

Лише здалеку і знизу можна побачити усю фортецю і краще уявити її розмах. Так вона виглядає на тлі центру міста:

І ще пару кадрів із вікна по дорозі до Кенігштайна.