Де ж поділось теє сонце…

Сонце сіло вже, до речі, У росі блистіли квіточки. Наступив травневий вечір, І запалив у небі зірочки

У ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, А ластівки, хазяєчки завзяті У своїх гніздечках  газдували

Ясний місяць плив поволі, Серпом жав зорі  над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листками

Верба тихо розказала Про свій весняний рай, І тополя вітами хитала, Що прийшов нарешті май

А клен і явір, мов два брати Шукали згасле сонце, Та не змогли знайти І заглядали у віконце

Шукали , там де верби і тополі, На бережку синьої ріки, Що текла собі поволі І блистіла з місяця руки

Довго ще шукали сонце друзі, У лісі,в річці, у широкім лузі І заглядали знов в віконце, Де ж поділось теє сонце ?…