Душа на продаж.

Жив на землі один чоловік. Він був бідний та завжди в недоброму настрої. У нього была стара собака, але коли в ньго був поганий настрій то він завжди її бив. Сатана це бачив. Він завжди все бачить, так як знаходиться завжди та всюди. Він вирішив, що матиме сенс з собачої злоби. З цією думкою в голові, він зявився перед собакою. - Ой, бідолашна, чому ти така сумна? Що трапилось, скажи мені? - Як мені не бути сумною, коли мій хазяїн б’є меня весь час?… - Так, я знаю. Я бачу, але скажи мені - чому ж ти не підеш від нього? - Він мій хазяїн, и я відданий йому. Я ні за що не покину його. - Але твій хазяїн не здатний оцінити твою відданість! - Це не має значення, він мій хазяїн і я збережу йому свою відданість.. Але Сатана не відставав від собаки. Він насідав на неї до тих пір, поки собака (щоб позбавитися від нього) не вимушений був сказати: - Добре, ти мене переконав. Скажи мені, що я повинен зробити? - Віддай мені свою душу! - а що ти мені даси натомість? - Будь-яку річ, що ти попросиш у мене. - я хочу стільки кісток скільки волосся на моєму тілі! - Згоден! Тоді Сатана почав рахувати волосся на собачій шкурі. І коли він вже закінчував підрахунок волосся, досягнувши хвоста, собака згадав про свою відданість до хазяїна і різко сіпнулася так, що Сатана втратив те місце, на якому зупинився його підрахунок. - Навіщо ти поворушився? Я збився з рахунку! - Це усе із-за проклятих бліх, які мучать мене днями і ночами. Просто почни вважати спочатку. Сотні разів Сатана починав підрахунок спочатку і сотні разів він збивався з рахунку коли собака починав різко чухатися із-за "бліх". - Все! Я здаюся! Я більше не рахуватиму! Ти обдурив мене, але надав мені дуже важливий урок - набагато тяжче купити душу собаки ніж людську!

©