Плівки майора Коровіцина! (обережно - ненормативна лексика)

Випадково чи ні, але саме зараз, коли Генпрокуратура чаклує над плівками Мельниченка, а точніше, 01.04, зранку, «Обком» виявив під дверима редакції дивний пакет. У ньому лежав звичайний цифровий диктофон і візитівка, на якій було нашкрябано всього три слова: «Нестор КОРОВІЦИН, майор». Прослухавши файли в диктофоні, ми були просто вражені й довго міркували, чи варто оприлюднювати ці безсумнівно сенсаційні записи. Та все ж вердикт обув однозначний: звісно ж, варто. Ба більше – це наш безпосередній журналістський обов'язок перед суспільством. Отже, ось наші розшифровки цих записів без зайвих цензурних купюр:

ЕПІЗОД 1

Голос, схожий на голос Президента Віктора ЯНУКОВИЧА (далі – ЯНУКОВИЧ): Здоров, кум!

Голос, схожий на голос Генерального прокурора Віктора ПШОНКИ: Здоров, давно не бачились.

ЯНУКОВИЧ: Ага, ти ж заходив ще аж як Онопенка, як то кажуть, (нерозбірливо)…

ПШОНКА: Да, здоровий бичара.

ЯНУКОВИЧ: Качок, мать його. Як сім’я, як син?

ПШОНКА: Та там же, де і твій! (обидва регочуть)

ЯНУКОВИЧ: Слухай, тут таке діло є. Ти Піню знаєш? Єсть тут один такий, меценат, блядь. Представляєш, бере бичачу голову, таку вже (нерозбірливо), щоб засмерділася, і під скло її шурує. І показує всім: глядіть, тіпа, яка я утончьонна натура!

ПШОНКА: Ізвращенєц.

ЯНУКОВИЧ: Во-во! Я оце понімаю, якщо меценат, то як Люська. Пішла собі в Донецьку на балєт, сіла скромненько, сидить не пиздить. І всім харашо. А цей же ж, блядь… Мільйони, представляєш, на оце тратить. За три такі голови пів-вертольота можна купити!

ПШОНКА: Так може, це його, потрясти чуть-чуть?

ЯНУКОВИЧ: Та такого хєр потрусиш. Не та, як то кажуть, нація. У нього телеканалів півпульта, почнеш трусити – то такий вой піднімуть, шо оно мнє на хуй нє нада.

ПШОНКА: Так а шо ж дєлать?

ЯНУКОВИЧ: Тесть у нього нєнадьожний. За ним такий хвіст тягнеться… ще з тих врємьон, як я губернатором був. Ох попив з мене крові, паскуда. Дзвонить, каже: я оце, Вікторфедорович, зараз фільм такий дивився, там ще Стінг, тіки не співає, а тіпа директор бару. І такі там ружжа були, такі ружжа… І так ніби нічого й не каже, а сам панімаєш: як завтра йому ті ружжа не принесеш – то знову, блядь, в завгари. Бєспрєдєл же був полнєйший, даже в Донбасє спокойно нє продохньош. Я халдєя в магазин, той каталог приносить, я глянув – йо-майо, блядь! Я за ето ружжо трі завода в області Рінату отдал, шоб дєнєг собрать! Пріньос, а етот, блядь, ламаєцца: «Да как можна, да я же нє імєл в віду…» А я токо кулакі в карманах сжимаю: я б тєбя, суку, щас… Подонок, бля, висшей мєри. Рижий, бля, рижий!

ПШОНКА: Я тєбя понял. У мєня щас в прокуратурі – я з Донецька привіз – такі орли єсть, шо ні моралі, ні мазгов. Швєци такі, шо всьо шо хочеш кому хочеш сошьют і на закон їм поїбать. І ще одного майора я сьогодні на роботу взяв внєштатно – він під дверима якраз жде, я позову. (чути скрип дверей) Миколо!

(входить невідомий)

ПШОНКА: Чуєш, Миколо, тут таке діло єсть.

