Икона Януковича не замироточила, а покрылась плесенью.

Икона Януковича не замироточила, а покрылась плесенью. ФОТОИкона Януковича покрылась белой плесенью. Фото: eastkorr.netБелая плесень покрыла часть лица президента

«Икона Виктора Януковича», которую выполнил луганский мастер инсталляции Слава Бо, стала покрываться плесенью. Об этом заявил сам автор. По словам Славы Бо, он лично никакого отношения к появлению плесени на образе действующего президента не имеет.

Читайте также: Икону с Януковичем наклеили на коробку конфет

«Многие ожидали чуда во время Окрестного хода, но чуда не произошло. Икона мироточить не стала. Как расценивать появление плесени не знаю. Но факт остается фактом – белая плесень покрыла часть лица Януковича», – прокомментировал автор.

Он также добавил, что после совершенного Окрестного хода (в Луганске 9 октября 2011 года) все три образа Президента хранились вместе, но плесенью покрылся только один.

Икону с Януковичем наклеили на коробку конфет (фото)Янукович стал иконой, фото ТСНАвтор сего произведения искусства - художник Вячеслав Бондаренко

В Луганске прошла выставка визуального искусства "+/-15", на которой художник Вячеслав Бондаренко представил свою работу - икону Виктора Януковича на коробке конфет, пишет ТСН.

В выставке приняли участие молодые и опытные художники, которые привезли на выставку оригинальные инсталляции, скульптуры, живопись и графику.


Гражданам РФ разрешили обжаловать итоги выборов

Гражданам разрешили обжаловать итоги выборов
Конституционный суд (КС) признал право избирателей обжаловать результаты выборов в судебном порядке, назвав сложившуюся правоприменительную практику в этом вопросе неконституционной. К такому выводу суд пришел, проверив по заявлению группы граждан, представителей политических партий и уполномоченного по правам человека в РФ Владимира Лукина ряд положений ГПК РФ и федеральных законов «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан РФ» и «О выборах депутатов Государственной думы». Эксперты избирательного права называют решение «правильным» и «неожиданным».

Напомним, первая жалоба в связи с фальсификациями на парламентских выборах 2011 года поступила в КС год назад от группы петербургских оппозиционеров. КС решил ее рассмотреть прошлой осенью, объединив в одно дело жалобы активистов Воронежской области (в том числе местных справороссов) и омбудсмена РФ Владимира Лукина, поддержавшего блогера Андрея Заякина, заявившего о нарушениях на президентских выборах. Поводом для обращения в КС стали отказы судов общей юрисдикции принимать жалобы от граждан на несоответствие итогов голосования, зафиксированных в протоколах и системе «ГАС Выборы». По мнению заявителей, нормы Гражданского процессуального кодекса (ГПК) и избирательного законодательства, позволяющие судам общей юрисдикции отклонять без рассмотрения жалобы избирателей, наблюдателей и членов избиркомов на фальсифицированные итоги голосования, не соответствуют Конституции.

КС решил, что в этой части оспариваемые нормы противоречат Конституции РФ, а избиратель вправе рассчитывать на то, что его голос будет должным образом учтен при определении результатов выборов. Значение активного избирательного права, считает КС, не исчерпывается одним лишь обеспечением свободного участия в голосовании, оно сохраняет силу и при подсчете голосов и подведении итогов выборов. «Нарушения требований избирательного законодательства, допущенные после завершения голосования, в том числе при подсчете голосов, влекут за собой искажение итогов выборов, чем ставят под сомнение легитимность органов власти и принципы народовластия. Следовательно, подобные нарушения затрагивают конституционный интерес каждого избирателя, независимо от его конкретного волеизъявления»,— говорится в постановлении КС.

КС отметил, что судебная практика, сложившаяся при применении оспариваемых норм, не признает за избирателями права на контроль за подсчетом голосов. «И в этой части оспариваемые законоположения противоречат Конституции РФ», — подчеркивается в решении Конституционного суда.

Федерального законодателя КС обязал уточнить условия обжалования действий избиркомов по подсчету голосов и подведению итогов выборов. До внесения изменений суды не вправе отказывать в принятии к рассмотрению заявлений избирателей в защиту своих прав, нарушенных при определении итогов голосования на том участке, на котором проголосовали обратившиеся в суд граждане.

