Українська Повстанська Армія – армія нескорених!!!

Після ліквідації нацистами Українського Державного Правління, прихильники заарештованого німцями, Провідника ОУН Степана Бандери, остаточно зрозуміли, що співпраця з нацистами не принесе користі справі визволення України. Значна частина активу Організації була або репресована окупантами, або направлена на Схід України для творення адміністрації, а після ліквідації УДП та репресій – творення підпільної мережі. Тому починати треба було все майже з нуля. Щоб уберегти свої кадри, ОУН переходить у глибоке підпілля, а частина її активу – засилається у якості подвійних агентів до окупаційної адміністрації та поліції. Перед тим, як перейти до діяльності ОУН цього періоду, слід згадати тих, хто зложив голови у боротьбі за Волю України. Микола Лемик – член ОУН, що виконав атентат на О.Майлова, учасник похідної групи ОУН, що прямувала до Харкова. У жовтні 1941р був розстріляний німецькою жандармерією у Миргороді. Останні його слова перед смертю були: «Я – український революціонер-самостійник, гину за Самостійну Українську Державу». Дмитро Мирон-Орлик – провідник ОУН на Київщині. Вбитий гестапо на вулицях Києва 25 липня 1942 року. Свідомі кияни помстилися за його смерть вбивством двох чинів з гестапо через кілька тижнів. Анна Максимець – член ОУН, родом з Бродівщини. Займалась підпільною роботою в Кривому Розі. Загинула від куль гестапо разом з мешканцем Кривого Рогу Сергієм Шерсюком у квітні 1942 року. Іван Климів – крайовий провідник ОУН Львівщини (1939-1941рр.), член Революційного Проводу. Закатований в катівні гестапо 4 грудня 1942 року. Єдине, що він сказав під час допиту: «Звуся Іван Климів-Легенда, член ОУН, більше з вами говорити не буду». Юліан Петречко – організатор українського робітництва. Закатований у тюрмі на Лонцького у Львові у 1942 році. Іван Равлик – організатор української поліції, гине у тюрмі на Лонцького після кількамісячних вишуканих тортур у 1942 році. Його заарештували в грудні 1941р. разом з дружиною, тещею й сестрою та ще трьома родичами. Їх всіх розстріляло гестапо ще до його смерті. Батька і сестру дружини, а також батьків самого І.Равлика вивезли в Сибір більшовики ще у 1940р. Сотні оунівців загинули від рук німецьких окупантів. Серед них також брати Провідника Степана Бандери – Олекса та Василь, Яців – член УДП, Богдан П’ясецький – міністр лісництва УДП, Володимир Федак – організатор підпілля серед вивезених у Німеччину українських робітників, Любак, Бардахівський і Ванькович – три побратими, закатовані гестапо у Джанкої (Крим), Андрій Марченко – один з провідних діячів ОУН, знищений у тюрмі на Лонцького у Львові. Братська могила 52 українських націоналістів-самостійників – політв’язнів, розстріляних німцями 27 листопада 1942 року на полі між Чортковом та Старою Ягольницею. Могила була висипана за одну ніч, на другий день її зруйнували нацисти. Наступної ночі місцеві селяни знову її відновили. Вічна пам’ять героям. ОУН переходить у глибоке підпілля. Функції Провідника, після арешту Степана Бандери, виконує Микола Лебідь. Це документальне підтвердження ворожнечі між нацистами та ОУН. Розшук. Бюра кримінальної поліції Рейху. Тільки для службового вжитку. Цілком секретно! Зображену на фото особу – Миколу Лебедя або Лебідя, народженого 11 ХІІ 1909 року в Стрілиськах Нових, який користується багатьма фальшивими документами, доручається заарештувати. Увага, він озброєний! Лебедь часто подорожує легкою автомашиною (темним лімузином марки Мерседес) з номерами Ost 50150. Згідно з цим наказом вести контроль транспортного руху та робити розшуки за цією автомашиною: заарештувати пасажирів, а машину – сконфіскувати. Звітувати до: Спеціальної комісії при командирові Поліції безпеки та СД Дистрикту Галичини у Львові – 4. Х 1941. Восени 1942 року Остап Качинський організовує першу сотню УПА, яка була сформована з українців, які покинули службу у поліції і перейшли на нелегальне становище, прихопивши з собою зброю та боєприпаси. В грудні 1942 року Провід ОУН дає наказ тереновому Проводу Волині реорганізувати існуючі дрібні військові загони ОУН. Так з’являється сотня В.