Голос, схожий на голос НЕВІДОМОГО: Та я в курсі, справу вам треба на Куч…

ЯНУКОВИЧ: От же ж, блядь! Вітя, під диваном провєрь!

ЕПІЗОД 2

ЯНУКОВИЧ (розмовляє по телефону): …І ще я хотів у Вас, Володимире Михайловичу, спитати: прізвище Гонгадзе Вам щось говорить? …Та нє-нє, я нічо, я так просто, як кажуть, поцікавився. (кладе слухавку) Ході тепер і бойся, осіна драная! (звук потирання долонь і задоволене хихотіння)

(скрип дверей)

Голос, схожий на голос заступниці голови Адміністрації Президента Ганни ГЕРМАН: Чи можу я зайти до місця несення своєї служби на благо невдячного народу вельмишановного богоподібного гонорового Його Високості пана Президента Лідера Віктора Федоровича Януковича?

ЯНУКОВИЧ: (задоволено) Ти поки вимовила, могла й так уже зайти, принести стілець і сісти. Але я на тебе не ображаюся.

ГЕРМАН: Ясновельможний пане, сьогодні у нас репетиція Вашого спілкування з народом.

ЯНУКОВИЧ: От блядь, я й забув. Ой, Ганя, вибач, шо я так прі тєбє.

ГЕРМАН: Та нічого, пане Лідер, мені навіть навпаки приємно – адже з Ваших вуст навіть обсценна лексика ллється солодким лінгвістичним нектаром і ідіоматичною амброзією на килим опада…

ЯНУКОВИЧ: Харош, у мєня аж жопа зачесалась.

ГЕРМАН: Може, мені на неї подмухати?

ЯНУКОВИЧ: Харош, я сказав.

ГЕРМАН: Як скажете, пане. Отже, репетиція спілкування з народом…

ЯНУКОВИЧ: Тю, я шось не зрозумів. Мнє шо, з тобою репетувать? А дє народ?

ГЕРМАН: А народ уже своє відрепетирував. Читають так, що аж від зубів відскакує. Особливо оце у них вдається: «Здоров’я Вам, Вікторе Федоровичу! Ми Вас так любимо!...»

ЯНУКОВИЧ: Шо, нєбось, ти научіла?

ГЕРМАН: Це найменше, чим я могла Вам віддячити за ту ласку, якою Ви щомиті щедро обдаровуєте весь наш багатомільйонний народ…

ЯНУКОВИЧ (тихо): Блядь, шоб у тєбя, как говорят, язик на морозє к автобусу пріліп…

ЕПІЗОД 3

Голос, схожий на голос колишнього Президента Віктора ЮЩЕНКА: Вітаю Вас, колего!

ЯНУКОВИЧ: Подозрєваємий Кучма тєбє колєга! (регоче)

ЮЩЕНКО: Я до Вас зі щирою душею, а Ви отак… (схлипує)

ЯНУКОВИЧ: Та шучу я, Вітян, шучу! Здоров! (чути глухі удари від дружнього поляскування по спині та стишені зойки ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Ви ж знаєте, як мені болить, коли Ви таке кажете…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, не обижайся! Шо ж я тєбя, кормільца, как говорят, да в прокуратуру? Там уже й так мєст нєт! (регоче)

(ЮЩЕНКО ввічливо підхихикує)

ЯНУКОВИЧ: День сьогодні – просто красота! Сонце світить, дуби ростуть. Так і хочеться жартувати й шутіть. О, придумав! Ща рушничка под’їбьом!

(звук набирання номера на дисковому телефоні)

ЯНУКОВИЧ: Добрий дєнь, Владімір Міхайловіч. Ви нє подскажетє, де я можу знайти майора Миколу Мельниченка? Мені Пшонка казав, що він по Вашій справі проходить, то може, ви з ним бачились? (пауза, кладе слухавку) Гагага, ти не повіриш, Вітьок, він як почув, захрипів весь так, що аж трубку вироніл!