Эксперт по избирательному праву Андрей Бузин называет решение КС «правильным» и «довольно неожиданным» в связи с противостоянием в КС двух сторон: «избирателей и уполномоченного по правам человека с одной стороны и всех государственных органов – с другой». «Это решение абсолютно естественно, так как оно снимает противоречие. Раньше, по мнению судов, активное избирательное право заключалось в том, чтобы перенести бюллетень от стола до урны, теперь избиратели имеют право также и на честный подсчет. Немаловажно, что возникнет возможность пересмотра некоторых дел», — считает Андрей Бузин.

Наталья Башлыкова, Мария Нечаева


100%, 8 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Макеты революции и муляжи свободы слова

Отжыг недели. Макеты революции и муляжи свободы слова
Отжыг недели. Макеты революции и муляжи свободы слова

Нараставший маразм нашей общественной жизни, многократно и всесторонне освещавшийся нами на страницах сайта на прошлой неделе, закономерно и блистательно завершился вишенкой на торте в виде пятничного ток-шоу у «лучшего и самого влиятельного»™ журналиста Украины Савика Шустера.

Наши политики, любящие продавать свои умеренной и спорной красоты фейсы на рейтинговых телеканалах страны, обычно, будучи в студии находятся в таком эйфорическом трансе, что практически не контролируют поток славословий в адрес хозяина передачи.  Савик при этом важно, но сдержанно кивает головой, словно разрешая оратору произносить давно известные аксиомы и нимало не смущаясь тем обстоятельством, что никакого отношения к журналистике как таковой он сам давно не имеет.

Так вот, ведущий телешоу позвал к себе на этот раз среди вменяемых и разумных спикеров, от которых, правда, мало что зависит в представляемых ими политических силах, несколько известных фриков. Понимаю, рейтинг и доля – это святое, это цена рекламы, это энтузиазм рекламодателей и доходы продакшн-студии и телеканала Интер. Кого могут обмануть напыщенные заявления о том, что в этой студии народ может лучше разобраться в проблемах страны и путях их решения?

Ожидалось веселое шоу с традиционным набором  ганьбы, разоблачений, самопиара, залихватского художественного вранья, хвастовства, качания в такт искусственно одебиленной студии, ее аплодисментов, восторженных и негодующих вздохов – в общем, рецепт отработанный и все еще не дающий осечки в пятницу вечером.  Несколько часов ненависти (даже у Оруэлла в его знаменитой антиутопии «1984» были всего-то двухминутки) – неплохое желчегонное  и неважная, но другой нет, имитация реальной активности гражданского общества.

На этот раз тусня обещала быть даже круче обычного, не зря Кужель явилась в кожаных штанах, и сердце сразу почуяло дуновение грядущего скандала. И он не задержался.

Некоторые говорят, что был сценарий, другие – что наличие в студии  целой плеяды клоунов само по себе продуцирует острое противостояние – внимание ресурс ограниченный мало, и каждому хочется урвать свой кусок, повышая градус клоунады.

Не знаю, наверно, случайно Олесь Бузина помог Ляшко обстряпать свой хитрый водевиль. Но Росита маячила  поблизости с заготовленным спичем не зря. Итак, Олесь задал борцу за все лучшее против всего худшего, изощренному троллю и фигляру Ляшко вполне конкретный вопрос – почему вы, Олег, не указали в своей декларации членов своей семьи?

По сути, перед нами прямое и ясное обвинение в коррупции одного из наиболее демонстративных и громких борцов с нею. До нас доходили разнообразные слухи о том, какие схемы практикует  вилоносец Ляшко  по распилу бюджетных денег, о том, какими хитроумными путями он пытается купить критически настроенных к нему журналистов. Но здесь  вопрос прозвучал в лоб, хотя и сформулированный в свойственной Бузине литературно-провокационной манере  - мол, зачем вы убили свою жену, Олег?

И это, по иронии судьбы,  стало для Ляшко протянутой рукой друга, потому что он моментально прицепился к формулировке, заверещал о том,  что здесь задета честь его жены Роситы, которая пряталась рядом как рояль  в кустах, откуда и была извлечена при  полном попустительстве Шустера. Савик, конечно, делал драматически-горестные гримасы, как  обманутый муж в немом кино, но Росита вышла и четко отбарабанила домашнюю заготовку.

