Володимир Лис - "Камінь посеред саду"

Дивна річ, наступної миті прийшло відчуття, що я теж чужий. Чужий самому собі. До цього не можна звикнути. І ранок перетворюється на тортури.

-          Знаходять те, що гублять. … А що не гублять, то не знаходять

Треба відповісти на цей голос

-          Якщо ви чогось не досягли, то винні самі

Зроблене відкриття здивувало мене. Я маю вчитися у когось? У мого діда?

-          Ні, констатую майбутню реальність

Я зупиняюся. Зупиняюся вкотре за останні дній, отак, просто серед вулиці. «Ось він вихід, - подумав я. – більше нічого й не треба.» Тепер би ще світло погасло, може, тоді б я заснув

Прокинувся вільний від усього – ілюзій, почуттів, навіть роботи

Андрій троян. Finale

-          Хто ви?

-          Я не Андрій і не прийшов з того світу