Нам невідомі всіх їх імена,Хто їх чекає, хто за ними плаче,Де їхній дім, як їм болить війна,Яке в них серце - щире чи терпляче.Як страшно їм, коли усе горить,Коли руїни, смерть перед очима,І як в бою важлива кожна мить,Які в них білі крила за плечима.Нам невідомі мрії й здобуття,Всі їхні рани, всі слова прощання,Вони - солдати, що кладуть життя,Заради нас і мирного світання.І без імен помолимось за них,За трошки вдачі світлої, простої.В час зрад страшних і втрат такихгірких,І без імен вони для...
Читати далі...