Негодовал, увидев клык на шее...

Негодовал, увидев клык на шее,
Отвёл в сторонку, просил снять.
Он спрашивал, в кого я верю,
А я не знала, что сказать.

Он говорил о демонах, исчадьях ада,
Рычал на клык и на тату,
Всё сетовал, что нету с нами сладу,
Что выбрали религию не ту.

А я молчала – что тут скажешь?
Шеф православный, я дурак.
Не верить как ему прикажешь?
Я клык сняла – вот как-то так.

Он спрашивал, в кого я верю.
Да ни в кого! В отвагу, честь,
И в справедливость к равной мере.
В людей, добро – всего не счесть.

Я верю в радость и веселье,
В искусство, счастье и любовь.
И в чудодейственное зелье,
И в вечно молодую кровь.

Я верю в Локи, сумасшедший,
Пока ты молишься в церквах.
А я, сто дел земных успевши,
Уже на персональных небесах.

Автор: Mara Strega


Сергій Жадан

  • 11.12.17, 08:55
З випаленими очима й залізом в ключиці
жити далі потрібна вагома причина.
І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці:
не хвилюйся – тепер я буду твоїми очима.

Я завжди зможу дати якусь пораду.
Я оповідатиму, яка погода.
Я тебе надто люблю, щоби казати неправду.
Твоє небажання жити – просто погорда.

А він відчуває, що в тілі його забагато металу,
А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку.
А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу.
А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку.

І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу?
З чого зараз складається небо над нами?
Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу?
Скажи, як домовлятимешся з моїми снами?

Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі,
як вперто протоптують стежку ранкові трамваї,
а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив,
і як забувають про тих, кого вже немає.

Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих,
бути як звір, що нікому не вчинить кривди.
Єдине, чого не зможу –
зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих,
щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде.

…І навіть якщо ця зима буде тривати роками,
навіть якщо світ болітиме кожним вдихом –
будь його диханням і руками,
будь голосом його, будь його сміхом.

Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,
Маєш тепер любити за тих, хто не любить,
Цієї зими навіть дерева стоять, неначе
вони теж втомилися, вони теж, як люди.

Будь продовженням його збитих пальців,
будь закінченням його довгих речень.
Зимове небо над вами вранці
складається з доказів і заперечень.


Сергій Жадан


Слышали о принципе "Разделяй и властвуй"?

  • 09.12.17, 09:42
Вот он. Наглядное пособие

Пока украинцы бросаются друг на друга, молясь на этих двух, враг готовится, или уже что-то делает


Голодомор в цитатах

  • 24.11.17, 16:30

Важкою темою для нашого народу завжди залишається жорстоке винищення українців у 1932-33 роках, – тема Голодомору. Чи то з розповідей дідусів, бабусь, чи з вуст батьків, вчителів, ми дізнавались про жахливі події, що лягли на історію нашого народу. Моторошні світлини того часу, які збереглись, історії, в які важко повірити сучаснику та цифри – статистика кількості померлих… Все це перевертає свідомість та затамовує подих. 

Важливо знати, пам’ятати та скорбити. 25 листопада Україна вшановує жертв Голодомору. 

Пропонуємо Вашій увазі редакційну добірку цитат про Голодомор від очевидців, історичних постатей, відjмих світових діячів та сучасників!

(взято з http://www.vezha.org/golodomor-v-tsytatah)


Хочеш жити в кращій країні?

  • 23.11.17, 13:12
Перед тим, як вимагати, щоб хтось змiнився на краще, чи щоб хтось змiнив твою крану на краще, почни змiнювати Украну з себе - бо ти i є УКРАНА !


Еще один камень в кремлевский огород...

  • 22.11.17, 12:25
А вы знаете, что российские "учебники" по истории начинаются словами: "Всякое совпадение с реальными историческими фактами является чистой случайностью".

В реальности в 1939 году СССР с Германией нападают на Польшу.
Казнив польских офицеров, СССР снабжает Гитлера всем необходимым для войны в Европе. (Половина советского экспорта приходится на фашистскую Германию)
Затем СССР нападает на Финляндию, бомбит финские города.
Оккупирует Латвию, Литву, Эстонию, Бессарабию, депортировав местное население...
И только напав на Москву немцы сделали из таких же как они фашистов основных жертв войны.

