Голодне літо по війні…
- 09.05.14, 20:36
Голодне літо по війні,
Сідає сонце за горбами.
Як пам’ять про недавні дні,
Село чорніє димарями.
Хати згорілі. Криниці
Стримлять у небо журавлями.
Жебрак із посохом в руці
Бреде з порожніми торбами.
Услід йому валують пси.
Удови, сироти, каліки
Відводять очі: що даси
І чим зарадиш чоловіку?
І се-таки, хто мав, давав
Сухар останній, картоплину,
Узваром діда напував,
Ніс огірок чи цибулину.
Старий усе побожно брав
І далі йшов, і десь у полі,
Зітхнувши, стомлено сідав
На сизі трави охололі.
Над ним займалася зоря,
Туман сріблясто колихався.
І чорний кусень сухаря
Медовим пряником здавався.
Автор: Микола Луків
Сідає сонце за горбами.
Як пам’ять про недавні дні,
Село чорніє димарями.
Хати згорілі. Криниці
Стримлять у небо журавлями.
Жебрак із посохом в руці
Бреде з порожніми торбами.
Услід йому валують пси.
Удови, сироти, каліки
Відводять очі: що даси
І чим зарадиш чоловіку?
І се-таки, хто мав, давав
Сухар останній, картоплину,
Узваром діда напував,
Ніс огірок чи цибулину.
Старий усе побожно брав
І далі йшов, і десь у полі,
Зітхнувши, стомлено сідав
На сизі трави охололі.
Над ним займалася зоря,
Туман сріблясто колихався.
І чорний кусень сухаря
Медовим пряником здавався.
Автор: Микола Луків
3
Коментарі
CKB
19.05.14, 21:09
2015-й год?