Вінницький стріт-арт, ч. 6

Його я надибав у районі трамвайної зупинки «вулиця Зодчих». Там же, у одному з дворів є яскрава трансформаторна будка.

У 2016 році у Вінниці продовжилась добра традиція централізовано вибирати і малювати у місті мурали. Іще одна трансформаторна будка, композиція називається «Річка Буг».

«Космос» (на рік раніше на іншій стороні цього будинку з’явилась картина з дівчинкою, тепер додали їй хлопчика).

«Старий Амстердам», який сподобався не всім, тому що за основу взято історичний будинок на головній вулиці міста – Соборній. Принаймні, це у будь-якому випадку краще, ніж той жахливий стан, у якому він був раніше.

«Янгол» також викликав суперечки, бо його нанесли на ще одну історичну будівлю – готель «Франсуа». Та і на ескізі виглядав він якось симпатичніше.

«Соняхи» - найяскравіша із нових картин.

Продовжуємо прогулюватись центром. Оформлення дитячого атракціону у парку ім. Горького.

А це, вочевидь, кімната жахів.

Добре пізнавані для вінничан обриси.

Вікна сусіднього кафе прикрашені популярними міськими пейзажами.

Гігантська вишиванка на набережній.

Картина біля входу у Центр підліткових клубів на вул. Янгеля.

Ідучи якось повз трамвайне депо, помітив на їх подвір’ї яскраву картину. І так мені захотілось і її в свою колекцію, що я вчинив досить нетипово для себе – попросив на КПП дозволу її сфотографувати. І, неочікувано, після коротких перемовин з людьми «згори», вахтер дала такий дозвіл.

Усе-таки Вінниця – чудове місто. Бо загалом шанс бути посланим нах## після такого прохання на середньостатистичному українському КПП наближається до 100%. Картина виявилась насправді не мальованою на стіні, а просто прикріпленим банером, але цінність її від цього для мене не зменшилась.

Зліва направо розташовані види вагонів, що курсували містом у різні часи: від ретро-трамваю 104-річної давнини, до подарованих із Цюриха «Міражів» та VinWay, що збираються у наші дні у самій Вінниці.

Бібліотека на Старому місті.

Кіт як запорука популярності та успіху.

Іще одна цікава бібліотека була знайдена на Тяжилові – одному з найвіддаленіших районів Вінниці.

Брутальна тяжилівська вантажівка на виїзді у напрямку Турбова.

Дама на гаражі на задвірках вулиці Пирогова.

Ще один гараж, більш авангардний:)

І під стать йому – наркоманський шлагбаум.

Але чи не найбільшу роботу минулого року виконали художники на паркані школи-гімназії №23.

На бетонних секціях вони нанесли вишивані візерунки, характерні для різних регіонів України (у візерунках не розбираюсь, вірю їм на слово).

Закінчу цю замітку тим же, з чого і починав, – котиком. У знак циклічності буття взагалі і котячої досконалості зокрема