Гитлер стал фашистом и негодяем для советских людей именно утром 22 июня 1941 года. До этого он был не фашист, а вполне себе "эффективный менеджер". Как и Сталин он "поднимал страну с колен" и восстанавливал "историческую справедливость" и "сакральность". Ибо нужно всегда помнить геополитическое определение фашизма: фашист - это тот, кто идет против воли кремлевского вождя.



Стырено из ФБ Чекалкина

Випалювання трави

  • 21.10.17, 14:10
Випалювання трави шкодить екології, жахливо гинуть тварини, які потрапили у вогняну пастку. Також це шкодить гаманцю, бо на це є стаття в Кримінальному Кодексі (77-1)

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

   1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

   2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

   3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

   4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

   5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

   6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

   7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

   8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.

   9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

   10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.


[ Наступні фото не для слабких нервів... ]


З святом!

  • 14.10.17, 11:50
Я пишаюсь українською армією. Дякую за життя і спокій. З святом вас!



Пропаганда толерантності і ненасильства...

  • 02.10.17, 13:18

ПРОПАГАНДА ТОЛЕРАНТНОСТІ І НЕНАСИЛЬСТВА — ВИКЛИК НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ

“Усе своє життя я протидію насильству і виступаю за толерантність”, “Потрібно пропагувати толерантність на радіо, телебаченні, у газетах та Інтернеті, у школах та університетах”, “Нашому суспільству страшенно не вистачає толерантності! Потрібно виправляти ситуацію”, “Нам потрібно подолати несприйняття інакшості і відсутність культури терпимості”. ЗМІ переповнені подібними фразами. Їх висловлюють відомі особи. Їх можна зустріти у шкільних та університетських підручниках. І все це — попри той факт, що у країні четвертий рік поспіль іде війна.

Агресивна пропаганда культу так званої “толерантності” часом доходить до відвертого фарсу. Особливо тут відзначилися адепти боротьби проти “мови ворожнечі”. Окремі журналісти цілком серйозно пропонують відмовитися у висвітленні війни на Донбасі від чіткого розмежування української та російської сторони. На їхню думку, принципово недопустимо вживати такі поняття як “окупанти”, “бандити”, “терористи”. Більше того, сьогодні можна знайти звіти з аналізом блогосфери, які засуджують вживання слів “ватники”, “мордор”, “раша” відносно наших ворогів. Мовляв, такі слова — це неприпустима дискримінація людей, які мають право на іншу думку.

[ Читати далі... ]

Павло Глазовий "Добряк" (проти полювання)

  • 15.09.17, 20:10
Ви знаєте мисливця Пилипа Добряка? 
Душа у нього ніжна, чутлива та м'яка. 
Добряк природу любить, обожнює її. 
А як розповіда він про ріки та гаї! 
— Ви бачили,— питає,— як сонце устає? 
Ви чули, як зозуля над річкою кує? 
Ви чули, як над ставом шепоче осока? 
Ви бачили, як вранці виблискує ріка? 
Ось він іде, в природу закоханий Добряк. 
В руках — нова рушниця, за спиною — рюкзак. 
В кущах щебече пташка, Пилипа звеселя. 
Стрибає за Пилипом собака, як теля. 
Аж раптом псюга люто метнувся до кущів. 
Пилип закляк на місці, Пилип закам'янів. 
Закалатало серце у грудях Добряка: 
Собака йде по колу, піднявши русака. 
Ось на узлісся зайчик прожогом виліта. 
Він в сонячному сяйві — як птиця золота. 
Пилип його на мушку та вслід йому — торох! 
В гаю страшна тривога, в гаю переполох. 
Пилип знаходить здобич по краплях на траві — 
Пищить звіря нещасне, вся мордочка в крові. 
Пилип його прикладом по лобі двічі б'є, 
Відламує дві лапки, собаці віддає. 
Обтерши кров травою, ховає свій трофей. 
В Пилиповому серці співає соловей... 
Стріляй зайців, Пилипе, поранених — души, 
Але про те, що любиш природу,— не бреши!