Ведь все последние недели Ляшко достает славную когорту батькивщиновских правдорубов и вымагаторов юлеволи вопросом – почему они не голосовали за его законопроект об освобождении политических узников. Среди наиболее видных штрейкбрехеров – Кужель

Таким образом, Ляшко, давайте признаем, ювелирно ушел от поставленного вопроса. Ржущая и бешено аплодирующая в студии публика, пришедшая посмотреть на говорящих собачек, даже не вспомнила, что вилоносца обвинили в коррупции. Не стал настаивать на ответе по существу  и лучший журналист Украины™ Шустер  - тоже непонятно, по договоренности ли,  по склерозу или просто будучи в восторге от рейтинга, растущего на дрожжах скандала.

Интересно, что к вопросу Бузины внезапным образом самые горячий и сочувственный интерес проявила Александра Кужель, инфернальная красавица в коже. Обычно она до тошноты неприязненно относится к журналистам, близким к Бузине по образу мыслей, а тут вдруг прониклась. Да, закричала Александра, немедленно ответьте, ведь человек вежливо задал вам правильный вопрос!

Александра знала, что делала. Ведь все последние недели Ляшко  достает славную когорту батькивщиновских правдорубов и вымагаторов юлеволи вопросом – почему они не голосовали за его законопроект об освобождении политических узников. Среди наиболее видных штрейкбрехеров – Александра Владимировна, которая к тому же вынуждена осваиваться в новой роли немученицы.Столько стрессов  в единицу времени не каждому под силу, а здесь слабая женщина, пусть и в садо-мазо прикиде. И вот Ляшко уже несколько раз пытался задать этот вопрос в студии самого лучшего и влиятельного журналиста Украины™, но тут начался скандал, которому немало поспособствовала сама Кужель, мастер особого ораторского искусства, носителей которого мы так часто встречаем в местах общественной торговли.

Благодаря этому скандалу Александре Владимировне  удалось покинуть студию в статусе таки невинно оскорбленной мученицы, чьи честь и достоинство не смогли вынести такого надругательства над приличиями и здравым смыслом. Вместе с ней удалился и тот самый неудобный вопрос к ней, близкой подруге и соратнице обоих главных лидеров Батькивщины  - Тимошенко и Яценюка.

Вслед за ней студию покинули и другие представители оппозиции, а также Дмитрий Табачник, которому Ляшко, кривляясь, крутил дули и по-всякому оскорблял. Впрочем, свою долю тщательно срежиссированной ненависти Табачник все равно получил, это всегда вне всяких сценариев и непредвиденных скандалов.

Немного повезло  Кернесу. Он смог беспрепятственно рассказать, почему в Харькове устроили вырванные годы участникам народного восстания. Мне показалось, что в своем желании показать бунтующим харьковчанам и гостям первой столицы, что им там не рады, мэр перестарался и  перегнул палку. Ну, должно гражданское общество иметь право высказывать беспрепятственно свое недовольство властью. А вот если вы им чините препятствия, получите обвинения в зажиме, репрессиях и диктатуре, то оно имеет самый сочный повод возопить и накатать несколько десятков своих фирменных ябед западным кураторам наше демократии.

Между тем, восстания прошлой недели, так же как и все предшествовавшие им восстания, были малолюдны, плохо подготовлены, на что Яценюк попенял руководителям местных штабов оппозиции и так разгневан, что намерен провести разбор полетов и радикальные кадровые чистки ленивых формалистов.

Жевали одну и ту же жвачку, по сотому кругу скандировали те же лозунги, нагло врали о 10-20 тысячах собравшихся, как будто все вокруг ослепли и разучились считать;  выкрикивали «Тягнибок - наш президент» к вящему раздражению Арсения, раздавали немножко денег наемным митингантам, трясли партийными знаменами. Даже ритмичные стуки в барабаны  и монотонные повторяющиеся движения хедлайнеров и их выкрики не заводили как следует революционную массу.

