***

Зі мною кояться якісь дива,
Такого не бува в цю пору року,
Такі, що не складаються в слова
Сигнали серце посилає мозку.
Він не погоджується вірити у те,
Що по очах змогли ми прочитати,
Давно забуте почуття святе
Він хоче сухій логіці піддати:
"Забудь, не тут, не зараз, не туди,
По вуха закопайся у роботу,
Втечи, не думай, викинь з голови,
Із серця..." Стоп! Оце вже ти занадто!
Жену від себе цей тваринний страх,
І сенсу з цих думок не має жодна,-
Я відключаю мозок, серце знає шлях,
І думаю, що ти зі мною згодна.