Профіль

Гала

Гала

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

актуально

  • 11.08.16, 18:12
[Приєднана картинка]

ну да

  • 10.08.16, 10:27
[Приєднана картинка]

не испытывайте иллюзий

  • 09.08.16, 12:01
[Приєднана картинка]

Українська художниця, яка вразила Пабло Пікассо та всю Європу

  • 08.08.16, 21:52
[Приєднана картинка]Критики називали Катерину Білокур геніальною, а батьки вдома — дурнуватою і при цьому ламали її пензлики і полотна.Художниця протягом всього життя виборювала право малювати. В дитинстві збирала з печі вуглинки й розмальовувала стіни, потайки забирала олівці брата і прикрашала квітами зошити.Спочатку батьки просто сварились, потім відверто непокоїлись. Замість того, щоб шукати чоловіка, готувати їсти, вишивати рушники, тікала в поля і малювала. Часто на звичайному полотні...

Читати далі...

Сізіф

  • 01.08.16, 15:19
Проводжаю пустими очима,Зустрічаю пустою душей.Триста днів, триста миль за плечима,Може більше, навіщо лише...Людям важко сприймати свободу,Дар життя перетворюють в жах.Ваші справи з моїми, з нальотуНе тулили б мені...якось так.Я із жалю любити не хочу,І поламана я заросту.Не очікую і не наврочу.Вільно вільному скрізь, бо хочу.

Шахрайка

  • 28.07.16, 22:10
Все що маю складу у футляр Страдіварі,Дві гранати, відмички, портрет.Ви гадали що ви: "На такую напали"?Тепер бачите, все ж таки: "Нет".З чим прийшла, з тим піду, жаль - в окремий рахунок,Там де сором і бісова мать.На столі біля вази зізнання, цілунок,І каблучка з приміткой: "Віддать".

***

  • 28.07.16, 12:34
Ні слів, ні жалю, ні розкаянь,Минуло щось, що було з нами.З своїми гострими кутами,Моє життя - наріжний камінь.Ми всі самі собі здаємось.Наполягаєш? Не питання.Життя завжди лише кохання.Ми тою же водой вернемось.Зірки спалахують і з небаЗакочуються під паркани.Як тільки можу, мій коханий,Я розумію твоє: "Треба".І слухаю дихання співу,Рахую подихи завчасно,Здається знаєш так прекрасно,А потім дичавієш з гніву.Ні слів, ні жалю, ні розкаянь,Я зберігаю спокій вітру,І посмішку легку, і...

Читати далі...

Субтитри

  • 02.07.16, 08:30
Коли життя збиває з ніг, втрачає сенс і все що зміг, То впав і плакав,То все забудь, бо те, що є вже заробив, То вже пройшло.І не віповідати злом на зло, і витерпіть - списать гріхи,Нова ознака,Не справа, не досягнення, грань стомленості світу від твого мороку,Що сіяв, те зійшло.Заламуючи руки і очима білки закочуючи правдуВряд чи доведеш,Бо правда - послідовність і причина, а ти - магніт,Шукаєш і знайдеш.І кожен має світлу сторону, і морок,І кожен стомлює, і стомлюється геть,Від...

Читати далі...

Метелик

  • 03.06.16, 16:33
Згорнувшись кошеням у твоїм серці,Метеликом сягнути твоїх вій,Як вітер заблукати у волоссі,І мріями торкнутись твоїх мрій.За обрієм чуттєвого кохання,На сутичці буття і небуття,Із подивом благаного зізнання,Урозуміти, я - твоє чуття.

Мандруючи

  • 02.06.16, 20:10
Ми, кожен тільки дух і міф живий в остатку,Чи божий подих, що луна в горах,Минаємо, минучі наші спадки,І наслідки стираються у прах.Тож задоволення одвічной таємниціСкладати пірамідами думки.Ми обрані, хоч горнії, хоч ниці,Допоки не доведем навпаки.І в нашій силі світ творить любові, Чи жити в зграї правилом її,Тож кожен день народжуємось нові,Відшукувати світла у пітьмі.Втрачає зміст лінійна справедливість,За оборудками стається навпаки,Єдина міра в нас самих, строптивість,Єдина ціль, то...

Читати далі...