Ліси житомирщини: занедбати, — і збагатитися (фільм)

Журналісти Нашої версії продовжують висвітлювати тему збереження українських лісів. Якщо на Львівщині вони стикалися з незаконною вирубкою і відвертим злодійством у всіх його формах, то на Житомирщині лісові ділки збагачуються за іншою схемою.

Мова про, м”яко кажучи, дивну стратегію Попільнянського лісгоспу під керівництвом  директора Сергія Юрійовича Колісніченка, так званого “золотого фонда” нації.  Так пана Колісниченка охрестив Довідник, помістивши нарис про нього і Державне підприємство  у відповідну рубрику на початку його директорства в Попільнянському Лісгоспі.

Минуло 5 років, і ось тепер інсайдер повідомляє, що “золотий фонд нації” зійшов нанівець. Що директор Колісниченко немов би проводить стратегію доведення, очолюваного ним держпідприємства, до банкрутства.

В Бюро журналістських розслідувань засумнівалися, і вирішили перевірити чи так це насправді? І виїхали на зустріч з паном директором.

В дорозі журналісти переглядали запис наради з президентом Володимиром Зеленським, що тоді на днях відбулася на Житомирщині,  а  саме 12 серпня в Олевській райдержадміністрації. І з’ясували, що новий губернатор Віталій Бунечко теж щось знав про стратегію директора Колісніченка. Але усе по порядку.

Така рішуча реакція губернатора на нараді з президентом побічно підтверджувала правоту інсайдера. В цілому в його нотатках  йшлося, що директор Попільнянського лісгоспу  Колісніченко зруйнував і руйнує  господарчу базу лісгоспу,  привласнив і привласнює державні кошти і майно, веде  капітальне будівництво, нехтуючи вимогами земельного та лісового законодавства,  руйнує підприємство і  цілеспрямовано  веде його до банкрутства.

На заправці  журналісти несподівано зустріли директорську орендовану автівку Volkswagen Amarok, про яку сповіщав інсайдер. Спочатку вони сприйняли її власника за директора Лісгоспу, але побачили в руці незнайомця хот-дог, і вирішили, що у пана Колісниченка є можливість мати на обід більш корисну їжу. Це скоріше його водій.

Згідно довідковим документам Volkswagen Amarok —  є моделлю 2018 року і куплена за лізинговим кредитом.  З урахуванням відсотків лізингу авто може коштувати близько 2 000 000 грн. Ось же місячний платіж по лізингу на 5 років, буде складати більше ніж 30 000 грн. А якщо  добавити амортизацію і хоч мінімальний прибуток орендодавця, то сума ще зросте. Чому директор підписав угоду на оплату чужого лізингу з коштів лісгоспу? Відповідь напрошується сама: за умови що це лізинг самого директора, або його близьких і родичів, або  за наявності іншої корупційної складової.

Але це, вочевидь, лише квіточки на ниві привласнення державного майна і коштів. За червоним парканом лежать землі і будівлі лісгоспу, які пан Колісниченко купив  за 600 тисяч.  Звідки такі гроші – з’ясують у нього при нагоді слідчі.  Придбане директор переписав на матір і свого друга і відкрив тут два деревообробні підприємства, “ЛІСОРУБ-2017 і ” ЛІСОРУБ-2018, – зрозуміло на  підставну Особу,  –  пана Гулюка з Бердичіва. Завалив підприємства  замовленнями  з лісгоспу,  а керувати поставив рідного брата Віктора. Працюють тут 20 осіб, які жодним чином не оформлені.

Прибутки залишаються у Колісниченків, а доходи лісгоспу відповідно зменшуються. І вже є свідчення податківців, що загальна заборгованість на початок осені складала  близька 24 млн.

За таким же принципом пан Колісниченко став деребанити й інші ланцюги  недавно єдиного і прибуткового господарства лісгоспу. Близька двохсот осіб з чотирьохсот працюючих були звільнені під час цього деребану.

Ця афера з підприємствами “ЛІСОРУБ” – лише частина загальної схеми з відмивання і відводу державних коштів, по руйнуванню лісгоспу та доведення його до банкрутства, вважає інсайдер.

Може губернатор саме про це хотів поговорити з паном Колісниченком? А також може про те, що той у змові  з посадовими особами вивозить не облікований  кругляк,  дубові дошки за ціною дров, руйнує автоколону і сплачує за липові транспортні послуги і роботи з  рахунку лісгоспу. Як наприклад, за постійне обслуговування мерседеса, що не числиться на балансі лісгоспу, і не орендується, а належить він такій собі знайомій директора Тетяні Олександрівні Андрєєвій.

А може губернатор хотів почути пояснення відносно шикарного службового будиночка в селі Сокільча? Сталося так, що пан Колісниченко вирішив придбати його. Тому грошей на капремонт не жалів,  лісгосп сплатив за нього  400 тисяч гривень. Але залишкову вартість будиночка директор показав  лише 80 тисяч.

Сесія Сокільчанської сільської ради прийняла будинок у свою комунальну власність. А пізніше його передали такому собі Магасю Ю.А. – співробітнику Лісгоспа, підставній особі і куму директора Колісніченка.

Наразі директор успішно  будинком   користується і зовсім не переймається тим, що разом з головою Сокільчанської сільської ради – Василем  Івановичем Максимчуком і  іншими особами сфальшували усі документи по передачі будинка, навіть рішення сесії сільради підробили.

А не переймається пан Колісниченко з цих чи інших незаконних справ тому, що має високих покровителів,  зокрема дякуючи своєму рідному  дядькові в недавньому минулому Голові держкомітету лісового господарства України.  Тобто, корупційна складова директора Попільнянського лісгоспа дуже потужна, – вважає інсайдер.

Саме про міць подібних зв’язків наголошував  губернатор на нараді з президентом Володимиром Зеленським.

Ну, ось ми виклали майже усі основні тези з блокноту інсайдера, а тепер йдемо до пана Колісниченка, з’ясовувати, що він думає про це сам. І до речі, на виклик губернатора в область він не з’явився, хоч і мешкає в Житомирі. Саме про колізії цієї резонансної історії наш чеговий фільм, присвячений різноманітному схематозу “лісовоі мафіі”.

Журналісти медійного проекту “Наша версія” продовжують відслідковувати ситуацію. Про подальший розвиток подій ви дізнаєтесь з наших наступних публікацій…

Бюро журналістських розслідувань “Наша версія”