Западные кураторы нашей демократии в шоке. Деньги валятся в прорву, на средства их налогоплательщиков содержится целая прорва политтехнологов и втирающих нам про стандарты объективности журналистов.  Сложными путями передаются деньги непосредственно на партийную работу оппозиции, а народ все никак не возбуждается. На этой неделе в Киев  приедут никак не могущие вкурить особенности нашего революционного  функционирования доноры идей и денег, чтобы понять, наконец, эту загадочную украинскую душу…

В перерывах между восстанием общество обкашливало вброшенное на вентилятор в виде законопроекта  предложение свободовцев запретить аборты. Оно, конечно, вызвало колоссальную дискуссию и даже полемику, чтобы не сказать более привычное на просторах интернета словечко, и даже нашлись товарищи, которые поддержали законопроект на том основании, что в Европе, под которой мы себя неустанно чистим, во многих странах аборты тоже запрещены. Пара кликов показала, что это чушь и вранье, и что попытка таким образом отмазать нациков от обвинений в тоталитаризме, ущемлении прав женщин и пренебрежении европейскими ценностями, терпит крах.

Западные кураторы нашей демократии в шоке. Деньги валятся в прорву, на средства их налогоплательщиков содержится целая прорва политтехнологов и журналистов. Сложными путями передаются деньги на партийную работу оппозиции, а народ все никак не возбуждается

Пока украинская образованщина пыталась сделать человеческое лицо своим любимым нацикам, сами нацики времени не теряли. Ирина Сех намылилась  посетить эту либеральную Европу – очевидно, пополнить запасы гламурной одежды и обуви, все же теперь она в столицах депутатом. Пикантная особенность этого визита заключается в том, что как раз в это время менее модные коллеги должны заедать в комитетах, в том числе, и в том, который возглавляет  главный вырубщик леса с Карпат главный эколог страны пани Сех. Тягнибок разрешил ей забить на работу, только тихо, но шила в мешке не утаить. В общем, при колоссальной нагрузке, которую несут наши народные депутаты, им с трудом приходится выкраивать скромные несколько дней для обновления униформы.

Но и это семечки по сравнению с деятельностью главного финансиста Свободы Кривецкого, который, как сообщают верные источники, решил прикупить дорогих объектов недвижимости, а также   машинки и даже вертолет. Оно, конечно, имеет право, если декларация о доходах позволяет, но почему-то пан Кривецкий скрывает это не только от снисходительного украинского народа, обожающего своих бескорыстных вожаков, новых пламенных борцов с коррупцией и за права страдающего народа, но и от соратников, что довольно странно.

Не тратил время зря и  великий боксер современности Кличко. Неутомимый путешественник и раздаватель интервью, Виталий крепит и крепит контакты с западными кураторами. Он хочет в президенты и не хочет в мэры. Но любопытствующая публика так и не может понять – как это возможно, если к 2015 году у Виталия не наберется требуемых законом 10 лет проживания в Украине. Под вопли про утыски, избирательное правосудие и невнимательное нюханье духа Конституции, а также под дружеское мегатонное давление законопослушного Запада продавят изменения в Законе? Не зря же Наливайченко шустрит в этом направлении.

Сам Виталий тем временем ведет одну ему понятную игру. Он  то появится на  сцене народного восстания, то обманет ожидания публики. Да что там, он даже прогулял заседание комитета по вопросам государственного строительства, где рассматривался поданный им же законопроект «О порядке импичмента Президента Украины». И этому комитету не хватило ОДНОГО голоса  для утверждения этого законопроекта! Как неожиданно повезло Банковой, как не повезло соратникам  и сторонникам Виталия…

Прошлая неделя также была ознаменована тотальным заполнением эфира выступлениями освободившегося по милости Президента оппозиционера Луценко. Он отвечал на вопросы, критиковал – впрочем, осторожно – смехотворные восстания оппозиция, ее тактику и стратегию,  настойчиво величал себя интеллектуалом, а сочувственно настроенные журналисты и политологи  упорно называли его моральным авторитетом. Человека, который сидел комфортно, за хамство в суде наказан ни разу не был, имел доступ к любой желаемой медицине, беспрепятственные продуктовые передачи  встречи с женой и западными кураторами нашей демократии,  а потом принял помилование вместо того, чтобы их с гневом отвергнуть, - он моральный авторитет. Вот не устаю удивляться. Конь леченый, жид крещеный, вор прощеный…

Ну, и Юля. Та просто забила на встречу с соратниками, которые рвались повидаться с ней – да хоть в душевой, раз она не хочет в отведенные апартаменты. Но ГПтС  проявила на этот раз странную твердость и в душ господ революционеров не пустила.

