Профіль

Гала

Гала

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

о том же



Твоя душа, она как крошка хлеба,
Ты подними ее, ведь хлебом не сорят,
Держи ее, неси ее на небо,
Тогда лишь будет небо, говорят.

Любовь творя мы созидаем Бога,
И убиваем злом своим его,
А ждать? Что ждать? Ни мало и не много,
Мгновенье - навсегда, и больше ничего.

"Живи сейчас" на после не отложишь,
И как то дико набело дышать.
Зло неизбежно, но любви поможешь,
Когда научишься хоть что нибудь прощать.


День соборности 22.01.14 року

  • 25.01.14, 23:23
И время тянется как воск,
И каждый сколько может любит,
Мы все умрем, нам всем погост
Цена, и большей здесь не будет.

Минуты, пули и слова,
С крестом священники, морозно,
Нам всем цена - одни дела,
Разнузданно, смешно, серьезно.

Пусть, сколько полных тебе лет,
И не отнять, и не прибавить.
Их, равнодушных, вовсе нет,
Есть слабаки, их не исправить.

Берегите друг друга!

  • 25.01.14, 10:31

Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила,
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
Ліна Костенко


Несу улыбку через город,
Холодным звездам свет несу,
И пусть мороз, стеклянный холод,
Согрею ею и спасу,

Спасу, неверия и фальши
В свое я сердце не пущу,
И сберегу ее и дальше,
И вы, я очень вас прошу!

хлопчики

  • 23.01.14, 12:35



Так, їх вихоплює історія
Із натовпу штовхами ран,
І я не знаю, що тут можу я,
Але всяк сам собі є пан.

Але вся сам собі вирішує.
Життя важливіше за все.
Із плазунами, або з вишніми.
Життя триває, Бог спасе.

у кінці світла

  • 10.01.14, 16:59


Прийде час, наші слабкості силою стануть,
Він усе навпаки розгорне,
Прийде час, неможливості вщухнуть, зів'януть,
Те, що час відібрав по новому він сам поверне.

Бо по колу, як Сонце у небі,
По спиралі, як за Сонцем Земля,
Повертаються дії, надії далебі,
Все накраще і кращого для.

Дочекатись лише, відчайдухі!
Дотерпіти своє відстоять,
Свій вогонь не згасить, не роздмухать,
У майбутнєє те передать.


шлях

  • 24.12.13, 17:42


Багато є шляхів перемагати,
Зневір’я всім доводиться долать,
Зневіреному перемог не мати,
Бо лише те, в що віриш можешь мать.

І наш шлях переможний, безперечно,
І не єдина віра певнить в тім,
А ще маленьки кроки в безкінечність,
З любові до любові без зупину.

В самотності, недолі, безпораді,
Один шлях з багатоьх, але який,
Шлях перемоги кращого, бо варто.
Життя - то сила світла, то двобій.


Качка

  • 18.12.13, 10:50
Безкоштовний газ буває лише в газовій камері. (с)

Клаус Доннерветтер

Вона взяла себе в лапки,
Якесь непевне існування,
Тепер від "є" до "навпаки",
Корисливе, гидке братання.

І відвертаючи лице,
Нас запевняє, що то щирість,
Хоча вже нудить на це все,
Вважає, що для нас то милість.

Ні, вкотре це вже не пройде,
Запроданими шкода бути,
То фарс, комедія проте,
Нам - посміятись, їй - забути!


Грудень

  • 16.12.13, 15:22


І на одну із таїн стало меньше,
І розірвався храмовий заслін,
Думки зникають, навіть якщо вперше
Доводиться думкам торкатись слів.

І знову ми Христа розітнем, знову,
Лишень він з'явиться, лишень спасать прийде,
Це тридцять грошей вдячності людської,
Яка за добрі справи всіх знайде.

Тримайтеся, герої, мужні люди!
Чекати годі, крім того, що є.
Лише у наших справах те, що буде,
Лише дароване тобою є твоє.



Німб

  • 10.12.13, 19:02


Ми вжахнемося ловлячи тіні за дзеркалом, смішно...
Обережними треба нам бути, бо ми є ніде.
Залізаючи в кошик із грошами втішно
Пам'ятати - голодний лише крізь щілину пройде.

Витягаю занози із серця, та марно,
Лише глибше сягають, як то розуміть,
Неможливо при глузді лишатись безкарним,
Що роками готуєм трапляється в мить.

І ворожії погляди спину пряміше
Лише змушують всякчас тримать,
Не тому, що я бачу наскільки вони мене гірше,
А тому, що є приводом далі себе поважать.

І нехай ми як п'яні, весь час одночасно говорим,
Але істина поруч, бо є не одна.
Переможці - творці своїй долі і ми її творим,
Бо якщо не творити, хто знає, що зробить вона?...


рубить канаты

  • 05.12.13, 20:48


Мы поднимаем якоря,
Вот, значит так, прощай земля,
Не успеваем все, тогда, давай рубить!
Алхимия любви? Ну да!
Корабль должен плыть!
И должен знать плывет куда.
От этой милости спастись?
Зачем, скажи, ведь это жизнь.
Шифры читаю между слов,
И вижу смысл поверх голов,
Как будто я молюсь.