(дикий регіт ЯНУКОВИЧА, ввічливе підхихикування ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Колего, у мене до Вас є одне, можливо, дещо надто амбітне прохання…

ЯНУКОВИЧ: Шо – дорожню карту тобі акцептіровать? Гагага! (регоче)

ЮЩЕНКО (схлипує) Ви ж знаєте, як мені болить…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, ладно, заспокойся! Кажу ж, день хороший, усі пошуткувати тягне. Шо там у тебе?

ЮЩЕНКО: Мені б оце у Каневі, на стежках нашого Великого Кобзаря, 6 соток під пасіку… Отам на горі, щоб я міг цей дух нашого українства споконвічний відчути… 6 соток, більше не треба. Бо Ви ж знаєте, як мені…

ЯНУКОВИЧ: 6 соток? Да говно вопрос! Тю ти, я уже думал, у тєбя чєрєпкі покралі, такой ти смурной. Шоб я для тебе 6 соток пожалів? Ти ж мені он яке Межигір’я, как говорят, забацал! Так шо буде тобі пасіка, якщо там іще не всю гору мені під віртальот заасфальтували, гагага.

ЮЩЕНКО: Глибоко Вам вдячний, бо ви ж знаєте…

ЯНУКОВИЧ: Ох і день хароший! Весна! Скоро жінки почнуть роздягатися! …Йо-майо, уже через 20 хвилин, треба ж бігти! Вітьок, у нас тут із корешами зайвий квиток на стриптиз лишився, катай з нами.

ЮЩЕНКО: Та в мене ж дружина…

ЯНУКОВИЧ: Та вона американка, вона паймьот!

ЕПІЗОД 4

ЯНУКОВИЧ: Ну що, всі реформатори зібралися, можна починати. У кого які ідеї щодо нових реформ?

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Сергія ТІГІПКА: Я би запропонував ввести новий податок на інвалідність. Урядові аналітики розрахували, що у зв’язку з підвищенням пенсійного віку багато жінок будуть симулювати, щоби отримати пенсію за інвалідністю і такий спосіб усе ж ухилитися від відпрацювання законної панщини на благо Батьківщини. Ввівши цей податок, ми одночасно отримуємо ресурс для виконання захищених соціальних статей бюджету і підвищуємо престижність роботи до старості.

Голос, схожий на голос прем’єр-міністра Нікалая АЗАРОВА: Я подтрімую ету прапазіцию. Бюджету катастрофічєскі нє хватаєт коштов для провєдєнія зімовой Олімпіади 2022 рока, мєждународного фєстіваля дєльфінов-шпалоукладчіков і урочістава празднованія річніци третьєва прієзда в Украину патріарха Кірілла.

Голос, схожий на голос уповноваженого Кабміну з питань дерегуляції Михайла БРОДСЬКОГО: Всєх расстрєлять, сукі, ногі отрєзать!

ЯНУКОВИЧ: Моня, шо ж ти так к людям? Ми ж на них працюємо…

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, підараси! Всєм в борщ по каплє ціаніда!

АЗАРОВ: Міхайло, ну щьо Ві в самом-то дєлє?

БРОДСЬКИЙ: Уууу, гади!

ТІГІПКО: Михайле Юрійовичу, Ваша пропозиція цілковито нераціональна. Поміркуйте самі: якщо всіх розстріляти, з кого ми збиратимемо податки на… на… ну ось хоча би Віктору Федоровичу на гелікоптери?

ЯНУКОВИЧ: І правда, Міша, шо-то ти нє прав.

БРОДСЬКИЙ: Ага, етіх пєрєстрєляєш! Всьо равно гдє-то кто-то да останєцца, заработаєт і закрисіт!

АЗАРОВ: Міхайло, а за што Ві іх усє ж так нє любітє?

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, ублюдкі! Пірожниє в «Каліну» уже жрать нє ходят – ім грєчку подавай! Матраси нє покупают – на полу спят, худєют, шоб ніхто в правітєльствє нє замєтіл, скоко оні, сукі, жрут по ночам!

ЯНУКОВИЧ: Ублюдки.

АЗАРОВ: Покідкі.