Перегійняка-«Коробки». Охоронний батальйон №201, що перебував в Білорусі (зложений з бійців Українського Легіону), після другої відмови продовжувати боротьбу на боці Німеччини, був розпущений. Його бійцям було наказано зголошуватись добровольцями (!) до поліції, а старшин – заарештовано. З старшин вдалось уникнути арешту Роману Шухевичу, який утік з вокзалу у Львові і перебував на нелегальному становищі. Побачивши, що бійці не зголошуються до поліції, окупанти випустили на волю заарештованих старшин з метою переконати про дружні наміри нацистів. Проте, після звільнення старшин, курінь майже в повному складі перейшов на нелегальне становище, приєднавшись до повстанців. Як реакція на терор з боку окупаційної влади населення Волині та Полісся під керівництвом ОУН почало формувати збройні загони. Кількість осіб, готових взяти участь у визвольній боротьбі виявилась доволі великою, але багатьом було відмовлено через брак зброї та відсутність необхідної кількості командирів. У лютому 1943 року націоналісти переходять до відкритої партизанської війни проти нацистів та червоних партизан. Керівництво всіх збройних відділів бере в руки Головний Військовий Штаб, який очолив Василь Івахів (загинув у бою з нацистами при обороні повстанського шпиталю у 1943 році). Також було введено посаду Головного Командира, яку обійняв полковник Дмитро Клячківський. У березні-квітні УПА захоплює міста й містечка: Володимирець (у бою за це місто загинув В.Перегійняк), Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Олика, Цумань, Горохів і ін. В містах Крем’янець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці здійснено напади на тюрми і звільнено в’язнів, яких тримали нацисти. Повністю висвітлити тут діяльність УПА не вдасться, оскільки цей процес займе надзвичайно багато часу. Тому подаю тут лише свідчення радянських партизан. За даними командира червоних партизан Шитова УПА здійснила напад на місто Рівне (ЦДАГОУ Ф. 62. Оп. 1. Спр. 251. Арк. 27). «Нам відомо, що ви боретеся збройним шляхом з німецьким окупантом». Зі звернення до вояків УПА генерала РСЧА Баландіна. (ЦДАВОВУ: Ф. 3833. Оп. 1. Спр. 197. Арк. 181). «3а даними на 5.6.43 р., Кременецька округа (Кременець — 60 км на півн. від Тернополя) у квітні 43 р. була оголошена на надзвичайному становищі через те, що німці в цій окрузі зазнали нападу українських націоналістів-„бандерівців". Німці з багатьох населених пунктів були витіснені, і їм вдалося відновити становище за допомогою великих каральних загонів». розвідувальне зведення Українського штабу партизанського руху (УШПР) ч. 57 від 12 червня 1943 року (ЦДАВОВУ: Ф. 1. Оп. 22. Спр. 41. Арк. 25). Бегма повідомляв 27 липня 1943 року, що в містечко Олика Волинської области прибули 2500 гітлерівців, знятих зі східнього фронту для боротьби з націоналістами. (ЦДАВОВУ : Ф. 62. Оп. 1. Спр. 253. Арк. 115). Тож кому була вигідна діяльність УПА до 1944 року? Відповідь: РСЧА. В щоденнику комісара партизанського з’єднання Ковпака Сємьона Руднєва є досить чіткий наголос: українські націоналісти воюють з німцями (ЦДАВОВУ: Ф. 62. Оп. 1. Спр. 85. Арк. 30). «Гітлерівські ґарнізони Дубно (180 осіб), Олики (1 500), Клесово (180) спеціально призначені для боротьби з націоналістами» генерал-майор Бегма. (ЦДАГОУ: Ф. 62. Оп. 1. Спр. 254. Арк. 2,4). Загалом пропоную всім, хто шукає об’єктивної істини, переглянути цю інформацію: http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/nasha_krov_3.html Ставлю питання до ворогів України: Як бандерівці могли співпрацювати з нацистами, якщо останні мали наказ бандерівців заарештовувати і таємно страчувати як грабіжників? ДОКУМЕНТ № 106 НАКАЗ ПРО СТРАТУ БЕЗ СУДУ ЧЛЕНІВ ОУН БАНДЕРИ ОН, 25 листопада 1941 року. Айнзацкоманда С/5 поліції безпеки і СД. На зовнішні пости: Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Рівне, Житомир, Вінниця. Об'єкт: ОУН (Рух Бандери). Незаперечне встановлено, що Рух Бандери готує повстання у Рейхскомісаріаті (Україна), мета якого - створення незалежної України. Всіх активістів руху Бандери треба негайно арештувати і, після ґрунтовного допиту, таємно знищити як грабіжників. Протоколи допитів мають бути послані айнзацкоманді С/ 5. Цей лист має знищити командофюрер негайно після прочитання. Оберштурмбанфюрер СС

http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B8/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%A3%D0%9F%D0%90/Library/oun-upa.org.ua/bandera/documents.html

Це лише частинка з цілої історії боротьби УПА за незалежність нашої держави.