"Браточки" шутить изволят... дебилы...
- 15.04.13, 22:55
ДЕБИЛЬНАЯ ШУТОЧКА росиянского телеведущего Ваньки Урганта в кулинарной
телепередаче "Смак" на 1-м канале вызвала волну критики в Украине.
СМОТРЕТЬ ВИДЕО = http://video.i.ua/user/295100/51651/403806/
"Я порубил зелень, КАК КРАСНЫЙ КОМИССАР – ЖИТЕЛЕЙ УКРАИНСКОЙ ДЕРЕВНИ", -
заявил Ванька во время приготовления блюда.
Кинодраматург и актер Александр Адабашьян, Блеснул Недалеким Умом, сказав
"Я СТРЯХИВАЮ ОСТАНКИ УКРАИНСКИХ ЖИТЕЛЕЙ С КЛИНКА!".
Лучше бы этот идиот пошутил примерно так: 
Украинские журналисты и политики выразили протест против хамских высказываний.
Председатель комитета по вопросам свободы слова и информации Николай Томенко
направил письмо министру иностранных дел Украины с требованием отреагировать
на очередной случай АНТИУКРАИНСКИХ высказываний в российских СМИ.
По словам томенко, "порочность ситуации – в том, что этот ведущий не просто частый
гость в Украине, но и, как модно у нас говорить, "известный российский работник на
украинском телевидении", который часто работает для украинских каналов – и поэтому
он вот так "ОТБЛАГОДАРИЛ" их владельцев за радушие и гостеприимство"!
*** Кто-то еще верит в БРАТСКУЮ ИСКРЕННОСТЬ росиянцев???
Коментарі
заблокований
115.04.13, 23:26
Ну, що ж, оголосити того
Обриганта 
персоною нон-грата і 
йому в'їзд в Україну 
нехай смішить кремлівських карликів ...
Гість: ZlaTitka
215.04.13, 23:27
http://blog.i.ua/user/4965617/1202552/#advA_advC_1202552_18562741 є варіант)
Гість: ZlaTitka
315.04.13, 23:28Відповідь на 1 від заблокований
..... заборонити телеканал))) і всього-то дєлов
Нормальний
415.04.13, 23:39
Якщо чесно я не вірю в спонтанність жарту, та його не вимушеність.Ванька коштує досить великі бабки для свого продюсера, щоб правити такі "бичини" в телеефірі, да і передача в в запису. Я думаю, що за цей жарт він отримав, що найменше деякі преференції, а якщо звернути увагу на його маланську пику, то і сумніви всі відпадають.А по поводу "Братской искренности" , говорять всі російські соц опитування де половина населення нас вважають ворогами.
no-sense
516.04.13, 00:17
Інколи здається, що людина у своїй ницості може впасти майже у безодню...
заблокований
616.04.13, 00:18Відповідь на 4 від Нормальний
Пукін злорадно підміховується в кулачок
заблокований
716.04.13, 00:25Відповідь на 5 від no-sense
Очевидно! Але тут я пригадую глибоке поучення одного старенького жида, приятеля українців. На мою заввагу, що боротьба українців за визволення важка, бо ми маємо багато ворогів, він відповів: "Я знаю історію й положення українців. Це правда, що вас не люблять москалі, поляки, мадяри, румуни, загал жидів. Але вас люблять литовці, білоруси, хтось з німців, французів, інших. А хто в світі любить жидів? Ніхто! А ми це знаємо і - вперто йдемо вперед, ліктями розпихаючи тих, що нас спиняють. А як хтось зловить нас за руки, ми всі разом кричимо на весь світ: "Ловіть антисемітів! Бийте антисемітів, бо вони ось громлять жидів!" І нам дорога звільняється. А що робите ви, українці? Як лиш побачите перешкоди перед собою - звертаєте і плачете: "Ой, яка гірка наша доля! Ніхто нам помогти не хоче!"
заблокований
816.04.13, 00:25Відповідь на 7 від заблокований
Отак ви ні кроку вперед не підете".
У нашому змагу в обороні правди і чести українського народу ми мусимо бути мужні, тверді, незламні.
http://exlibris.org.ua/mirczuk/20.html
Бурулька_
916.04.13, 00:35
дуже невдало пожартував
no-sense
1016.04.13, 00:36Відповідь на 8 від заблокований
Можливо, гірка правда наша - і не лише України, а всього сучасного світу - в тому, що в ньому не любить ніхто і нікого. Є лиш економічні і політичні інтереси, прямі і завуальовані. А любов - як і дружба - почуття особистісні, вони втрачають сенс на широкому загалі і геть зникають на політичній мапі світу. Наше знання історії приречене кульгати на обидві ноги через брак достовірної інформації, котру безліч разів було кастровано, перекручено і спотворено, і по решткам її ми мусимо навчитись вгадувати своїм серцем правду... чи намагатись це зробити. Але однозначно погоджусь, що мусимо бути мужніми і незламними на шляху утвердження нашої національної ідентичності, нашого почуття українства як чогось цілісного і набагато об'ємнішого за наші політичні переконання.