<![CDATA[Otomy - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/3242016/ //i.i.ua/avatar/6/1/3242016_201891342.jpg <![CDATA[Otomy - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/3242016/ <![CDATA[Пора зізнатись!]]> http://blog.i.ua/user/3242016/586602/ http://blog.i.ua/user/3242016/586602/     Я полюбила тебе з першого погляду більше 12 років тому , у свої 34, навіть і не сподівалась на таку чудову нагоду пізнати тебе і (о,чудо!) назвати СВОЇМ. Непросто складались стосунки, ти- такий крутий хлопець, не для всіх доступний, а я, хоч і старша була , але така недосвідчена... Соромно зізнатись, скільки зробила дурниць і скільки разів ледь тебе не втратила. Я назвала тебе Петриком, хоча ім'я у тебе значно солідніше, я доглядала тебе як дитину і дуже переживала, коли ти іноді "виходив з ладу".  Ні дня без тебе я собі не уявляю. Ти подарував мені інше життя, новий Всесвіт , нових друзів. І всі ці роки ти був вірний мені, беріг усі мої таємниці, іноді демонстративно показуючи, як не любиш "чужі руки". Тепер я постійно слідкую, щоби не потрапити до тебе в рабство (хоч усі мої близькі стверджують,що це вже факт).       І такий сьогодні настрій, що несила терпіти і хочеться розказати усім, як же я люблю свій комп'ютер...


Присоединенное голосование (голосовать):
  • Є більш достойні для любові!: 14%, 1 голос
  • У мене така ж любов!: 57%, 4 голоса
  • Тю!: 29%, 2 голоса
Комментировать
]]> Mon, 29 Nov 2010 21:28:00 +0200 <![CDATA[Істина не страждає!]]> http://blog.i.ua/user/3242016/518369/ http://blog.i.ua/user/3242016/518369/ " Істина анітрохи не страждає від того, що хтось її не визнає."

                                                                        Ф.Шіллер

Комментировать
]]> Fri, 13 Aug 2010 16:40:00 +0300 <![CDATA[Мені небагато треба...]]> http://blog.i.ua/user/3242016/514025/ http://blog.i.ua/user/3242016/514025/ Мені небагато треба...

05.08.10 19:39

 Мені небагато треба –

Тільки щоб поряд – ти,

Тільки веселку в півнеба,

І до тебе по ній дійти.

 

Любові повінь весняну,

Ніжності перший сніг,

Цілунків присмак медвяний ,

Тих, що для мене зберіг.

 

Синіх очей таємницю,

Лісу осіннього сум,

Ясних зірок зірниці,

Світло чарівних дум.

 

Дотику силу таємну,

Сутність, що ти відкрив.

Пристрасть мою незбагненну,

Яку вітерцем розбудив.

 

Подиху мед і м’яту ,

Рук дорогих тепло

І дві години – за свято...

Вдячність, що це було.

 

Хіба я багато хочу?

Дощику пісеньку чути,

Дні , вечори і ночі

твоєю коханою бути.

Комментировать
]]> Thu, 05 Aug 2010 20:04:00 +0300