[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Совет: Храните комплекты постельного белья в их наволочках, так шкаф будет выглядеть намного аккуратнее, и доставать удобно.[Приєднана картинка]

Ловлю дрожащие, хладеющие руки;Бледнеют в сумраке знакомые черты!.. Моя ты, вся моя — до завтрашней разлуки, Мне всё равно — со мной до утра ты. Последние слова, изнемогая, Ты шепчешь без конца, в неизреченном сне. И тусклая свеча, бессильно догорая, Нас погружает в мрак, — и ты со мной, во мне. Прошли года, и ты — моя, я знаю, Ловлю блаженный миг, смотрю в твои черты, И жаркие слова невнятно повторяю... До завтра ты — моя... со мной до утра ты... Александр Блок

Вам потребуется:- лино для основы: очень сильно накрахмаленное и сложенное в несколько слоев марлевое или льняное полотно- лента шириной 2-4 см- ножницы- циркуль- линейка, карандаш- иголка, нитки[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Рисуем на нашей основе циркулем окружность радиусом максимум 4 см (можно и 3, тогда розочки будут меньше) и небольшой сегмент.[Приєднана картинка]Вырезаем и сшиваем.Получаем невысокий конус. Если сегмент сделать пошире, то конус получится повыше, а цветок...

Читати далі...

Дзвенять німою тугою ліси, Коли їх ніч тремтлива обнімає І від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси, Як ранок спалахне на небокраї, Як сонце огняне завісу піднімає Із їх первісної і чистої краси. Мені здається, — може, я не знаю, — Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. І тому світ завжди благословляє І сонце, що встає, і серце, що...

Читати далі...

Кожен ранок в Тетерів спадають Голубі тумани навесні. І вітри летючі овівають Твої коси в срібній сивині. Чом стоїш при схиленій ялині Край дороги, що побігла вдаль, Чом в очах твоїх у материних Світла радість і важка печаль? Знаю, знаю, мати моя рідна, Сина ждеш єдиного свого, Що ішов за нашу Батьківщину По шляхах гарячих крізь вогонь. Пролітають птиці, дзвін весняний Розливають в росяних вітрах. Та не верне сокіл твій коханий, Що поліг на дальніх рубежах. У лани колгоспнії...

Читати далі...

И быть одной - оно гораздо проще.Не надо никому желать "спокойной ночи".И говорить, что любишь очень-оченьИ все эти "скучаю, между прочим".И можно быть свободной в небе птицей,А не кому-то вместо журавля синицей,И по ночам, не часто, радоваться пиццей,Не объясняя, почему тебе не спится.А можно даже впасть немного в крайность,Собраться и уехать, не прощаясь,Куда-нибудь, где толпы глупых чаек,Уходят ввысь, не очень ровной стаей.И быть счастливой не кого-то ради,И все стабильно,...

Читати далі...

Саме поїзд тоді виїжджав із Полтави. І сіяла ріка за немитим вікном. Молодий лейтенант, симпатичний і жвавий, Щось віщав чорнобривим супутницям двом. Трохи їх веселив, трохи сам веселився. Поки час помаленьку тікав і тікав. А надвечір на стіл головою схилився. Бо до того, признаться, дві ночі не спав. Що приснилось йому — то мені невідомо, Може, мати, дитинство, забуті жнива Чи садок у цвіту коло тихого дому... Він крізь сон шепотів... українські слова... Українські слова... Так раптово...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде. Народ росте, і множиться, і діє Без ваших нагаїв і палаша. Під сонцем вічності древніє й молодіє Його жорстока й лагідна душа. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Ви, байстрюки катів осатанілих, Не забувайте, виродки, ніде: Народ мій є! В його гарячих...

Читати далі...