ТІГІПКО: Підараси.

ЕПІЗОД 5

ЯНУКОВИЧ: Шо там у нас, как говорят, по фракциям?

Голос, схожий на голос голови фракції ПР Олександра ЄФРЄМОВА: Пріростаєм, Віктор Фьодоровіч.

ЯНУКОВИЧ (роздратовано): А що, точніше ніззя? А ну, вруби Чечетова.

(лункий звук, наче лопатою вперіщили по дерев’яній шпаківні)

Голос, схожий на голос заступника голови фракції ПР Михаила ЧЕЧЕТОВА: Сто восємьсят дєвять целих ноль-ноль десятих дєпутатов во фракции, дорогой лідєр Віктор Фоьодоровіч, готови служить Вам вєрой і правдой!

ЯНУКОВИЧ (задоволено): Отак от, Саньок, учись, чьотко і понятно, як в армії!

ЄФРЄМОВ: Так Ви ж вродє в армії нє тово (нерозбірливо)…

ЯНУКОВИЧ: Нічо-нічо, там тоже всьо чьотко і понятно. А скіки там у повєрженного протівніка?

ЧЕЧЕТОВ: Сто п’ять пріспєшніков расхітітєльніци государствєнного імущєства мєшают устанавлівать стабільность опитной командє профєсіоналов!

ЯНУКОВИЧ: Шото до хєра. В одну камеру не влізуть. Ну Ви ж там работаєтє?

ЄФРЄМОВ: Ну конєшно, встрєчаємся, разговори разговаріваєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех… Разговори! Я от по молодості робив так: брав судью, прив’язував за яйца..

ЧЕЧЕТОВ: Вот ето да, Віктор Фьодоровіч!

ЄФРЄМОВ: Так дєпутати ж еті самиє… нєдоторканиє!

ЯНУКОВИЧ: Судді про себе теж так думали… Ти давай цей, щоб позафракційниє, как говорят, теж до нас вступали.

ЄФРЄМОВ: Понімаєтє, Віктор Фьодоровіч, оні же там разниє. Етот там… Ляшко… Слухі пойдут всякіє… шо ми з Вамі тоже… вот прямо здєсь січас… вот на етом діванє…

ЯНУКОВИЧ: А ну кончай! Фантазьор… Да, то западло. Шо ж ним робить? О! Ідєя заїбісь! Гагага!

(звук набирання телефонного номера і регіт)

ЯНУКОВИЧ: Володимире Михайловичу? Президент турбує. …да, да, спасібо. Тут є один такий депутат, Ляшко. Да-да, я знаю. Так він каже – ні в яку фракцію не хочу, а тіки до Литвина. Каже, нравишся ти йому. Так ти ж помогі чєловєку, пріюті, обогрєй… Да, да, я понімаю, а шо ж дєлать – коаліція крєпчать должна. Ну а тєм болєє тєбє-то всьо равно уже трєніровацца нада, жопу охранять. В зонє ж, как говорят, скоро прігодіцца… (кладе слухавку) Тю, от ето у старіка нєрвішки ні к хуям стали…

ЕПІЗОД 6

ЯНУКОВИЧ: Ну і на хуя ти мені всьо ето рассказал? Вот стоіш тут переді мною, от шо ти от мєня хочеш? Ти сам нє можеш разобрацца? Ну харашо, ну от я його сюди визвал. (говорить по селектору: «Давай, впускай його!») Заході, Володя, ось дивись – жалуються на тебе, кажуть, матюкався, бєсчінствовал прямо на дороге. (чути нерозбірливе мугикання) Ну от, Толя, от я тобі його привів. Давай. Давай уїби його. Шо не можеш? Шо ти не можеш? Я кажу, взяв і уїбав. Я бачу, що здоровий, так ти теж не мальчик – одна морда більше важить, ніж він увесь. Ну і шо, шо депутат? Ти міністр, тобі по хуй! Блядь, ти мєнт чи не мєнт? Ну давай, я держу його – їбаш уже! Отак! А тепер у печінку. (звуки ударів) Ну от! Що, мир? Мир. А то тіки нити – ландики, хуяндики. Ні хуя в цій країні без Президента не робиться…

ЕПІЗОД 7

ЯНУКОВИЧ: Я оце вчора говорив із Поповим – про Київ там, про землю, про фірми комунальниє… От ти скажи мені, Льоня, от я уже сидів два раза, а ти – ні одного. Так, блядь, кто із нас після цього дебіл і Космос?

