Поцілунки...

Прокинувшись одного ранку, дощового ранку, довгожданного весняного дощового ранку, я спіймала себе на думці: "Яке місце в моєму житті займають поцілунки...?!".
Чому саме поцілунки? І чому саме цього ранку?  Мабуть, що виникла потреба розібратися в собі, в своєму житті, яке, на мою думку, склалося не так, як хотілося в юності. А маю я за плечима не один десяток літ і не один десяток років подружнього життя. А, можливо, дощова погода викликала такі думки в моїй голові, і меланхолію в душі.
Думки, це така штука, якщо вони з"явилися - тримай їх, а то поринуть далі, не наздоженеш... От я і взяла швиденько ручку, блокнот і давай занотовувати їх на папір.
Отже, поцілунки в моєму житті були різними: поцілунки з рідними, поцілунки вдячності, поцілунки закоханості, подружні поцілункт, себто поцілунки супружеского долга", поцілунок-подив, поцілунок-переляк, поцілунки на Великдень, поцілунки моїм домашнім четвероногим улюбленцям-котам. А ще були повітряні поцілунки, і навіть віртуальні. Але віртуальне то не є реальним, а просто прояв бажаного за дійсне. А ще, прийшла до висновку, що в моєму житті не було поцілунків пристрасті, і, мабуть, уже не буде.
З роками виявилося, що із усіх перерахованих вище поцілунків у мене залишилося їх зовсім мало: поцілунки з моїми дітьми і онуками (батьків уже давно немає в живих), поцілунки з моїми домашніми котиками,, іноді дружні поцілунки з моїми друзями, однокласниками, колегами, раз на рік ритуальні поцілунки на Великдень, дуже рідко з чоловіком (він не любить цілуватися), а ще поцілунки вдячності, Хоча останніх я волію уникати з представниками чоловічої статі. Чомусь вони сприймають мої поцілунки по іншому, а не як вияв вдячності за зроблену послугу. А взагалі, мабуть, мене просто відучили цілуватися; чи то поменшало людей, котрих я люблю, але по різному: чи то я стала дивитися на всі ці прояви людської симпатії зовсім по іншому. А, можливо, я втратила віру в людей, що мене оточують, і зневірилася в щирості і відвертості їхніх почуттів щодо мене. Часто мене запитують, чи люблю я цілуватися?!  А я просто не знаю, що відповісти, люблю цілуватися, чи ні.
От такі думки зпозаранку виникли у мене під час весняного дощу за вікном.

Презентація нового роману братів Капранових

  • 04.06.16, 17:13
 Сьогодні 04.06.2016 року об 11.00 в приміщенні Хорольської центральної районної бібліотеки відбулася зустріч читачів бібліотеки з українськими письменниками, видавцями, публіцистами братами Капрановими.










Брати Капранови презентують свій новий роман

  • 28.05.16, 12:19


Презентація нового історичного роману Братів Капранових «Забудь-річка» відбудеться 04.06.2016 року об 11.00 в приміщенні Хорольської центральної районної бібліотеки

Брати Капранови про новий роман: «Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. За багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця на Другій світовій війні. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями в кожній українській родині».

Журналіст, критик Юрій Макаров про роман: «Молода жінка-юристка із прихованим шармом і зрілий чоловік-помічник капітана далекого плавання – цілком очікуваний дебют для жіночого роману (маються на увазі не гендерні упередження, а сталий мейнстрімівський жанр). Чекайте палкого, геть не платонічного кохання! Аж раптом виявляється, що за цією нібито легковажною диспозицією ховається не просто зіткнення двох доль, а двох світів, точніше, двох Україн, кожна зі своїм історичним досвідом, але спільними травмами і втратами. Інтрига, закручена на початку розлогого тексту, не відпускає до самого кінця роману».

Під час презентації можна буде поспілкуватися з письменниками, придбати роман «Забудь-річка» та інші книги Братів Капранових, взяти автограф.

Організатор туру - мистецьке об’єднання «стендаЛь».

Вхід вільний.

