По телефону познайомилась з солдатом…
Він там, у пеклі, ще із самої весни.
Він чемний, вихований, не говорить матом,
Він українець-патріот – такі вони там всі!
Про бій, оточення, позиції – ні слова,
Та і навіщо все це треба знать мені…
Йому потрібна дружня і проста розмова,
Щоб мир відчуть хоч наяву, а не лише у сні…
Ох, як же хоче він скоріш додому.
Щоб швидше обійняти доньку, а не автомат…
Він втомлений звичайно – та про це нікому,
Бо треба тут ще бути, треба воювать!
Жартує,...
Читати далі...