Голос, скожий на голос мера Києва Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО: В має в любімом городє Кієвє начінают цвєсти каштани. Ви любітє каштани?

ЯНУКОВИЧ: От же ж паскуда. Такого в ГПУ спробуй допитай – вся слідча група повіситься…

Голос, схожий на голос мера Харкова Геннадія КЕРНЕСА (миролюбно): А Ви єму уши і нос отрєжтє…

ЯНУКОВИЧ: Ладно, ето потом. Уже після Євро. Треба ж буде якогось терпілу знайти, якщо криша «Олімпійського» вдруг Суркісу на голову йобнеться…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Какіє же люді всьо-такі злиє. Любітє друг друга!

Голос, схожий на голос харківського губернатора Михайла ДОБКІНА: Я тя щас возлюблю… Сідіт тут, как попугай, откуда-то вєщаєт…

Голос, схожий на голос донецького губернатора Анатолія БЛИЗНЮКА: Хлопци, кончайтє ето дєло, ми ж для сєрьйозной бєсєди собралісь, футбол, нацпроект, так сказать, умикни країну і уйобуй, пока нє поймалі.

ЯНУКОВИЧ: Вот-вот.

БЛИЗНЮК: Значіт, таке прєдложеніє по Донєцкой області: смьоту подготовкі к Євро збільшуєм у три з половіной раза – тіпа бензин подорожав, гречка для строітєлєй і всьо такоє. 90% отката – лічно Вам, Віктор Фьодоровіч.

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Бориса КОЛЕСНИКОВА: Дєдушка, а ти нє охуєл с такімі откатамі? Мой «Альтком» за какіх-то 300% рентабельності ішачіть нє собіраєцца!

КЕРНЕС: Да, 300% - ето маловато, давай по новой, Толя, всьо хуйня.

ДОБКІН: Вот імєнно, ми от з Гєшей на лавочках і то больше заработаєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех, пацани, умєєтє Ви работать і нє краснєть! А я от свого часу два раза…

БЛИЗНЮК: Та нє пєрєживайтє ви так. Он з Межигорьєм же навчилися? Тут главноє, когда пріпрьот, красіво так отморозіцца. Тіпа на дауна впасти. От Ви мої інтерв’ю чіталі? А Гепу з Допой на ютюбі відєлі? А етот, блядь, коріфєй-отморозок…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Рідна мати мояяяаааа…

БЛИЗНЮК: Во-во, пєсню спєть можна!

ЯНУКОВИЧ: А ето ідєя!

БЛИЗНЮК: Ну я же нє в прямом смислє.

ЯНУКОВИЧ: Нє-нє-нє, спою!

КОЛЕСНИКОВ: Віктор Фьодоровіч, ну Ви же взрослий чєловєк, лідер партії, Президент…

ЯНУКОВИЧ: Сказав – спою, значіть, спою. От на першому ж телеефірі, коли з народом общатись – візьму і спою!

ДОБКІН: Віктор Фьодорич…

ЯНУКОВИЧ: Бля буду!

(звук набирання телефонного номера)

ЯНУКОВИЧ: Володимир Михайлович, драстуй! Ми оце з хлопцями про футбол говорим, так хочемо тебе спитати: ти к якому «Євро» встигнеш із тюрми вийти?...

(із слухавки чути гучний стук чогось важкого об підлогу)

ЯНУКОВИЧ: Чуєш, Льоня, ти все одно без роботи сидиш, зганяй в Феофанію, відвези від мене цвєти і полотєнце – він їх любить.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: …і рушниик вишиваний на щастя, на долю далаааа…

obkom.net.ua