Власть неустанно клялась в верности евроинтеграции, невзирая на смехотворность затеи, на все арифметические выкладки, на резоны тех, кто говорит – никакое унижение, никакое выполнение указаний Старшего Брата не приведет нас в ЕС. Да и смешно все это.

Продолжалась подготовка к реализации сланцевой программы, и даже какие-то экологические организации признали ее благолепной и безопасной для населения. А вот наш автор посмотрел текст договора с Шелл, и сердце его омрачилось.  Киеву ничто не угрожает, а Донбасс не жалко, он все равно зона экологического бедствия…

В общем, все исполняли свои партии, на авансцене непременно разогревали публику клоуны, а за кулисами ворочали большими серьезными делами насупленные немногословные дядьки.

Но вернемся  на минутку в студию ток-шоу.

После всего, что было, после гордого ухода оппозиционеров из студии,   Савик старательно исполнял недоумение и растерянность, потом требовал ответа – прав он или виноват, жаловался, что Томенко хочет выкинуть иностранного гастарбайтера за пределы украинского телевидения…

А на следующий день  что-то мычал Ляшко,  с разной степенью конспирологичности и стебности интерпретировали  его канканы наблюдатели, а потом Кужель разразилась пафосной простыней, где уже чистила себя под Блоком и снова надувала щеки и обещала рассмотреть на заседании фракции этот балаган… Ну, а чем еще заняться фракции?



Нюра Н. Берг, специально для   Полемики



83%, 5 голосів

17%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

У Холоднім Яру козаки побилися з "регіоналами"

У Холодному Яру десятки козаків побилися з "регіоналами"
час публікації: 07:39 
останнє оновлення: 10:44





У Холодному Яру десятки козаків побилися з "регіоналами"

21 квітня в урочищі Холодний Яр на Черкащині традиційно вшановують пам'ять полеглих борців за волю України. Зокрема і отаманів та вояків Холодноярської республіки, що була проголошена на території Яру в 20-х роках ХХ ст. З усієї України на заходи приїхали близько 2000 осіб, пишеGazeta.ua.

Багато людей приїхали в одностроях, вишиванках та з іншою національною символікою. Майоріли червоно-чорні прапори, холодноярські "Воля України або смерть". А також "Батьківщини" та ВО "Свобода". Під час урочистостей у селі Мельники до натовпу приєдналося близько десяти осіб, які хотіли розгорнути стяги з символікою Партії регіонів. Одразу найближчі до них мітингувальники почали ламати держална і виривати з рук сині прапори. Дійшло до сутички, проте "регіонали" під крики "Банду геть!" швидко втекли з місця події.

Представниця молодіжної патріотичної організації "Сокіл" 21-річна Діана Гапочка разом з козаками однією з перших почала зривати сині прапори з символікою Партії регіонів.

"Ніяка це не радикальна акція. Що таке поламати прапори "регіоналів"? Нічого! Це не подвиг. Не можна їм там стояти. Вони ж не шанують холодноярців. Сама їхня суть антиукраїнська. То чого вони сюди йдуть? Це те саме, що "Свободі" піти на вшанування пам'яті Леніна", - каже Діана після інциденту.

Кілька прапорів Партії регіонів одразу порвали на шматки чоловіки у військовій формі з нашивками "українське козацтво".

"Взагалі була інформація, що Тулуб (Сергій Тулуб – голова Черкаської ОДА, Партія регіонів) заборонив їхати у Холодний Яр, наказував затримувати автобуси. А потім, коли це набуло розголосу, то він виступив із заявою, мовляв: їдьте всі! Типу: "Я дозволяю!". Та хто він такий?" - додає дівчина.

