***
- 06.07.12, 23:57
Полудневої спеки промені
безжальні, навіжені
у вицвівші та знекровлені
вулиць міста л'ються жмені.
Кам'яне черево дворів,
будинків бетонні плечі і
безколірне небо вгорі
нищівним вогнем розпечені.
Навіть вітер в угоду липню,
мов багаття жаром пашить.
І сорочка до тіла липне,
і всихають краї душі.