Довідка та акредитація журналістів за тел. 095 031 32 80 або Elvira_yatsuta7@ukr.net

Деталі у події FB: https://www.facebook.com/events/546968262139215/

„Книжковий BIG-BEN”


З 23 травня 2016 року в стінах Хорольської центральної районної бібліотеки, в рамках проголошеного Року англійської мови в Україні та в межах проекту Секції „Display – кросинг”, почала діяти виставка-імпульс „Книжковий BIG-BEN за розділами:

1.     Do you speak English?

2.     Читай в оригіналі

3.     Мова, що стирає кордони

 

Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитися зі словниками, розмовниками, довідниками з англійської мови, які допоможуть збагатити індивідуальний словниковий і фразеологічний запас читачів, познайомлять їх з нормами англійської мови, допоможуть у побудові речень англійською для використання набутих знань у побутовому, культурному та діловому спілкуванні.

 

Знавці  англійської мови зможуть почитати книги англомовних письменників в оригіналі, відвідавши популярні англомовні сайти з електронними книгами, які можна буде скачати (безкоштовно и без реєстрації) в читальному залі бібліотеки.  

getfreeebooks.com  - бібліотека електронних книг  різного формату  (txt, pdf и др.), книги розділені на рубрики: „Фантастика”, „Жахи”  та інш.

freebookspot.es  - бібліотека електронних книг  із зручним пошуком за автором, назвою твору та інш. Більше 4000 книг в 96 категоріях.

free-ebooks.net - бібліотека із зручним пошуком і великим асортиментом літератури на різну тематику, від бізнесу і філософії до кулінарії та поезії, але потрібна реєстрація. Реєстрація безкоштовна.

 

І, найцікавіше: читачі поринуть у світ речей, які розкажуть про захоплюючі подорожі і пригоди англомовними країнами світу, адже англійська – мова, що  вже давно вийшла на міжнародний рівень. За допомогою книг, путівника, карти, глобуса та інших необхідних речей, найсміливіші читачі зможуть, хоча б на деякий час, вирушити в цікаві і захоплюючі мандри країнами світу.

ЦІКАВОЇ ПОДОРОЖІ РОЗДІЛАМИ НАШОЇ

ВИСТАВКИ-ІМПУЛЬСУ!!!


Чулки с кружевами - это женственность?