На заходи зі вшанування від Черкаської ОДА приїхали двоє заступників Сергія Тулуба: Едуард Івакін та Василь Касьян. Івакін, між іншим, був одягнений у вишиванку. Обоє поклали до пам'ятника героям Холодного Яру по вісім червоних троянд. Також Василь Касьян одним з перших виступив перед присутніми.

"Слава Україні! Слава героям-холодноярцям!" - закінчував Касьян свій виступ. На його промову відреагували мовчанням. За деякий час, після того як представники ОДА відійшли від монумента з імпровізованої трибуни лунали заклики: "Банду геть!", "Тулуба геть!" та "Ганьба!". Івакін та Касьян не по дорозі, а стежкою попрямували в бік своїх автівок.

Нагадаємо, 11 березня в Хмельницькому "Свобода" спалила прапор Партії регіонів.

Довідка

Холодний Яр — це 20 сіл і 12 хуторів на площі 30 тис га на правому березі Дніпра. Ця місцевість розташована в межах сучасних Черкаської і Кіровоградської областей. 7 тис га цієї території займає лісове дубово-ясеневе урочище, в центрі якого розташований Мотронинський Свято-Троїцький жіночий монастир. Холодноярське плоскогір’я має діаметр до 3 км, висоту над рівнем моря — 224 м. Назва "Холодний Яр" стала відома завдяки поезії Тараса Шевченка "Гайдамаки" 1841 р. До того часу лісовий масив, що займав велику територію уздовж Тясмину і тягнувся аж до Суботова, мав назву "Мотронинський ліс".

У Холодному Яру багато пам’яток, пов’язаних з Коліївщиною — великим антифеодальним повстанням на Правобережній Україні XVIII століття.

У 1918—1923 роках тут велася боротьба за незалежну українську державу військово-політичною організацією (самопроголошена Холодноярська республіка) на чолі з братами Чучупаками.


100%, 21 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Націоналізм = нацизм = фашизм ?!?


Сьогодні, на центральних каналах «українського» телебачення завзято мусується і вперто нав’язується тема фашизму українського походження. Генітально-фекальний склад мізків політиканів – уркаганів, різного штибу колесніченків, кернесів, бондаренок та їм подібних добкіних з ківаловими, змушує їх відригувати на загал і ліпити штампи та ярлики цілому народові. Великому народу, з великою культурою, мовою та історією. Народу, який вони люто ненавидять, за рахунок якого жирують та системно з завзяттям грабують.
Дискредитація націоналізму (читай – патріотизму) в Україні відбувається через ототожнювання його з «націоналістичною» партією ВО «Свобода». Партією, лідери якої неодноразово мали необережність образливо висловлюватись у бік представників інших національностей та засвітились в «битвах» проти георгієвських стрічок, червоних прапорів та «вдало» спровокували безглузду «війну пам’ятників». Адже через подібні асоціації створюється негативний образ представника національної еліти і нації в цілому.
Отже, спробуємо відокремити мухи від котлет, фашизм від націоналізму, а націоналізм в свою чергу, від ВО «Свобода».

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

На наступних виборах (будь-яких) голосуватиму за Googlе, бо він на відміну від українських політиків на задані питання відповідає, не бреше, та на відміну від українських чиновників не краде і не бере хабарів… Інфа з Гуглу…

НАЦІОНАЛІЗМ - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації, як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.

НАЦИЗМ – Націонал-соціалізм – політична ідеологія, яка була економічною і політичною доктриною Німеччини (у часи Третього рейху). На думку багатьох політичних пропагандистів має багато спільного із фашизмом, і комуністами, зазвичай, класифікується, як один з його різновидів.

ФАШИЗМ (італ. fascismo, від італ. fascio — зв'язка, об'єднання) – форма правління та радикальна авторитарна імперіалістична націоналістична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея постійної війни і панування (нічого не нагадує?).

