Що таке, кохання? Як на мене, це коли отримуєш задоволення від того що робиш свою половинку щасливою, бачиш усміхненою, і прицьому тобі байдуже чи отримаєш щось взамін... мабуть я прибитий романтик, а друзі "пікапери" кажуть що наївний, швидше погоджусь з другими.
 Історія до болі банальна, армія, дівчина, розлука, вона обіцяє чекати..... бла бла бла.... Чекає, приїжджає на екваторі служби, іду в "увал" класно проводимо час, все чудово, всі щасливі....
 Проходить 4 місяці стосунків по системі Донецьк-телефон-Львів ( служив у Донецьку) і все рушиться, відчувається якась напруга, якісь приховування, інтриги на стороні, щось спливає від друзів в контакті, щось сама ненароком говорить, за 2 тижні до ДМБ, ВонА вирішує мене покинути.... істерика від безвиході ситуації, яку ше підігріває обстановка військової частини... пережили, все чудово.... я пройшов це пекло) як виявилось пізніше вона знайшла якогось іншого, зїздила на море, але він з Харкова. Вона з ним познайомилась на сесії де навчається на заочному.
 Львів, друзі на вокзалі, батьки свято)))) Її звичайно немає... я вирішив забити на неї, але от незадача не виходить.... гуляю з іншими дівчатами,Ю але шось мене в середині мучить, немає спокою... і через 2,5 місяців вирішую з нею побачитись , щоб так скачати закрутити всі болти)
 Зустрічаємось вона мене починає годувати тим самим лайном, я винен у всьому бла, бла, бла... я щиро бажаю їй щастя, вона мені також я надіюсь щиро) на тому і закінчили.
 Проходить 4 дні приходить від неї повідомлення вконтакті о  00-30 год.
-можеш говорити?
-так.
-я задзвоню?
-давай!

-Привіт ми тут сидимо вдома( з подругою), ніяко не можемо визвати таксі, кому ми тільки не дзвонили, ніхто не може, там в нас кусь вулицю мєнти перекрили, вопшем чи не міг би ти нас забрати і завести в центр?
-а ви куда зібрались?
- по ділам хі-хі-хі....
- ні
- а ну ладно тоді, папа

Так от питання ті особини жіночої статі взагалі прихуїли чи так трошки?
Хамству немає межі? Чи може забитий х...й залог успєха?
отака от історія.

Літо, 6-00 вечір, поле зроблене власноруч, дерев'яні ворота ( матеріали для
яких було принесено з лісу неподалік), і все це знаходиться на території
музичної школи, де ми пацанами день на день іграли футбол.
Це був 1998-й , час коли батьки кожен день були в роздумах- що дати їсти свому
чаду, в що їх одіти.... але нам хлопчакам тоді було всеодно, ми про це
навіть близько не задумувались, в нас днями був телевізор, де тоді
показували чемпіонат світу по футболу, а вечерами була лише одна
нав'язлива ідея- піти під "клуб" так в нас чомусь було прийнято називати
музичну школу, пограти футбол.
Зграя хлопчаків більш менш одного віку за вийнятком двох-трьох "екземплярів", активно вовтузилась
туди-сюди, звідти долунають крики, сперечання: "хто буде капітаном?, цей
дерев'яний, Йоник дирка на воротах"- іде поділ на команди...
Всі на місці, удар, гра почалась. Кожен грає як може, хтось краще хтось
гірше, хтось бігає в бутсах і формі присланих мамою з Італії, хтось в
кедах з ринку і старій футболці, інший в старих зимових черевиках, а
воротар- в спортивних штанах, футболці, і старих маминих зимових
чобітках на каблуках :)
Удар і всі завмерли, крик-спасай м'яч!!!!
М'яч перелетів через залізний паркан і покотився по дорозі. В кожного в
голові питання- скільки не буде футболу?
Першою над м'ячем проїхала вантажівка - ху пронесло, в грудях так тяжко, жигуль- об'їхав, зітхнули з
полегшенням м'яч врятовано іграєм далі...

• Перше та основне на що раджу звернути увагу - імена тренерів та їхні успіхи.
• Друге - це фінансування спортивної школи.

• Третє - особисті вподобання (якщо ви не розбираєтесь у цій сфері то вам краще прислухатись моїх порад).

Це повідомлення розраховане на
батьків, які бажають щоб їхні діти були фізично розвиненими та
здоровими і молодих людей, які прагнуть нових вражень та відчуттів. Я
можу вам дати 100% гарантії, якщо ваша дитина буде займатись боротьбою
вона буде:

1. Фізично розвинена
2. Дисциплінована
3. Зможе постояти за себе та близьких
4. І просто отримає море позитивного досвіду та настрою
   

Чемпіонами стають далеко не всі, але все
вищеперечислене абсолютно реально!

Моя особиста порада це СК "Богатир" тренера Бавшин О. Гаврилова Т.

P.S. Всім успіхів сподіваюсь ви зробите правильний вибір.

Привіт:)
Мене звати Андрій, я є
студентом ЛНУ, географічного факультету.
Є палким прихильником
спорту і всього що з ним зв'язано.
З дитинства почав займатись дзюдо, самбо.
Час пролетів швидко
і от я вже прозаймався 10 років, досягнув певного успіху, але
професійним спортсменом не став, що не так легко в цьому виді спорту

Метою мого блогу є:
1. Популяризація здорового способу життя.
2.Розкриття у собі нових талантів.
3. Нові цікаві знайомства.