Чулки с кружевами Попалась мне вчера ссылка на статью «Что делать, если вам не хватает женственности?» Ишь ты, думаю. А что делать-то, в самом деле, если не хватает вот этого самого? И мне не хватает. Да что там не хватает — гвозди бы из меня делать вообще. И избу на скаку, и коня из избы, как говорится. Где б вот разжиться этой самой женственностью, чтоб как в старой рекламе Jadore с Шарлиз Терон: захожу я так домой — а там ни двух котов, ни трёх хорьков, ни лотка с какахами, ни дивана в шерсти. Там мрамор такой, канделябры и рояли белые. И я, в платьях со стразами, иду такая, нервно скидывая с себя бижутерию, туфли и трусы. И волосы роскошными волнами по плечам, и талия 58 сантиметров. И где-то там на фоне томной музыки слышен грохот: это убитые моей женственностью альфа самцы падают замертво. Вот. Очень уж этого хочется. Ну, иду читать статью. Начало там, в общем-то, неплохое. Хотя и банальное: мол, выкиньте все свои кеды и удобные штаны — и начинайте уже носить платья, каблуки, и чулки с кружевами. Это, считай, уже полдела. Чулки с кружевами вообще любой бабе с конём придадут загадочность, сексуальность и 100 очков к карме. Мужики ж примитивы: ему покажешь свой чулош — и делай с ним чо хош. Едем дальше. «Научись плакать!» Непременно надо учиться плакать. Плачущая баба с конём — это очень трогательно и женственно. И всем мужикам сразу хочется о бабе позаботиться. Сломался утюг? Сядь и заплачь. Ты же девочка. Тебя такие вещи должны расстраивать. Не вздумай пытаться починить утюг самостоятельно, или, что вообще недопустимо — идти и покупать новый. Сначала надо поплакать, а потом позвонить всем знакомым мужикам, и ещё раз поплакать. По идее, через три минуты у тебя под дверью должна выстроиться очередь из желающих немедля починить тебе утюг, и до кучи подарить новый. Только не забудь эту очередь встретить в кружевных чулках, а то никто не поймёт, что ты очень женственная сегодня. Потому и плачешь. А дальше начались совсем уже сатанинские советы. Прям цитирую. — Прокути семейные сбережения в SPA. Это не «Ты с ума сошла?», а инвестиция. В женственность инвестиция. Он побурчит-побурчит, а в душе будет гордиться, что у всех клячи замордованные, а у него — серебристый ландыш.© — Припаркуйся не там, где нужно, а там, где удобно. И вздыхай, вздыхай.© — Стоять у плиты с красной физиономией — вот вообще не женственно. Лучшие повара, как известно, мужчины, а ты накрасила ногти. Глупый лак, он никак не хочет сохнуть.© На этом полезные советы о том как обрести женственность — закончились. Подводим итоги: ты выкинула кеды, ты вся в чулках, ты плачешь над утюгом, ты просрала всю зарплату мужа на массаж пяточек, ты закрыла на парковке три чужих машины, и ты никогда больше не подойдёшь к плите, потому что не царское это дело. Всё. Теперь вы восхитительны! К вам вернулась женственность! Теперь можно смело входить в квартиру, наступить на двух котов, в лоток с какахами, срывать с себя трусы и бижутерию, пройти мимо горы новых утюгов, а твой мужик хапнет инсульт от восторга. Такие дела. Я-то, вот, сдуру подумала, что женственность — это что-то вот такое мягкое, воздушное, эфемерное — как шлейф от духов. Женственность эта пахнуть должна непременно. Чем-то, я вот не знаю чем. Вне зависимости от того, как ты паркуешься, и есть ли на тебе в этот момент чулки. Это что-то такое должно быть, чтоб тебя и в твои пятьдесят ласково называли «Девочка моя маленькая». А ты при этом стоишь у плиты, и на тебе штаны и кеды. Я вот не знаю, кто написал эту статью. Искренне надеюсь, что автор — не женщина. Или, что это просто тонкий стеб. Потому что, если это всё написано всерьёз — у статьи надо поменять название: «Как стать тупой стервой, и что делать, если у вас это не получается. Советы бывалых» А мне эта статья совершенно не помогла. Ну и ладно. Кому-то ж надо и избу на скаку, правда? … Мда… Я на шпильках и в платьях с 12 лет. На каблуках даже дома хожу. Первые в жизни кроссовки купила прошлым летом. Сроду не было спортивной обуви. Друзья не дадут соврать — даже на шашлыки в лес припиралась на каблуках. не накрашенной даже ведро не выйду выносить. А женственности как не было, так и нет. И починю всё сама, и мамонта убью, и на х… пошлю, и по морде дам очень запросто. С ноги притом. Вот вам и чулки с кружевами.
 лидия раевская

Вот и подходит к завершению 2014

  • 22.12.14, 00:30
Вот и подходит к завершению 2014 год. Как много всего произошло в моей жизни и жизни моих близких. Женился сын, побывала в гостях у племянников в Израиле, родилась внучка Томочка, дочка нашла свою половинку (думаю, что так и есть). На работе тоже многое произошло (в связи с событиями в стране, узнаешь кто есть кто на самом деле и какими мелочными и низменными бывают окружающие), наша библиотека в этом году стала "Библиотекой Полтавщины 2014", наша читательница заняла в области первое место в конкурсе рекламных постеров ну и еще куча всего положительного... 



Ну есть и черные полосы в жизни - неожиданно потеряла сознание, попала в больницу и поняла на сколько сильно я люблю ЖИТЬ. Так хочется, что бы не было войны, что бы наши дети и внуки жили счастливо под мирным небом. Очень хочется, что бы 2015 принес в Украину МИР.

Хочу всем пожелать только хороших изменений в жизни в Новом 2015 году!


Женское терпение

  • 21.09.14, 13:19

СЕМЬЯ СОХРАНЯЕТСЯ ДО ТЕХ ПОР, ПОКА ЭТОГО ХОЧЕТ ИМЕННО ЖЕНЩИНА. ВОТ СКОЛЬКО ВРЕМЕНИ ОНА СМОЖЕТ ВЫТЕРПЕТЬ, ВЫТЯНУТЬ, ВЫДЮЖИТЬ, СТОЛЬКО ВРЕМЕНИ И ПРОСУЩЕСТВУЕТ СЕМЬЯ. ЛОПАЕТСЯ БРАК ТОГДА, КОГДА ЛОПАЕТСЯ ЖЕНСКОЕ ТЕРПЕНИЕ.

 

Женщину, как и огонь...

Женщину, как и огонь, нельзя оставлять без присмотра. Или погаснет, или сожжёт всё дотла.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
9
попередня
наступна