Отже в двох словах по-кухонному: НАЦІОНАЛІЗМ – цінність (оберіг) нації, її культури та мови; НАЦИЗМ – перевага однієї нації над іншими (часто прив’язують до расизму); ФАШИЗМ – агресивне об’єднання.
Тобто, до розряду фашистів, при великому бажанні, можна віднести будь-яке об’єднання (фашио) громадян із будь-яким декларуванням мети їх об’єднання – будь-то ОСББ, профспілка робітників ботанічного саду або спілка затятих колекціонерів комах. Останні навіть «більш небезпечні» – схильні до насильства (над мухами). Але, є маленьке «але». Вікіпедійне визначення наголошує на тому, що фашизм – це об’єднання авторитарних радикалів мілітаризованих тоталітарним імперіалізмом і культом особи їхнього вождя (пахана). Ось тут, все починає «злипатись». Картинка сьогодення прояснюється і стає зрозумілим – хто справжній фашист.
Отже, фашистами є всі ті, хто більш ніж двадцять років незалежності ґвалтує Україну іграми в велику політику та під ширмою демократії (народовладдя) влаштовує черговий геноцид українському народу. Фашисти всі ті, хто стоїть за приватизаційним «дерибаном» української економіки, який був і є можливим завдяки режиму внутрішньої окупації і узурпації всіх гілок влади (міняються актори – влада, опозиція, а суть - залишається незмінною). Фашисти – всі ті, хто змусив сім мільйонів українців шукати кращої долі за межами країни, важкою працею розвиваючи економіки інших країн. Фашистами треба вважати всіх тих, хто стояв за знищенням унікальних вузько- і широкопрофільних виробничих підприємств, унікальних сільських господарств – всіх тих, хто руйнував і продовжує руйнувати (оптимізувати) систему освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту, закриваючи і продаючи за безцінь дитячі садочки, школи, лікарні.
Після докорінної зміни прогнилої системи теперішньої влади пару-трійку пачок фашистів-українофобів стратять за вироком народно-революційного трибуналу. Партійна приналежність або інші другорядні чинники інших ознак (національність), великого значення не матимуть. Грабував народне, зраджував національним інтересам  – мусиш відповісти. А трибунал врахує всі «заслуги» перед українським народом. Згадає і «золоті» лавочки для харківського метро і київські каштани доставлені чартерами поштучно з Альфа Центавра, і «народного співака-космонавта» з орбіти додому поверне для вручення «нагороди» (посмертно) – аргументи знайдуться. І дороги і стадіони і держзакупівлі і багато чого іншого – все згадає.



ВО «СВОБОДА» - НАЦІОНАЛІСТИ?

Та все не так просто. Де ви бачили ґвалтівника або серійного вбивцю, який би намагався попередити оточуючих про свої злочинні наміри? Він в будь-який спосіб приховуватиме свою злочинну сутність, а при першій нагоді спробує звинуватити будь-кого іншого. І ось він - зручний момент: з кожним наступним роком неухильно зростає національна свідомість серед українців. Ось кого треба «нагородити» синдромом меншовартості і провини. Заплямувати і нехай сором’язливо відмиваються від клейма «фашиста». А ще краще – зібрати їх (свідомих) в гетто, наприклад, партійне. Під прапорами яворинівського оскалу нетерпимості її лідера. Важливо, щоб зберігся колорит «образу». Тому, нападки про те, хто в усьому винен, мають озвучуватись українською і бажано у вишиванці – тавро готове.
Залишається загадкою, хто перший вирішив, що роль такого відстійника націоналістів-мазохістів належатиме ВО «Свобода»? Хто першим вирішив долучити українських націоналістів до демонстрування ознак нетерпимості, ксенофобії та антисемітизму? Хто і для чого?


Давайте пройдемось по деяких пунктах чинного партійного Статуту ВО «Свобода»:

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.   Всеукраїнське об'єднання "Свобода"(далі ВО "Свобода")
це політична партія, що об'єднує на засадах добровільності громадян України, які поділяють цілі, проголошені в його програмних документах.

Розділ ІІ. ЧЛЕНСТВО В ПАРТІЇ

2.1. Членом ВО "Свобода" може стати громадянин України, який, відповідно до Конституції України, має право голосу на виборах і який визнає Програму та Статут партії.

На цьому найцікавіше в документі закінчується, далі йдуть тлумачення організаційної побудови партійних структур за затвердженим шаблоном Міністерства юстиції України (у когось був сумнів?). Ніхто і ніколи не зареєстрував би фашистсько-націоналістичну партію (формування). З контексту наведених вище пунктів даних розділів Статуту ВО «Свобода» стає зрозуміло, що членом цієї партії може бути будь-який громадянин України, будь-якого кольору шкіри, розрізу очей, віросповідання та сексуальної орієнтації. Головні вимоги: право голосу на виборах і визнання партійної Програми та Статуту. І – жодного слова про націоналізм.

Сергій Філіпенко

P.S. Мине зовсім небагато часу і всі вони приречені (добкінозаври, кернесодонти та птероківали) з завзяттям перечитуватимуть мої статті і розтягуватимуть їх на цитати, шукаючи в них ознаки фашизму, різних фобій та філій. Ну, що ж, не можу відмовити їм в такому задоволенні – готовий як бісером сипати цитатами. Іх Єсть у мЄня… А паплюжити чесне ім’я великого народу – не дозволю.

100%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Жодної з книг президента не знайдено

Друкарня, що заплатила Януковичу 32 млн гривень гонорару, не займається книговиданням
14 апреля в 12:40
Жодної з книг президента, виданих друкарнею, яка вже два роки перераховує йому авторські гонорари, не вдалося знайти а ні в бібліотеках, а ні в магазинах.

yanukovich.jpg
Янукович отримав 4 млн доларів за чотири твори

Донецька друкарня "Новий світ", яка за два роки виплатила авторську винагороду Віктору Януковичу на загальну суму майже 32 млн гривень, насправді не випускає книги. 

Як стало відомо ZN.UA, у переліку послуг, розміщеному на сайті друкарні, вказано рекламний друк, видання газет і журналів, картонна упаковка, флексоупаковка і виробництво плівки. Книговидання там не згадується взагалі

Варто зазначити, що далеко не кожна друкарня здатна видавати книги: для цього потрібне специфічне устаткування. Не кажучи про те, що друкарня (на відміну від видавництва) зазвичай не купує майнові права на інтелектуальні твору і не розпоряджається ними - вона просто видає замовлену продукцію.

На жаль, зв'язатися з компетентними співробітниками друкарні не вдалося. Спілкування з пресою з приводу президентських книг було доручено заступникові директора Едуарду Вакуленку, проте його телефон увесь час був відключеним.

Поки ні однієї з книг президента, виданих цієї друкарнею, не вдалося виявити ні в реєстрах бібліотек, ні на полицях книжкових магазинів.

До речі, як підрахувало ZN.UA, якщо виходити з середньоринкових цін і стандартних авторських гонорарів (10%), виходить, що друкарня розраховує продати як мінімум на 320 млн. Тобто планований тираж - 6,4 млн екземплярів.

У таких кількостях в Україні не видавалася жодна книга. Для порівняння, найпопулярніший автор країни Сімона Вілар нещодавно поставила рекорд в 209 тис. книг на рік (і це близько 15 творів). А, наприклад, тираж твору Леоніда Кучми "Україна не Росія" склав 10 тис. примірників.

Нагадаємо, в період з 2005-го по 2010 рік Віктор Янукович видав чотири свої книги: "Рік в опозиції. У політиці не буває остаточних перемог і поразок", "...І рік при владі. Від кризи - до економічного зростання", "Здолати шлях" і "Як Україні далі жити". Також у його бібліографії значиться англомовний путівник по Україні для інвесторів Opportunity Ukraine, але він був написаний і виданий у 2011 році. 

Всі перераховані книги виходили в різних виданнях: "Фоліо", "Валрус-Дизайн" і "Видавничий Дім Дмитра Бураго".

При цьому, згідно з декларацією президента про доходи, в 2011 році він отримав "авторську винагороду в розмірі 16,4 млн грн, а в 2012-му - 15,55 млн.

Згідно з поясненнями прес-служби глави держави, це кошти від передачі ним майнових прав на свої твори, зокрема, на створені ним у 2005-2010 роках книги, а також на ще ненаписані, донецькому підприємству - ТОВ Друкарня "Новий світ".

Для порівняння: на фінансування держпрограми "Українська книга" у цьому році планується виділити 37,5 млн грн, з яких близько 12 млн підуть на погашення кредиторської заборгованості.

Подробиці читайте в статті "Непечатний Янукович" Віктора Трегубова в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна"За матеріалами: Олександр Шульга, ZN.UA